ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 917/1503/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранця О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.
та представників
Позивача: не з`явився
Відповідача : не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.01.2023
(головуючий - Лакіза В.В., судді - Бородіна Л.І., Плахов О.В.)
та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 01.09.2022
(суддя - Тимощенко О.М.)
у справі №917/1503/21
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Промпласполімер" від 28.09.2018, оформлених протоколом загальних зборів № 2.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.07.2022 у позові відмовлено.
3. Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.09.2022 частково задоволено клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 30.000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката. В іншій частині клопотання відмовлено.
4. Судове рішення мотивовано тим, що розмір гонорару, визначений відповідачем та його адвокатом в розмірі 50.000,00 грн є завищеним, а тому підлягає зменшенню. Суд дійшов висновку, що у даному випадку реальними, розумними та співмірними є витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 30.000,00 грн.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.01.2023 додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 01.09.2022 частково скасовано в частині стягнення 10.000,00 грн витрат на правничу допомогу та ухвалено нове рішення, яким викладено резолютивну частину рішення у відповідній редакції та стягнуто з позивача на користь відповідача 20.000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката. В решті у задоволенні клопотання відповідача відмовлено.
6. Постанову мотивовано тим, що проаналізувавши необхідні складові, якими визначаються підстави для стягнення витрат на правничу допомогу, складність справи, вчинення адвокатом процесуальних дій у справі, обсяг поданих адвокатом документів, участь у судових засіданнях, апеляційний суд встановив, що судом першої інстанції не враховано всіх процесуальних обставин справи, а тому вказав на наявність підстав для часткового скасування судового рішення в частині задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 10.000,00 грн та прийняв нове рішення про стягнення з позивача на користь відповідача 20.000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неповне врахування апеляційним судом всіх процесуальних обставин справи та незначну кількість послуг наданих адвокатом відповідача при розгляді справи, просить суд касаційної інстанції змінити додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу та встановити, що до стягнення з позивача належать витрати на послуги адвоката відповідача у розмірі 2.000,00 грн.
8. При цьому, посилаючись на пункт 1 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що апеляційним судом не враховано правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 щодо критерію реальності заявлених витрат на правову допомогу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. У відзиві на касаційну скаргу, відповідач заперечуючи доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі, зазначає, що представником відповідача було надано всі необхідні докази на обґрунтування стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, а тому відповідач погоджується з висновками апеляційного суду та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін. Крім того, представником відповідача у відзиві зазначено орієнтований розрахунок витрат на послуги адвоката відповідача у касаційному суді у розмірі 10.000,00 грн
Фактичні обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції
10. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 24.01.2022 Адвокатське бюро Близнюка (Бюро) та ОСОБА_2 (Клієнт) уклали договір про надання правової (правничої) допомоги (далі -договір).
11. Відповідно до п. 1.1 договору, предметом даного договору є надання Бюро усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги Клієнту у справі № 917/1503/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Промпластполімер" від 28.09.2018, яке оформлено протоколом № 2 загальних зборів ТОВ "Промпластполімер", що розглядається у Господарському суді Полтавської області.
12. Згідно з п. 4.1. договору сторони погодили, що розмір гонорару Бюро за надання правової (правничої) допомоги Клієнту, визначеної п. 1.1. договору, становить фіксований розмір - 50.000,00 грн.
13. Гонорар Бюро сплачується Клієнтом за цим договором протягом 30 робочих днів на розрахунковий рахунок Бюро з моменту отримання Клієнтом рахунку на оплату, після винесення остаточного судового рішення у Господарському суді Полтавської області, у справі, визначеній п. 1.1 договору (п. 4.2. договору).
14. Про надані послуги сторони складають та підписують відповідний акт, в якому зазначають загальну вартість наданих послуг. За взаємною згодою сторін в акті можуть бути внесені також інші відомості (п. 4.3. договору).
15. Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт за договором, який 19.07.2022 підписано сторонами договору, Бюро надано, а Клієнтом прийнято послуги, визначені п. 1.1. договору на суму 50 000,00 грн.
Позиція Верховного Суду
16. Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
17. Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
19. Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
20. Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
21. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
22. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
23. Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
24. Згідно із частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
25. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
26. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
27. Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
28. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
29. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
30. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
31. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
32. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, т від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
33. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинах 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).