ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 487/6173/21
провадження № 51-1970км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженої ОСОБА_7,
потерпілої ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
представника
потерпілої ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 лютого 2022 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152030000439, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Єманжелинськ Челябінської області Російської Федерації, жительки АДРЕСА_1, такої, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком районного суду ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Згідно з вироком суду 12 квітня 2021 року приблизно о 16:00 ОСОБА_7, перебувала разом із ОСОБА_10 в приміщенні житлової кімнати квартири АДРЕСА_2 ). При цьому у них на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, завдала ОСОБА_10 одного удару ножем в область грудної клітини зліва з переходом на плечову ділянку, чим заподіяла потерпілому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням лівої легені та лівої легеневої артерії, яке супроводжувалося масивною кровотечею (гемотораксом), внаслідок чого останній помер.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги засудженої, її захисника та представника потерпілої, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі зі змінами та доповненнями засуджена, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення. На думку засудженої, вирок суду належним чином не вмотивований та побудований на припущеннях. При цьому, судом неправильно кваліфіковано її дії, оскільки умислу на вбивство потерпілого у неї не було, тому просить перекваліфікувати їх на відповідну статтю КК та призначити нове покарання. Стверджує, що потерпілий спіткнувся і налетів на неї, при цьому наткнувшись на ніж, який вона тримала у руці. Суд апеляційної інстанції повторно не дослідив обставини, встановлені під час кримінального провадження, та належним чином не розглянув апеляційні скарги сторони захисту, тому його рішення також підлягає скасуванню. В змінах до касаційної скарги засуджена просить призначити їй покарання за ч. 1 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років, а урешті судові рішення залишити без зміни.
В запереченнях на касаційну скаргу засудженої, представник потерпілої - адвокат ОСОБА_9 просить залишити її без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Засуджена та захисник підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити, та пом`якшити покарання. Прокурор, потерпіла та її представник заперечували проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При розгляді касаційних скарг суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 в умисному протиправному заподіянні смерті потерпілому ОСОБА_10, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку.
В супереч твердженням засудженої вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Разом із тим, як убачається із вироку, під час допиту у суді ОСОБА_7 винуватість у вчиненому не визнала, та зазначила, що смерть потерпілого настала внаслідок його особистих необережних дій. Засуджена пояснила, що в день події вони з потерпілим вживали спиртні напої, вино та горілку, проте скільки саме вона вжила пояснити не змогла, оскільки не пам`ятає. Зазначила, що в останній час у них з потерпілим зіпсувались стосунки, а в день події між ними виникла сварка, яка переросла у бійку. Після конфлікту потерпілий ліг спати, а вона вирішила приготувати вечерю, взяла на кухні ніж та прийшла до кімнати, оскільки на кухні не було столу. У цей час потерпілий став голосно говорити. Тримаючи в правій руці ніж, яким мала намір різати продукти, вона повернулась до потерпілого, котрий, з невідомих їй причин, оступився та нахилився до неї. В цей час вони були розташовані лицем один до одного, вона тримала ніж у правій руці на рівні свого поясу. В той момент, коли потерпілий нахилявся, вона зробила крок назад, та притримала його рукою. Коли потерпілий вирівнявся, побачила, що в його грудну клітку увійшов ніж, який вона витягнула та відклала в сторону. Рана у потерпілого не здалась їй серйозною, тому вона намагалась власноруч зупинити кровотечю, однак це зробити не вдалось і приблизно через п`ятнадцять хвилин вона викликала швидку допомогу. Коли приїхали лікарі, потерпілий вже був мертвий.
Потерпіла ОСОБА_8, мати загиблого, в суді першої інстанції підтвердила, що вона неодноразово бачила на тілі сина синці, які, як він пояснював, утворилися в результаті конфліктів із засудженою. Одного разу син прийшов з перев`язаною рукою та повідомив, що це ОСОБА_7 завдала йому удару ножем під час сварки. Також, син часто залишався у неї на ніч, пояснюючи, що між ним та засудженою, внаслідок її запального характеру, виникають конфлікти, та їй потрібен час щоб заспокоїтись. Зазначила, що за декілька днів до смерті сина бачила на його тілі значну кількість синців. Вранці 12 квітня 2021 року вона розмовляла з сином по телефону, а в 16:20 їй зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що він помер, так як недавно впав.
Допитані у суді першої інстанції свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що в день події вони у складі бригади швидкої медичної допомоги приїхали на виклик, де біля під`їзду їх зустріла засуджена, котра мала явні ознаки алкогольного сп`яніння. У кімнаті побачили на дивані на спині в крові лежав чоловік з колото-різаною раною грудної клітини, та не подавав ознак життя, а на столі лежав ніж зі слідами крові. Засуджена пояснила, що потерпілий упав на цей ніж, внаслідок чого отримав поранення. Також зазначила, що під час його падіння була в туалеті.
Судом було досліджено протокол огляду місця події, з якого убачається що у кімнаті квартири, огляд якої було проведено за згодою власника, було виявлено труп чоловіка з тілесними ушкодженнями в області грудної клітки зліва, у вигляді колото-різаної рани та синців на різних ділянках тіла. На столі виявлено та вилучено предмет схожий на перочинний ніж, в кімнаті - пляшки з-під алкогольних напоїв, а також інші речі зі слідами речовини бурого кольору, сліди папілярних узорів.
Також судом було досліджено інші письмові докази, зокрема: протокол затримання особи, відповідно до якого ОСОБА_7 було затримано на місці події, проведено особистий обшук та вилучено речі; виписку з медичної карти виданої о 18:10 12 квітня 2021 року, згідно з якою у ОСОБА_7 встановлено гостру інтоксикацію внаслідок вживання алкоголю; протоколи отримання зразків для експертизи; висновки експертиз щодо визначення групи крові потерпілого та засудженої, а також щодо її можливої приналежності до крові, виявленої на речах під час огляду місця події, одязі потерпілого, в піднігтьовому вмісті та в змивах з рук останнього; висновки судових молекулярно-генетичних експертиз, згідно з якими на представлених на експертизу ножі, а також майці ОСОБА_7 виявлено кров людини, генетичні ознаки якої збігаються з ознаками крові померлого, генетичні ознаки крові, виявленої на кофті ОСОБА_7 містять генетичні ознаки зразка крові потерпілого; висновок дактилоскопічної експертизи, яким встановлено, що сліди пальців рук вилучені під час огляду місця події залишені ОСОБА_7 тощо.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи при дослідженні трупа ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани на передній поверхні грудної клітки зліва, садна, синці, гемоторакс зліва (кров в лівій плевральній порожнині) близько 2000,0 мл, крайове пошкодження області верхньої долі лівої легені, пошкодження лівої легеневої артерії, пошкодження міжреберних м`язів та пристінкової плеври в області першого міжребір`я по середньо ключичній лінії зліва.
Смерть ОСОБА_10 настала в результаті проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва з пошкодженням лівої легені і лівої легеневої артерії, яке супроводжувалось масивною кровотечею. Вказане ушкодження могло утворитися від однократної дії якогось плаского колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що має вістря, лезо та обух, ширина якого не більше 1,9-2,2 см, а довжина не менше 7 см. В момент нанесення тілесних ушкоджень потерпілий міг знаходитись у вертикальному положенні, звернений обличчям до нападаючого, характерних слідів, які б вказували на вірогідну боротьбу чи самооборону не виявлено.
Відповідно до висновку судової медико-криміналістичної експертизи не виключається можливість утворення ушкодження, наявного на клапті шкіри від трупа потерпілого, від дії клинка ножа представленого на експертизу, який було вилучено під час огляду місця події (місця вчинення злочину).
Як встановлено висновком додаткової судово-медичної експертизи, утворення у потерпілого ОСОБА_10 тілесного ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва з пошкодженням лівої легені і лівої легеневої артерії, при падінні потерпілого на ніж з висоти власного зросту виключається.
При цьому, допитаний у суді експерт ОСОБА_13 зазначив, що наявне у потерпілого тілесне ушкодження було спричинено саме шляхом нанесення удару ножем. Виходячи з напрямку ранового каналу, який йде незначно зверху вниз, зліва направо, спереду назад, виключається механізм спричинення даного ушкодження при обставинах зазначених засудженою, а саме внаслідок необережних дій потерпілого, котрий оступившись сам напоровся на ніж, що знаходився в руці ОСОБА_7, розташованій на рівні поясу. При розвитку подій по версії засудженої, а саме за відсутності з її сторони будь-яких активних дій відносно померлого, та його самостійного контакту з ножем, відбулось лише б поверхневе пошкодження шкіри потерпілого.
Висновком судово-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_7 на момент інкримінованого правопорушення та на теперішній час на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждала і не страждає, у тимчасовому розладі психічної діяльності не перебувала і не перебуває, виявляла та виявляє клінічні ознаки "Психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності", які за глибиною та ступенем виразності не досягли психотичного рівня, та не позбавляли її здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Таким чином суд, оцінивши показання засудженої, свідків та експерта у сукупності із іншими доказами, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими й в своїй сукупності доповнюють один одного, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства потерпілого.
При цьому, суд в своєму рішенні зазначив підстави, через які визнав доводи засудженої про невинуватість у вчиненому, необґрунтованими, а її власну версію розвитку подій (не вчинення активних відносно потерплого) безпідставною, та розцінив їх як намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин, оскільки така позиція засудженої спростовується сукупністю досліджених у суді доказів.