Постанова
Іменем України
30 березня 2023 року
м. Київ
справа № 404/6273/20
провадження № 51-4342 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретарі ОСОБА_4,
за участю прокурора ОСОБА_5,
потерпілого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020120020003625 за обвинуваченням
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Олександрівка Кіровоградської області, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 345 та ч. 2 ст. 398 КК України,
за касаційними скаргами потерпілого ОСОБА_6, прокурора та засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 квітня 2022 року ОСОБА_7 :
1) визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 345 КК України та виправдано у зв`язку із не доведеністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України;
2) визнано винуватим та засуджено за:
- ч. 1 ст. 345 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 398 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначено, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки, з покладенням обовʼязків, передбачених ст. 76 КК України.
Змінено запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили.
Зараховано ОСОБА_7 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 15 серпня 2020 року по 04 листопада 2020 року включно.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року вирок Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 квітня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за умисне заподіяння захиснику легкого тілесного ушкодження, у зв`язку з діяльністю пов`язаною з наданням правової допомоги, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 398 КК України, за таких обставин.
Так, 02 червня 2020 року, приблизно об 11 год 50 хв, в приміщенні фойє Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, ОСОБА_7, висловлюючи своє невдоволення результатами розгляду цивільної справи №390/137/20 (за позовом ТОВ "Нива-2010" до ОСОБА_8 ТОВ "Агрофірма "Гаївське" щодо визнання недійсною угоди про припинення договору оренди землі та визнання недійсним договору оренди землі), у якій він є слухачем, наніс удари в область лівого стегна та в верхню частину тіла ОСОБА_6, який є адвокатом у вказаній справі, в результаті чого завдав останньому тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Також вироком місцевого суду ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за погрозу вбивством щодо працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 345 КК України, за таких обставин.
Так, 13 серпня 2020 року о 08 год 45 хв працівники поліції ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в рамках розслідування кримінального провадження № 12020120020003625 від 03 червня 2020 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України, прибули за адресою проживання останнього ( АДРЕСА_2 ) з метою вручення йому повісток про виклик до слідчого для проведення необхідних слідчих та процесуальних дій в межах вказаного кримінального провадження.
В момент коли зазначені працівники поліції перебували біля будинку проживання підозрюваного ОСОБА_7, останній прямував вздовж тротуарної зони присадибної ділянки поряд з місцем його проживання.
ОСОБА_9, який був одягнений у формений одяг - однострій поліцейського, висунув ОСОБА_7 законну вимогу зупинитись для отримання повісток про виклик до слідчого, на що останній, побачивши працівників поліції, маючи на меті умисно уникнути отримання вказаних повісток та явки до слідчого, пришвидшився прямуючи в напрямку під`їзду, не реагуючи на законні вимоги працівників поліції.
ОСОБА_7, розуміючи, що ОСОБА_9 слідує за ним, діючи умисно та цілеспрямовано, демонструючи явну зневагу до працівників поліції та маючи умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень, в момент коли ОСОБА_9 підійшов та поклав руку між рухомим дверним полотном та одвірками до вхідних дверей, що вели до під`їзду куди ОСОБА_7 зайшов першим, останній з прикладанням фізичної сили умисно зачинив вхідні двері до вказаного під`їзду чим спричинив ОСОБА_9 тілесне ушкодження у вигляді садна, після чого забіг в приміщення квартири АДРЕСА_3 (де безпосередньо проживав) та зачинився.
Далі ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_9 та ОСОБА_11, з метою вручення повістки про виклик до слідчого, відповідно до ст. 135 КПК України, зайшли в під`їзд будинку, куди раніше зайшов ОСОБА_7, та направилися до дверей квартири АДРЕСА_3 . Постукавши у вхідні двері зазначеної квартири, попросили підозрюваного ОСОБА_7 вийти і отримати повістку. Вказані дії відображено у відеозаписі відзнятому працівниками поліції в момент спроби вручення повістки ОСОБА_7 .
В цей момент ОСОБА_7, знаходячись у приміщенні зазначеної вище квартири, усвідомлюючи значення своїх дій, та те, що перед ним знаходяться працівники правоохоронних органів, які виконують свої службові обов`язки, та з якими він раніше зустрічався в ході проведення слідчих і процесуальних дій в кримінальному провадженні № 12020120020003625 від 03 червня 2020 року, діючи умисно, цілеспрямовано, посягаючи на нормальне функціонування правоохоронних органів та їх авторитет, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на висловлювання погроз вбивством працівникам правоохоронних органів у зв`язку із виконанням ними службових обов`язків, висловився на адресу працівників поліції нецензурною лайкою та відчинивши вхідні двері квартири, тримаючи в руках пневматичний пістолет "МР-654К" калібру 4,5 мм (серійний номер НОМЕР_1 ) промислового виготовлення, створений з детальним наслідуванням зовнішнього вигляду пістолета системи "Макарова", висловив погрози вбивством ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, які сприйняли їх як реальні.
На знак підтвердження намірів щодо реалізації висловлених погроз ОСОБА_7 відвів затвор пневматичного пістолета в заднє крайнє положення та спрямував ствол у бік працівників поліції, натиснувши при цьому на спусковий гачок.
Вказані умисні дії ОСОБА_7 викликали у працівників поліції відчуття страху за власне життя та реальні підстави побоюватись здійснення висловлених погроз, внаслідок чого останні відійшли на безпечну відстань.
Скориставшись цим, ОСОБА_7 зайшов до своєї квартири, зачинив вхідні двері зсередини, та з метою приховання знаряддя злочину, викинув з балкону квартири застосований ним пневматичний пістолет.
Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, за наступних обставин.
Так, 13 серпня 2020 року о 08 год 45 хв в межах викладених вище обставин спроби вручення ОСОБА_7 повісток про виклик до слідчого для проведення необхідних слідчих та процесуальних дій в рамках розслідування кримінального провадження № 12020120020003625 від 03 червня 2020 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України, останній, прямуючи до під`їзду будинку в якому він мешкає за вказаною вище адресою та розуміючи, що працівник поліції ОСОБА_9 слідує за ним, діючи умисно та цілеспрямовано, демонструючи зневагу до працівників поліції та маючи умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень, в момент коли ОСОБА_9 підійшов та поклав руку між рухомим дверним полотном та одвірками до вхідних дверей, що вели до під`їзду куди ОСОБА_7 зайшов першим, останній з прикладанням фізичної сили умисно зачинив вхідні двері до вказаного під`їзду чим спричинив ОСОБА_9 тілесне ушкодження у вигляді садна в ділянці правого променево-зап`ясного суглобу.
Суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок за ч.2 ст. 345 КК України, дійшов висновку про те, що під час судового слідства не встановлено та не підтверджено належними і допустимими доказами, що потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження внаслідок дій обвинуваченого, а також те, що дії ОСОБА_7 щодо завдання цих ушкоджень та наявності у нього умислу направленого на заподіяння потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень не доведено.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Вважає вказану ухвалу незаконною та необґрунтованою через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На думку потерпілого, при призначенні покарання судом не повністю враховано всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особу винного, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його м`якість в частині застосування ст. 75 КК України.
У касаційній скарзі прокурортакож просить скасувати вказану вище ухвалу та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
На думку прокурора, судом апеляційної інстанції не відображено та не надано оцінки позиціям всіх потерпілих у справі, які висловили думки про необхідність призначення покарання ОСОБА_7 у вигляді позбавлення волі без застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням.
Зауважує, що судом також не наведено мотивації прийнятого рішення щодо звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, зокрема, з яких підстав колегія суддів дійшла висновку про можливість виправлення вказаного засудженого без відбування ним покарання у виді позбавлення волі.
Стверджує, що суд апеляційної інстанції належним чином не вмотивував і не обґрунтував свого рішення та фактично зіслався на аргументи, викладені у вироку судом першої інстанції.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зобов`язати суд апеляційної інстанції викликати в судове засідання та повторно допитати: потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, свідка ОСОБА_12 та допитати експерта ОСОБА_13, оскільки апеляційний суд, на його думку, незаконно відмовив йому у повторному дослідженні доказів, а також повернути засудженому ОСОБА_7 належні йому пневматичний пістолет марки "МР-654К" (серійний номер НОМЕР_1 ) та револьвер "STREAMER" калібру 4 мм, які було вилучено у нього та долучено до матеріалів кримінального провадження як речові докази.
Стверджує, що пред`явлені йому обвинувачення за ч. 1 ст. 345 та ч. 2 ст. 398 КК України, ґрунтуються виключно на домислах та припущеннях, а в ході досудового слідства та судового розгляду не було встановлено обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Зазначає, що в показаннях свідка ОСОБА_12 та потерпілого ОСОБА_6 наявні розбіжності щодо обставин та механізму спричинення тілесних ушкоджень останньому, що на думку ОСОБА_7, відображено у протоколах проведення за їх участю слідчих експериментів.
Зауважує, що висновок експерта № 629/581 від 22 червня 2020 року також містить суперечність щодо механізму спричинення потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, враховуючи, що вказаний висновок, зокрема, ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_12 . На цій підставі стороною захисту було заявлено клопотання про виклик для допиту в судове засідання експерта для надання останнім роз`яснень та уточнень щодо його висновків з урахуванням показань свідка та потерпілого шляхом їх перехресного допиту в судовому засіданні з метою усунення вказаних вище розбіжностей. Проте таке клопотання судом першої інстанції було проігноровано.
Підкреслює, що не мав реальної мети заподіяти шкоду та реалізувати висловлені погрози щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Стверджує, що саме поведінка вказаних вище потерпілих, при виконанні ними службових обов`язків, надала підстави вважати їх зловмисниками, а не працівниками правоохоронного органу.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні потерпілий та прокурор підтримали подані ними касаційні скарги і просили скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року у зв`язку із м`якістю призначеного ОСОБА_7 покарання в частині застосування ст. 75 КК України та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, а у задоволенні вимог касаційної скарги засудженого ОСОБА_7 відмовити.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Судові рішення в частині виправдання за ч. 2 ст. 345 КК України не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
У частинах 1, 2 ст. 419 КПК України зазначено, що в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.