ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 640/8082/22
адміністративне провадження № К/990/28042/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошового утримання, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 року (суддя Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року (суддя-доповідач Ганечко О.М., судді Василенко Я.М., Кузьменко В.В.),
У С Т А Н О В И В:
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Держави України в особі Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності Держави України щодо виплати йому грошового утримання за проходження служби у Добровольчому формуванні територіальної громади №20 м. Києва "Теремки-2 (Т-2)" у період з 25.02.2022 по 28.04.2022, стягнення з Держави України за рахунок бюджетних коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного казначейського рахунку, відкритого в Державній казначейській службі України, на його користь 87649,40 грн грошового утримання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху з тих мотивів, що її прохальна частина містить незрозумілі вимоги, які жодним чином не конкретизовані до кожного з відповідачів з урахуванням їх функцій та повноважень.
Позивачу надано п`ять днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання позовної заяви в новій редакції.
Копію ухвали від 03 червня 2022 року ОСОБА_1 отримав 10 червня 2022 року, що підтверджується його розпискою на зворотній частині цієї ухвали.
14 червня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Шейко Т.І. на підставі пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), стверджуючи, що процесуальні дії судді спрямовані на штучне перешкоджання йому у доступі до судочинства та викликають у нього сумнів у неупередженості судді.
Ухвалою від 15 червня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва залишив заяву про відвід без розгляду з тієї підстави, що ця заява подана позивачем до відкриття провадження у справі, тоді як частина третя статті 39 КАС України передбачає можливість заявлення відводу виключно після відкриття провадження у справі.
Крім того, цією ухвалою суд першої інстанції повернув позовну заяву, виходячи з того, що позивач не усунув її недоліки у встановлений судом п`ятиденний строк, який сплив 15 червня 2022 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2022 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про невідповідність позовної заяви вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України, оскільки зазначення позивачем у прохальній частині позовної заяви відповідачем держави не конкретизує орган, якому держава делегувала свої повноваження в частині виплати позивачу грошового забезпечення.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати судові рішення про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За доводами позивача, суд першої інстанції необґрунтовано залишив його позовну заяву без руху, оскільки саме позивач визначає відповідача, предмет і підстави позову, тоді як суд на стадії відкриття провадження у справі не має повноважень аналізувати зміст позовних вимог та змушувати особу формулювати позовні вимоги так чи інакше. Позивач також стверджує про безпідставне залишення судом першої інстанції без розгляду його заяви про відвід та повернення позовної заяви до закінчення строку на усунення її недоліків, що залишено судом апеляційної інстанції без уваги.
У відзивах на касаційну скаргу Верховна Рада України і Міністерство оборони України просять залишити оскаржувані судові рішення без змін, погоджуючись з висновком судів про невідповідність поданої ОСОБА_1 позовної заяви вимогам КАС України. З приводу інших порушених у касаційній скарзі питань відповідачі своєї позиції не виклали.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Вирішення процесуальних питань, пов`язаних із прийняттям позовної заяви до розгляду, здійснюється судом шляхом перевірки дотримання позивачем вимог щодо форми і змісту позовної заяви, встановлених статтями 160 і 161 КАС України.
У разі невідповідності позовної заяви встановленим вимогам суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частини перша і друга статті 169 КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як убачається з матеріалів справи, у вступній частині позовної заяви ОСОБА_1 зазначив відповідачем у справі державу в особі Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та Державної казначейської служби України. Водночас у прохальній частині позовної заяви позивач просив визнати протиправною бездіяльність держави як такої та стягнути з неї за рахунок бюджетних коштів невиплачене йому грошове утримання за час служби у Добровольчому формуванні територіальної громади №20 м. Києва "Теремки-2 (Т-2)".