ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/1879/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Авіа"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 (головуючий суддя: Яковлєв М.Л., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.)
у справі № 910/1879/21
за позовом акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", позивач)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Авіа" (далі - ТОВ "Флай Авіа", скаржник, відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач 2)
про стягнення 89 346,24 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Флай Авіа" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення за договором банківського обслуговування від 03.06.2015 заборгованості за кредитом у розмірі 86 694,44 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 2 327,46 грн. та 324,34 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 взятих на себе зобов`язань за договором банківського обслуговування в частині обов`язку щодо повернення кредиту та сплати інших платежів, передбачених договором. Оскільки позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки, предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов`язань відповідача 1, які випливають з кредитного договору, відповідно, у позивача наявні підстави для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі №910/1879/21 позов задоволено повністю; до стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача присуджено заборгованість за кредитом у розмірі 86 694,44 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 2 327,46 грн. та пеню в розмірі 324,34 грн., до стягнення з відповідач 1 та відповідача 2 на користь позивача присуджено по 1 135,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "Флай Авіа" 03.11.2022 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (направлена до суду поштою), в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі №910/1879/21 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Одночасно ТОВ "Флай Авіа" подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 зі справи №910/1879/21 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України.
Ухвалу апеляційного господарського суду мотивовано посиланням на статті 119, 245, 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, справу направити на розгляд до апеляційного господарського суду.
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник у доводах касаційної скарги зазначає, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, а саме: пункт 1 частини другої статті 256, частину другу статті 261 ГПК України. При цьому, скаржник посилається на правові висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012, у постановах Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867.
Доводи інших учасників справи
Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить Суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, ухвалу апеляційного господарського суду залишити без змін.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду
Причиною подання касаційної скарги стала незгода відповідача 1 з відмовою апеляційного господарського суду у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Флай Авіа" на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2021 в даній справі.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Зазначений у частині другій статті 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у даній нормі права.
У разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 6.10 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 10/5026/290/2011).
Наведена норма не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку (пункти 37.12 - 37.15 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 910/12257/13).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 1227/8971/2012, на яку посилався суд апеляційної інстанції та здійснює своє посилання скаржник у доводах касаційної скарги, зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, яка врахована апеляційним господарським судом, звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Апеляційним господарським судом також враховано правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України. У постанові зауважено на тому, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.