П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2023 року
м. Київ
справа №285/1430/22
провадження №51-979км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 28 липня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки.
Покладено на засудженого обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року вирок місцевого суду залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Судами попередніх інстанцій ОСОБА_6 визнано винуватим в тому, що він 01 січня 2022 року о 15:38 з території ТОВ "Стоун Дхенж" по вул. Гранітній, 1 в с. Романівка Новоград-Волинського району Житомирської області викрав нижній клин вартістю 8000 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор стверджує про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор вважає неправильним застосуванням кримінального закону звільнення засудженого від відбування покарання за ст. 75 КК. На обґрунтування своїх вимог прокурор стверджує, що місцевий суд безпідставно визнав обставиною, що пом`якшує покарання засудженому, щире каяття і не надав оцінки тому факту, що останній негативно характеризується за місцем проживання, вказує, що після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_6 через 5 місяців вчинив новий аналогічний злочин. На думку прокурора, висловлений ОСОБА_6 намір вступити до лав Збройних Сил України є приводом для уникнення покарання. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу та просила задовольнити її.
Засуджений надіслав до Суду клопотання, в якому просить здійснювати касаційний розгляд кримінального провадження за його відсутності, а касаційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення учасників, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК та доведеність його винуватості у вчиненому злочині у касаційній скарзі не оскаржуються.
Доводи касаційної скарги прокурора зводяться до незгоди із застосуванням до засудженого положень інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням і, як наслідок, призначення останньому м`якого покарання.