ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 620/4545/22
адміністративне провадження № К/990/2335/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Данилевич Н.А.
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 620/4545/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області
про визнання протиправним та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Газізової Юлії Леонідівни
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2022 року, прийняте у складі судді Падій В.В.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ НП в Чернігівській області), у якому просив:
1.1. скасувати наказ ГУ НП в Чернігівській області від 13 червня 2022 року № 489 в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ на капітана поліції ОСОБА_1 (0097736), інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління ГУНП в Чернігівській області;
1.2. скасувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 29 червня 2022 року № 333 о/с "по особовому складу" в частині звільнення його зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
1.3. поновити його на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління ГУНП в Чернігівській області з 29 червня 2022 року;
1.4. стягнути з відповідача на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 червня 2022 року до дня поновлення на посаді.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що в його діях відсутній дисциплінарний проступок і відповідачем під час службового розслідування на підставі належних та допустимих доказів не встановлено факт його неперебування на робочому місці. У зв`язку із цим позивач стверджував, що 25 лютого 2022 року на підставі вказівки начальника ГУ НП в Чернігівській області керівником ЧРУП ГУ НП в Чернігівській області особовому складу була надана вказівка про евакуацію своїх сімей з міста Чернігова, що підтверджується скріншотом листування у "месенджері", а після отримання дозволу на евакуацію від начальника ОСОБА_2 та, власне, евакуації своєї сім`ї 16 березня 2022 року, керуючись наказом Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190, він з`явився до найближчого відділу поліції - Новгород-Сіверського РВП ГУ НП в Чернігівській області для реєстрації, де з того часу ніс службу.
2.1. Крім того, позивач уважає, що його доводи про незаконність його звільнення підтверджуються також фактом винесення відповідачем наказів від 13 травня 2022 року №№ 212о/с, 424, якими скасовано як передчасні, відповідно, наказ від 16 березня 2022 року №113о/с у частині звільнення позивача зі служби та наказ від 16 березня 2022 року № 381 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. При цьому, на переконання позивача, у період з 21 березня 2022 року до 15 травня 2022 року не було підстав для призначення стосовно нього службового розслідування. Також позивач зазначав, що його звільнення відбулося із порушенням вимог частин першої та другої статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
3. Заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві на позовну заяву представник відповідача наполягав, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, тому в межах наявних повноважень керівником органу правомірно прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області.
5. Наказом ГУ НП в Чернігівській області від 16 березня 2022 року № 381 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУ НП в ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області" позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових (функціональних) обов`язків, недотримання вимог статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", присяги Працівника поліції в частині відсутності на службі та невиконання службових обов`язків під час воєнного стану на території України, зокрема на території дислокації підрозділу.
6. Наказом начальника ГУ НП в Чернігівській області В. Нідзельським від 16 березня 2022 року №113 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
7. Разом з тим, наказом ГУ НП в Чернігівській області від 13 травня 2022 року №424 наказ ГУ НП в Чернігівській області від 16 березня 2022 року №381 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУ НП в Чернігівській області", зокрема й ОСОБА_1, скасовано як передчасний, позивача поновлено на службі. У цьому зв`язку провадження в іншій судовій справі було закрито.
8. Наказом начальника ГУ НП в Чернігівській області від 13 травня 2022 року №595 на підставі доповідної записки начальника відділу правового забезпечення ГУ НП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1 призначено проведення службового розслідування за фактами відсутності на службі та невиконання службових обов`язків окремими поліцейськими структурних та територіальних підрозділів ГУНП в Чернігівській області, зокрема, щодо інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, капітана поліції ОСОБА_1 .
9. У письмових поясненнях, які долучені до матеріалів службового розслідування, позивач зазначає, що 5 лютого 2022 року перевівся з ВП №1 (м. Мена) Корюківського РВП до Чернігівського ОУП та захворів на гостру респіраторну хворобу, спричинену коронавірусом; до виконання обов`язків приступити не зміг, табельну вогнепальну зброю закріплено за ним не було. З 7 лютого 2022 року до 24 лютого 2022 року перебував на лікарняному в ДУ ТМО МВС України по Чернігівській області. 24 лютого 2022 року, в обідній час, від колег дізнався про введення "бойової" тривоги по Чернігівському РУП ГУНП в Чернігівській області. Стверджує, що керівництво РУП ГУНП в Чернігівській області йому не телефонувало та не викликало на службу. 25 лютого 2022 року дізнався від колег при телефонній розмові, що керівництво Чернігівському РУП ГУНП в Чернігівській області особовий склад розпустили по домівкам та сказали чекати виклику. В період з 7 березня 2022 року до 16 березня 2022 року перебував у місті Чернігові, ніхто з керівництва не телефонував, жодних вказівок не отримував. 16 березня 2022 року, після чергових нічних авіаударів по м. Чернігова, вирішив евакуювати свою сім`ю та з дозволу майора поліції ОСОБА_2 виїхав за межі міста Чернігова в Коропський район Чернігівської області. 16 березня 2022 року прибув до відділу поліції сектору поліцейської діяльності №2 (смт. Короп) Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області та став на облік, де й проходив службу. Вважає, що твердження про самовільне залишення території дислокації підрозділу (м. Чернігів) спростовується довідкою начальника СПД №2 Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області, майора поліції Романа Чернявського . До міста Чернігів прибув 11 квітня 2022 року.
10. За наслідками службового розслідування на підставі зібраних матеріалів складено висновок службового розслідування, який затверджено 11 червня 2022 року начальником ГУ НП в Чернігівській області В. Нідзельським.
11. Так, проведеним службовим розслідуванням встановлено факт грубого порушення службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов`язків, в частині самоусунення з 25 лютого 2022 року до 16 березня 2022 року від виконання службових обов`язків як поліцейського від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, зокрема на території Чернігівської області, не виконання наказів керівництва ГУ НП в Чернігівській області та Національної поліції України, а також самовільного залишення 16 березня 2022 року без будь-якого погодження з керівництвом території дислокації підрозділу (м. Чернігів) капітаном поліції ОСОБА_1 . На підставі викладеного Дисциплінарна комісія ГУНП в Чернігівській області рекомендувала за недотримання вимог статей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
12. Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області В. Нідзельським від 13 червня 2022 року №489 капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов`язків, недотримання вимог статей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції у частині самоусунення з 25 лютого 2022 року до 16 березня 2022 року від виконання службових обов`язків як поліцейського від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, зокрема на території Чернігівської області, не виконання наказів керівництва ГУНП в Чернігівській області та Національної поліції України, а також самовільного залишення 16 березня 2022 року, без будь-якого погодження з керівництвом, території дислокації підрозділу (м. Чернігів).
13. Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області В. Нідзельським від 28 червня 2022 року №333 о/с позивача з 29 червня 2022 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
14. Вважаючи накази відповідача від 13 червня 2022 року №489 та від 28 червня 2022 року №333о/с протиправними, а своє звільнення - незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
15. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
16. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що, з огляду на приписи Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), всі поліцейські з 24 лютого 2022 року зобов`язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу, та виконувати свої безпосередні функціональні обов`язки, в тому числі і завдань щодо захисту, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України. Проте капітан поліції ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 року до 16 березня 2022 року був відсутній на робочому місці за адресою місця дислокації підрозділу де служив або інших визначених місць для виконання завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам та самовільно залишив 16 березня 2022 року територію дислокації підрозділу (м. Чернігів), що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем як у позові так і в письмових поясненнях, наданих ним під час службового розслідування.
17.1. При цьому, суди попередніх інстанцій відхилили доводи позивача про відсутність в матеріалах службової перевірки належних та допустимих доказів щодо неперебування його на робочому місці, оскільки позивач в письмових поясненнях, наявних в матеріалах службового розслідування, сам підтверджує факт, що з 25 лютого 2022 року до 16 березня 2022 року перебував вдома та на службу не виходив, а з 16 березня 2022 року ніс службу в СПД №2 Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області. Суди попередніх інстанцій також наголосили на тому, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження надання позивачу дозволу керівництвом ГУ НП в Чернігівській області покинути територію дислокації підрозділу (м. Чернігів).
17.2. Суди попередніх інстанцій критично оцінили доводи позивача про те, що він був вимушений евакуювати свою родину та наголосили на тому, що загальновідомим і таким, що не потребує доведення, є факт того, що станом на 16 березня 2022 року місто Чернігів не перебувало під тимчасовою окупацією, в облозі чи під оперативною облогою. Повне зупинення транспортного сполучення з містом Чернігів відбулось 23-24 березня 2022 року через руйнування мостів і переправ та саме з 24 березня 2022 року місто опинилося в оперативній облозі. Протягом березня 2022 року постійно, крім певних періодів, коли здійснювалися обстріли міста, проводилася евакуація з міста цивільного населення, доставка гуманітарних та інших вантажів, зокрема човнами через пішохідний міст через р. Десна (у тому числі через смт. Куликівка), до початку квітня 2022 року. При цьому, суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що після евакуації сім`ї до села Коропського району у позивача була можливість повернутися до міста Чернігів, однак позивач нею не скористався, залишився в Коропському районі та повернувся до міста Чернігів лише 11 квітня 2022 року. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника, тому незрозумілим є на якій підставі позивач вирішив стати на облік до іншого відділу поліції на території області, замість того, аби з`явитися за місцем служби.
17.3. Відтак, невихід позивача на службу з 25 лютого 2022 року до 16 березня 2022 року та неприбуття позивача після евакуації сім`ї та у подальшому до місця несення служби, на переконання судів попередніх інстанцій, свідчить про безвідповідальне ставлення позивача до долі тих осіб, які залишались на території міста Чернігова та які опинилися у безпорадному стані, потребуючи надання допомоги після обстрілів, переміщення в укриття до та під час бомбардувань території Чернігова, супроводу поранених, надання гуманітарної допомоги тощо. Отже, хоча рішення про виїзд було прийняте позивачем саме у зв`язку з військовою збройною агресією РФ проти України, зазначене не є для поліцейського поважною причиною для самовільного залишення місця служби.
17.4. Суди попередніх інстанцій урахували, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів Національної поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
17.5. Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив доводи апелянта (представника позивача) про повторне застосування до позивача дисциплінарного стягнення за один і той самий проступок, оскільки наказ відповідача від 16 березня 2022 року №381 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУ НП в ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області" у вигляді звільнення зі служби в поліції в частині ОСОБА_1 вичерпав свою дію скасуванням відповідно до наказу від 13 березня 2022 року №424. Оскільки дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 не застосовувалося, на переконання суду апеляційної інстанції, не можна вважати протиправними дії відповідача щодо видання оспорюваних у цій справі наказів щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також оцінювати такі дії як повторне накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
17.6. У підсумку суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, отже спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку, відповідно, відсутні підстави для визнання спірних наказів протиправними та скасування, а отже і для задоволення інших похідних позовних вимог.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
18. 19 січня 2023 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу представниці позивача - Газізової Ю.Л. на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року, у якій скаржниця просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
19. У касаційній скарзі представницею позивача зазначено, що оскаржувані судові рішення судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено з неправильним застосування норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
19.1. У зв`язку з цим скаржниця наполягає на протиправності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов`язків, недотримання вимог статей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 18 Закону № 580-VIII, Присяги працівника поліції у частині самоусунення з 25 лютого 2022 року до 16 березня 2022 року від виконання службових обов`язків як поліцейського від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, зокрема на території Чернігівської області, не виконання наказів керівництва ГУНП в Чернігівській області та Національної поліції України, а також самовільного залишення 16 березня 2022 року, без будь-якого погодження з керівництвом, території дислокації підрозділу (м. Чернігів).
19.2. Так, скаржниця доводить, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки фактам, на які посилалася сторона позивача, а саме: про те, що 25 лютого 2022 року близько 12:00 год на підставі вказівки начальника ГУ НП в Чернігівській області Колмика О.Л. керівником ЧРУП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_2. особовому складу була надана вказівка про евакуацію своїх сімей з міста Чернігова, що підтверджується скріншотом листування у "месенджері" (наявним у матеріалах справи). 15 березня 2022 року позивачем було прийнято рішення про евакуацію своєї родини (дружини, неповнолітньої доньки, а також сусідів з трьома дітьми) з міста Чернігова, а саме: до села Шабалинів, Коропського району Черніговської області, про що він повідомив по телефону безпосереднього керівника начальника ВРПП ЧРУП ГУ НП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_2., від якого отримав дозвіл на евакуацію, що підтверджується письмовими поясненнями останнього, наявними у матеріалах справи. Після евакуації 16 березня 2022 року позивач, керуючись наказом Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190 "Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану", з`явився до найближчого відділу поліції - Новгород-Сіверського РВП ГУ НП в Чернігівській області для реєстрації, де з того часу ніс службу до 25 березня 2022 року.
19.3. При цьому, скаржниця зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо законності звільнення поліцейських у зв`язку із неможливістю виконувати службові обв`язки під час оголошеного в Україні воєнного стану.
19.4. Крім того, скаржниця наполягає на тому, що, з огляду на приписи статті 21 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, застосовувати до позивача дисциплінарне стягнення відповідач мав право виключно протягом місяця від дня виявлення дисциплінарного проступку, яким, у цьому випадку, на переконання скаржниці, є день затвердження висновку службового розслідування, на підставі якого відповідачем було прийнято наказ від 16 березня 2022 року № 381 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУ НП в ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області".
20. Касаційна скарга не містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі позивача або його представника.
21. 8 лютого 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представниці позивача у зв`язку із доведенням наявності підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано із Чернігівського окружного адміністративного суду матеріали справи №620/4545/22.
22. 20 лютого 2023 року матеріали справи №620/4545/22 надійшли до Верховного Суду.
23. 27 лютого 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якому відповідач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення.
23.1. Зокрема, відповідач звертає увагу на те, що письмові пояснення начальника ВРПП ЧРУП ГУ НП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_2. від 9 вересня 2022 року, додано стороною позивача до апеляційної скарги, однак не обґрунтовано причин, з яких цей доказ не було подано до суду першої інстанції у встановлений статтею 79 КАС України строк . Крім того, відповідач наполягає на тому, що скріншот листування групи "Блок пости" у месенджері, наданий позивачем в якості доказу отримання від керівництва ГУНП наказу на евакуацію поліцейських з міста Чернігів, не є належним і допустимим доказом. При цьому, відповідач стверджує, що 25 лютого 2022 року після 11 год почався потужний обстріл міста Чернігова і команда "евакуюйтесь" стосувалася вимоги покинути адміністративні приміщення (зону ймовірних влучань) або сховатися до бомбосховищ. Відповідач наголошує, що позивач, який мав спеціальне звання капітан поліції (особа середнього начальницького складу), з 24 лютого 2022 року до 16 березня 2022 року перебував десь у місті Чернігів, але на службу не виходив, до місць дислокації підрозділів поліції для отримання зброї та виконання обов`язків поліцейського не з`являвся. Позиція сторони позивача у цій частині, на переконання відповідача, не витримує жодної критики, оскільки доводи позивача про те, що він "... ніяких конкретних команд від свого безпосереднього керівника чи начальника ГУНП не отримував…" свідчать про те, що позивач уважає, що він мав бути запрошений на службу для виконання своїх обов`язків поліцейського в період дії військового стану.
23.2. Доводи касаційної скарги про дотримання позивачем службової дисципліни і несення ним служби відповідно до наказу Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190 відповідач уважає помилковими, оскільки дія пункту 1 цього наказу поширюється на чітко визначене коло осіб, до яких позивач не належить, а пунктом 3 цього наказу визначено, що поліцейські, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, зобов`язані невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби. Крім того, відповідач звертає увагу, що наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 21 лютого 2022 року № 268 особовий склад поліції Чернігівської області було переведено на посилений варіант службової діяльності, при цьому пунктом 3 вказаного наказу поліцейським структурних підрозділів ГУНП в Чернігівській області, територіальних та міжрегіональних органів поліції (УПП, УСР, УБН, ВПК, УПО, ВВБ в Чернігівській області), заборонено всі виїзди за межі території, що обслуговується, та Чернігівського гарнізону без дозволу начальника ГУНП (детальна інформація у витягу з висновку службового розслідування). Тобто надати такий дозвіл може лише начальник ГУ НП в Чернігівській області Нідзельський В.О. або особа, яка виконує обов`язки начальника ГУ НП в Чернігівській області.
23.3. Крім того, відповідач уважає, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено доводи апелянта про те, що до позивача двічі застосовано дисциплінарне стягнення за один і той самий проступок, оскільки наказ відповідача №381 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУ НП в ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області" у вигляді звільнення зі служби в поліції в частині ОСОБА_1 вичерпав свою дію скасуванням відповідно до наказу від 13 травня 2022 року №424. Оскільки дисциплінарне стягнення до позивача не застосовувалося, не можна вважати протиправними дії відповідача щодо видання оспорюваних у цій справі наказів щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також оцінювати такі дії як повторне накладення на позивача дисциплінарного стягнення. Крім того, відповідач звертає увагу, що наказ №381 датований 16 березня 2022 року і на дату його видання відповідач ще не мав інформації про виїзд позивача за межі дислокації підрозділу, тож склад дисциплінарного проступку не є тотожним.
24. Відзив на касаційну скаргу не містить клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача.
25. 7 березня 2023 року до Верховного Суду від представниці позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на касаційну скаргу, у яких скаржниця наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій не дослідили жодного із наведених у касаційній скарзі порушень порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
25.1. При цьому, представниця позивача уважає недостатньо аргументованою позицію відповідача у частині дотримання відповідачем строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також не погоджується із здійсненим відповідачем трактуванням приписів наказу Національної поліції України від 10 березня 2022 року № 190.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
26. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
27. Так, частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
28. У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону № 580-VIII).
29. Згідно з частиною першою статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
30. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.