ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 320/3164/19
адміністративне провадження № К/9901/4654/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув як суд касаційної інстанції в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №320/3164/19
за позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Центрального регіону України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової прокуратури Центрального регіону України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, ухвалене у складі головуючої судді Кушнової А.О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, ухвалену у складі: головуючого судді Парінова А.Б., суддів Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової прокуратури Центрального регіону України (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати дії Військової прокуратури Центрального регіону України щодо депреміювання ОСОБА_1 за результатами роботи у січні 2019 року протиправними;
- зобов`язати Військову прокуратуру Центрального регіону України здійснити перерахунок належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за січень 2019 року з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", наказів Генерального прокурора України від 09.08.2017 №234 та Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, включивши нарахування премії за цей період;
- виплатити різницю між фактично отриманим і належним після перерахунку до сплати грошовим забезпеченням з урахуванням премії за січень 2019 року.
2. Позов мотивований тим, що у спірних правовідносинах не було передбачених чинним законодавством підстав для невиплати премії за січень 2019 року.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом військового прокурора Центрального регіону України від 31.01.2015 №89 о/с полковника юстиції ОСОБА_1 призначено начальником відділу представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії корупції у військовій сфері Управління представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії корупції у воєнній сфері Військової прокуратури Центрального регіону України.
4. У зв`язку з перейменуванням у структурі та штатному розписі Військової прокуратури Центрального регіону України Управління представництва інтересів громадянина або держави, протидії корупції у воєнній сфері та його підрозділів наказом Військової прокуратури Центрального регіону України від 18.10.2018 №83о/с оголошено посадове становище полковника юстиції ОСОБА_1 - начальник відділу представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно-промисловому комплексі.
5. Наказом Військової прокуратури Центрального регіону України від 02.01.2019 №1 о/с полковника юстиції ОСОБА_1 з 02 січня 2019 року звільнено з посади начальника відділу представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно-промисловому комплексі Управління представництва інтересів держави, протидії корупції у воєнній сфері Військової прокуратури Центрального регіону України та зараховано у розпорядження військового прокурора Центрального регіону України для вирішення питання щодо подальшого службового використання.
6. Означеним наказом на час перебування у розпорядженні військового прокурора Центрального регіону України полковнику юстиції ОСОБА_1 наказано виконувати обов`язки, визначені начальником Управління представництва інтересів держави, протидії корупції у воєнній сфері Військової прокуратури Центрального регіону України.
7. 02 січня 2019 року Військова прокуратура Центрального регіону України видала позивачеві направлення №11/1вих19 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до проходження військової служби.
8. 08 січня 2019 року позивач звернувся із рапортом до в.о. військового прокурора Центрального регіону України, в якому просив звільнити його від виконання службових обов`язків у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у клініці амбулаторної допомоги Національного військово-медичного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" з 08.01.2019.
9. Наказом Військової прокуратури Центрального регіону України від 08.01.2019 №17к полковника юстиції ОСОБА_1, який перебуває у розпорядженні військового прокурора Центрального регіону України, звільнено від виконання обов`язків військової служби за станом здоров`я з 08.01.2019.
10. Як установлено судами попередніх інстанцій, у період з 08.01.2019 по 05.02.2019 позивач службових обов`язків не виконував у зв`язку з проходженням зазначеної військово-лікарської комісії в умовах стаціонару.
11. Наказом Військової прокуратури Центрального регіону України від 28.01.2019 №69к за неналежне виконання службових обов`язків та з урахуванням особистого вкладу в загальні результати роботи вирішено не виплачувати у січні 2019 року премію, зокрема ОСОБА_1 .
12. Не погоджуючись із невиплатою премії за січень 2019 року, позивач 07.05.2019 звернувся до Військового прокурора Центрального регіону України із заявою, у якій просив нарахувати та сплатити належну йому премію за вказаний місяць.
13. Листом від 20.05.2019 №11-453вих-19 Військова прокуратура Центрального регіону України повідомила, що оскільки у січні 2019 року ОСОБА_1 не виконував обов`язків, які покладені на прокурора відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та за сумлінне виконання яких Положенням про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 09.08.2017 №234, передбачено виплату премії, підстави для виплати премії за вказаний період відсутні.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
14. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020, позов задоволено:
- визнано протиправними дії Військової прокуратури Центрального регіону України щодо невиплати ОСОБА_1 премії за результатами роботи у січні 2019 року;
- визнано протиправним і скасовано наказ військового прокурора Центрального регіону України від 28.01.2019 №69к у частині невиплати премії за січень 2019 року ОСОБА_1, який перебуває в розпорядженні військового прокурора Центрального регіону України;
- зобов`язано Військову прокуратуру Центрального регіону України здійснити перерахунок належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за січень 2019 року з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 №505 та Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України №234 від 09.08.2017, включивши нарахування ОСОБА_1 премії за січень 2019 року до складу грошового забезпечення за січень 2019 року та виплатити ОСОБА_1 належну суму грошового забезпечення за січень 2019 року з урахуванням уже виплачених сум.
15. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для невиплати (виплати в меншому розмірі) прокурору премії є неналежне виконання прокурором службових обов`язків, несвоєчасне або неякісне виконання ним завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни.
16. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що існування вказаних умов у спірних правовідносинах відповідач не довів.
17. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що, відповідно до чинного законодавства, премія не виплачується працівникам, зокрема, за час відпусток, тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли виплати провадяться, виходячи з розміру середньої заробітної плати.
18. Водночас суди попередніх інстанцій вважали, що час проходження ним військово-лікарської комісії у період з 08.01.2019 по 05.02.2019 не є тотожним поняттю тимчасова непрацездатність, у зв`язку з чим дійшли висновку, що вказана обставина також не може бути підставою для невиплати позивачеві премії за січень 2019 року.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
19. Ухвалою Суду від 22.04.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Військової прокуратури Центрального регіону України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020, у якій скаржник вимагає скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
20. Як на підставу перегляду оскаржуваних судових рішень у цій справі, скаржник посилається на застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні статті 81 Закону України "Про прокуратуру", пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури" №505 від 31.05.2012, Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 09.08.2017 №234, без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №825/1568/17.
21. Відповідач зазначає, що у вказаних справах Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого преміювання працівників прокуратури є правом керівника, а не його обов`язком.
22. Відповідач доводить, що позивач у січні 2019 року не виконував обов`язків прокурора у зв`язку із зарахуванням у розпорядження та звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з проходженням ВЛК. З урахуванням указаних обставин відповідач уважає, що цілком законно прийняв рішення не виплачувати позивачеві премію в січні 2019 року.
23. Відповідач також зазначає про застосування судами попередніх інстанцій статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 10.10.2019 у справі №802/637/16-а, від 26.06.2019 у справі №805/4085/18-а.
24. Посилаючись на вказані постанови Верховного Суду, відповідач доводить, що позов в частині вимог про визнання протиправними дій та скасування наказу від 28.01.2019 №69к був поданий за межами строків звернення до суду.
25. Позивач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
26. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).
27. Відповідно до частин першої, другої статті 81 Закону №1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
28. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за вислугу років; виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
29. Підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 (далі - Постанова КМУ №505) керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також з нагоди державних, професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
30. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання.
31. Таке Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів було затверджено наказом Генеральної прокуратури України № 234 від 09.08.2017 (далі - Положення № 234).
32. Відповідно до пункту 2 розділу І Положення №234 преміювання працівників Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України та членів Комісії здійснюється щомісяця пропорційно до відпрацьованого часу в межах фонду преміювання, затвердженого в кошторисах, та економії фонду оплати праці.
33. Згідно з пунктом 4 розділу І Положення №234 розмір премій визначається відповідно до об`єктивної оцінки роботи працівника, члена Комісії та їх особистого внеску в загальні результати роботи у відсотках до посадового окладу або місячної заробітної плати працівника (крім доплат за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та за виконання обов`язків тимчасово відсутнього керівника) і члена Комісії.
34. Пунктом 6 розділу І Положення №234 передбачено, що у разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується взагалі.
35. Відповідно до пункту 7 розділу І Положення №234 премія не виплачується працівникам за час відпусток, тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи з розміру середньої заробітної плати.