ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/10855/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я.- головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ВС"
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ВС"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
про визнання недійсним одностороннього правочину,
ВСТАНОВИВ:
1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022, позов задоволено повністю.
2. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ВС" (далі - ТОВ "Партнер-ВС", позивач, заявник) від 12.11.2021 про розподіл судових витрат у справі № 910/10855/21 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Банк, відповідач) на користь ТОВ "Партнер-ВС" 37 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині вимог заяви відмовлено.
3. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.02.2023 касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 у справі № 910/10855/21 залишено без змін.
4. 03.03.2023 ТОВ "Партнер-ВС" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/10855/21, в якій (заяві) позивач просить стягнути з відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, визначених у фіксованому розмірі та понесених заявником під час касаційного провадження в цій справі, зокрема, пов`язаних зі складанням відзиву на касаційну скаргу відповідача, підготовкою до розгляду та участю в судовому засіданні Верховного Суду.
5. Зазначена заява аргументована посиланням на положення статей 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI), а також на ту обставину, що Верховним Судом під час ухвалення постанови в цій справі не було вирішено питання про розподіл витрат ТОВ "Партнер-ВС" на професійну правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції, незважаючи на подання позивачем відповідного клопотання, яке міститься в поданому 21.02.2023 відзиві на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк".
6. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження в справі позивач долучив до вказаної заяви такі докази: 1) копію договору про надання правової допомоги від 17.02.2023 № 8/23 (далі - договір № 8/23), укладеного між ТОВ "Партнер-ВС" та Адвокатським бюро "Юлії Сидорчук" (далі - АБ "Юлії Сидорчук", Бюро); 2) копію акта прийому-передачі робіт (послуг) від 20.02.2023; 3) копію детального опису виконаних робіт (наданих послуг) від 20.02.2023; 4) оригінал платіжного доручення від 02.03.2023 № 857 про оплату правової допомоги на суму 10 000 грн.
7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2023 призначено заяву ТОВ "Партнер-ВС" про ухвалення додаткового рішення в справі до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.03.2023.
Заява позивача про ухвалення додаткового рішення розглядається судом касаційної інстанції в розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
8. Колегія суддів, дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, дійшла висновку про необхідність задоволення зазначеної заяви в повному обсязі з огляду на таке.
9. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
10. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
11. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
12. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
13. 21.02.2023, тобто ще до ухвалення Верховним Судом постанови від 28.02.2023 у цій справі, позивач у поданому відзиві на касаційну скаргу заявив клопотання про стягнення з Банку 10 000 грн витрат на правничу (правову) допомогу в суді касаційної інстанції, тобто заявником дотримано вимоги пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.
14. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
15. Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
16. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (аналогічний правовий висновок викладено в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
17. Верховний Суд установив, що 17.02.2023 між ТОВ "Партнер-ВС" (Клієнт) та АБ "Юлії Сидорчук" (Бюро) укладено договір № 8/23, за умовами пунктів 1.2, 1.3 якого Бюро надає Клієнту наступну правову допомогу з питань, визначених в пункті 1.1 договору, зокрема надає правничу (правову) допомогу в господарському процесі щодо оскарження АТ КБ "ПриватБанк" у касаційній інстанції рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2021, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 у справі № 910/10855/21. Сторони домовилися, що в рамках вказаного господарського спору, процесу Бюро надаватиметься така допомога: ознайомлення та правовий аналіз касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк", пошук та аналіз судової практики з питань аналогічних спірних відносин, складення відзиву на касаційну скаргу, представництво інтересів Клієнта у Верховному Суді у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, якщо представництво є необхідним у межах надання правової допомоги, підготовка до розгляду, участь у судових засіданнях тощо.