ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/830/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" (далі - ТОВ "Старокостянтинівцукор", позивач) - Оніщук Є.О. (адвокат),
відповідача - Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "НЕК "Укренерго", відповідач, скаржник) - Пучка В.А. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "НЕК "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 (суддя - Чебикіна С.О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 (головуючий - суддя Андрієнко В.В., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.)
у справі № 910/830/22
за позовом ТОВ "Старокостянтинівцукор"
до ПАТ "НЕК "Укренерго"
про стягнення коштів.
ВСТУП
Спір виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення суми основного боргу, а також нарахованих сум пені, відсотків річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Старокостянтинівцукор" звернулося до суду з позовом до ПАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення 1 267 910,41 грн основного боргу, 11 390,08 грн пені, 26 147,69 грн інфляційних втрат та 9 361,71 грн 3% річних за договором про врегулювання небалансів електричної енергії на підставі статтей 11, 525, 526, 530, 546, 549, 611, 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтей 174, 193, 199, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив в обумовлені строки та обсязі кошти за електричну енергію для врегулювання небалансів за періоди з вересня по листопад 2021 року, у зв`язку з чим допустив прострочення грошового зобов`язання.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі №910/830/22 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Старокостянтинівцукор" 651 009,90 грн основного боргу, 11 390,08 грн пені, 26 147,69 грн інфляційних втрат, 9 361,71 грн 3% річних. Провадження в частині позовних вимог про стягнення 616 900,51 грн основного боргу закрито.
2.2. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі №910/830/22 заяву ТОВ "Старокостянтинівцукор" про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено. Стягнуто з ПАТ "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Старокостянтинівцукор" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі №910/830/22 рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі №910/830/22 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі №910/830/22 в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ПАТ "НЕК "Укренерго" із посиланням на пункти 3, 4 частини другої статті 287, пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме суди неправильно розтлумачили підпункти 1.11.1, 1.11.8 глави 1.11 розділу І, пункт 5.13.10 глави 5.13 розділу V, пункт 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307, зробивши помилкові висновки, що розміщення відповідачем у системі розрахунків за небаланси електричної енергії відомостей щодо обсягу та вартості небалансів електричної енергії є "направленням" рахунків у розумінні пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку, внаслідок чого необґрунтовано застосували статтю 625 ЦК України та пункт 4.2 договору щодо визначеного позивачем періоду "прострочення"; порушили норми процесуального права, а саме норми статей 86, 236 ГПК України в частині не дослідження доказів, якими підтверджують надсилання рахунків на адресу відповідача, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування норм пункту 7.7.4 Правил ринку та пункту 5.1 публічного договору про врегулювання небалансів з точки зору необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування цієї норми у правовідносинах між учасниками ринку електричної енергії - сторонами договору про врегулювання небалансів щодо визначення моменту виникнення зобов`язання з оплати балансуючої електричної енергії/прострочення вказаного обов`язку.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. ТОВ "Старокостянтинівцукор" через Електронний суд 17.03.2023 подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. ТОВ "Старокостянтинівцукор" (СВБ) 09.09.2019 подало до ПАТ "НЕК "Укренерго" (ОСП/АР) заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - Договір).
6.2. ПАТ "НЕК "Укренерго" повідомило ТОВ "Старокостянтинівцукор" про приєднання останнього до умов Договору із визначенням ідентифікатора договору № 0755-01015 та дати акцептування 12.09.2019.
6.3. Відповідно до пункту 1.1 цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії учаснику ринку, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
6.3.1. Сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (пункт 1.2 Договору).
6.3.2. СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (пункт 1.3 договору).
6.3.3. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку) (пункт 1.4 Договору).
6.3.4. Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (пункти 2.1, 2.2 Договору).
6.3.5. При невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №309, Законом та чинним законодавством України (пункт 3.1 Договору).
6.3.6. ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку (пункт 3.3 Договору).
6.3.7. У разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,01 % за кожен день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (пункт 4.2 Договору).
6.3.8. Виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору (пункт 5.1 Договору).
6.3.9. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 Договору).
6.3.10. Цей Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1, 9.2 Договору).
6.4. Відповідно до Актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів:
від 30.09.2021 №ВН/21/09-0755 на суму 944 144,23 грн,
від 30.10.2021 №ВН/21/10-0755 на суму 173 053,78 грн,
від 30.11.2021 №ВН/21/11-0755 на суму 228 997,48 грн, підтверджується факт поставки позивачем електричної енергії для врегулювання небалансів відповідачу у період з вересня по листопад 2021 року на загальну суму 1 346 195,49 грн.
6.5. Відповідачем після відкриття провадження у справі частково сплачено на користь позивача основний борг за спірний період в розмірі 616 900,51 грн, що підтверджується платіжними дорученнями:
від 07.06.2022 №1148 на суму 55 872,32 грн,
від 07.06.2022 №1149 на суму 15 178,57 грн,
від 07.06.2022 №1150 на суму 97 596,65 грн,
від 08.06.2022 №1091 на суму 13 202,82 грн,
від 08.06.2022 №1092 на суму 5 584,64 грн,
від 09.06.2022 №1291 на суму 65 194,89 грн,
від 09.06.2022 №1292 на суму 92 138,99 грн,
від 09.06.2022 №1293 на суму 95 401,88 грн,
від 09.06.2022 №1294 на суму 68 990,98 грн,
від 09.06.2022 №1295 на суму 69 250,31 грн,
від 10.06.2022 №1074 на суму 8 414,54 грн,
від 13.06.2022 №1163 на суму 30 073,92 грн.
6.6. На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 20 000,00 грн, позивач надав Договір про надання правової допомоги від 19.02.2021 № 41 з додатком № 1 до нього, акт (звіт) наданих послуг (виконаних робіт) від 18.08.2022 № 1 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ № 1009362 від 13.01.2022.
6.7. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, ухвалюючи судове рішення, виходив з такого:
- позивач виконав взяті на себе зобов`язання з продажу відповідачу електричної енергії за Договором, а відповідач не виконав зобов`язання з її оплати у строк, визначений пунктом 7.7.4 Правил ринку, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 267 910,41 грн з урахуванням часткової оплати;
- відповідачем частково сплачено позивачу суму заборгованості у розмірі 616 900,51 грн, відтак провадження у справі в частині стягнення 616 900,51 грн заборгованості підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України;
- доказів сплати основного боргу у розмірі 651 009,90 грн. (1 267 910,41 грн - 616 900,51 грн) відповідачем до суду не надано;
- посилання відповідача на неможливість своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань у зв`язку із значною заборгованістю учасників ринку перед відповідачем є необґрунтованими, оскільки наведена відповідачем обставина не може бути підставою для звільнення його від обов`язку виконання взятих на себе зобов`язань за Договором. Крім того, будь-яких доказів на підтвердження зазначених доводів відповідачем до суду не подано;
- твердження відповідача про те, що позивач не надав підтверджень про отримання відповідачем надісланих йому рахунків також є безпідставними, адже направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії. Іншого порядку та способу направлення рахунків ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено;
- права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 651 009,90 грн основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню;
- позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 11 390,08 грн, інфляційних втрат у сумі 26 147,69 грн та 3% річних у розмірі 9 361,71 грн також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону;
- докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу є достатніми для підтвердження факту понесення ним таких витрат у зазначеному розмірі. Крім того, позивачем дотримано, визначені ГПК України, строки та порядок звернення до суду із заявою про відшкодування правових витрат.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
7.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №910/830/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І. М., Селіваненка В.П.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі №910/830/22 за касаційною скаргою ПАТ "НЕК "Укренерго" на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287, пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
7.3. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.112022, у справі №910/830/22, в частині часткового задоволення позовних вимог.
7.3.1. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 в частині закриття провадження у справі сторонами як до суду апеляційної інстанції, так і до суду касаційної інстанції не оскаржувалось, а відтак Судом в цій частині не переглядається.
7.3.2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі №910/830/22, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.112022 у справі №910/830/22, жодною зі сторін до Суду касаційної інстанції не оскаржується, а відтак також не переглядається Судом.
7.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.5. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. З огляду на наведене у Розділі 4 цієї Постанови, Верховний Суд відзначає таке.
8.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.4 Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.5. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.6. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
8.7. На думку скаржника, відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах таких норм права - пункту 7.7.4 Правил ринку та пункту 5.1 публічного Договору про врегулювання небалансів з точки зору необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування цієї норми у правовідносинах між учасниками ринку електричної енергії - сторонами договору про врегулювання небалансів щодо визначення моменту виникнення зобов`язання з оплати балансуючої електричної енергії/прострочення вказаного обов`язку.
8.7.1. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосовали підпункти 1.11.1, 1.11.8 глави 1.11 розділу І, пункт 5.13.10 глави 5.13 розділу V, пункт 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку, у зв`язку з чим необґрунтовано застосували статтю 625 ЦК України та пункт 4.2 Договору, що призвело у сукупності до порушення норм процесуального права, а саме статтей 86, 236 ГПК України.
8.8. З огляду на відсутність таких висновків у контексті спірних правовідносин необхідно з`ясувати наявність або відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права як умови необхідності надання висновку.
8.9. Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
8.10. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
8.11. Частиною першою статті 173 ГК України установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
8.12. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 ГК України).
8.13. Як встановлено судами попередніх інстанцій між сторонами спору укладено публічний Договір про врегулювання небалансів електричної енергії, шляхом приєднання позивача до типового договору врегулювання небалансів, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії стороні відповідальній за баланс (СВБ), у тому числі її балансуючої групи.
8.14. Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
8.15. Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
8.16. Згідно із частиною першою статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
8.17. За змістом частини першої статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
8.18. Відповідно до пункту 55 частини першої статті 1 Закону оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
8.19. Згідно з частиною першою статті 31 Закону оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.