Постанова
Іменем України
22 березня 2023 року
м. Київ
справа № 761/24920/20
провадження № 61-8043св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - тимчасово виконувач обов`язків президента Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Котін Петро Борисович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 рокуу складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
Усерпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - тимчасово виконувач обов`язків президента Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Котін П. Б., про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позову посилався на таке.
З 30 березня 2015 року він був прийнятий на роботу до ДП "НАЕК "Енергоатом". З 21 серпня 2018 року працював на посаді заступника виконавчого директора з персоналу.
28 травня 2020 року відповідач направив на адресу профспілкового комітету працівників дирекції ДП "НАЕК "Енергоатом" подання № 375/01-07 про його звільнення у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Профспілковий комітет працівників дирекції ДП "НАЕК "Енергоатом" своїм рішенням відмовився надати згоду на його звільнення.
Проте наказом відповідача від 05 червня 2020 року № 440-к "Про звільнення ОСОБА_1" його повноваження припинено та звільнено з посади заступника виконавчого директора з персоналу 09 червня 2020 року за пунктом 5 статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Надалі наказами дату його звільнення змінено на 14 липня 2020 року.
Вважав, що його звільнено незаконно з грубим порушенням трудового законодавства України, а тому він має бути поновлений на роботі.
З урахуванням викладеного позивач просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ ДП "НАЕК "Енергоатом" від 05 червня 2020 року № 440-к "Про звільнення ОСОБА_1";
- визнати незаконним та скасувати наказ ДП "НАЕК "Енергоатом" від 15 червня 2020 року № 480-к "Про внесення змін до наказу ДП "НАЕК "Енергоатом" від 05 червня 2020 року № 440-к "Про звільнення ОСОБА_1";
- визнати незаконним та скасувати наказ ДП "НАЕК "Енергоатом" від 14 липня 2020 року № 630-к "Про внесення змін до наказу ДП "НАЕК "Енергоатом" від 05 червня 2020 року № 440-к "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновити його на роботі в ДП "НАЕК "Енергоатом" на посаді заступника виконавчого директора з персоналу;
- стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 липня 2020 року до дня поновлення на роботі;
- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Короткий зміст рішень судів
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2022 року провадження у цій справі закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Суд першої інстанції врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19), відповідно до якого за правилами цивільного судочинства розглядаються спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 цього Кодексу (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК України).
Постановою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір у цій справі щодо скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді заступника виконавчого директора з персоналу державного підприємства та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом", а тому є трудовим спором. Таким чином, спір у цій справі необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.
На думку суду апеляційної інстанції правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19),не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки позивачем у цій справі є не керівник юридичної особи (та (або) член наглядової ради чи правління ДП "НАЕК "Енергоатом"), а працівник державного підприємства - заступник виконавчого директора з персоналу, який оспорює законність рішення роботодавця щодо звільнення з роботи з посиланням на пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У серпні 2022 року ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, проситьпостанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 рокускасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновку Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження
№ 14-670цс19), відповідно до якого "до юрисдикції господарського суду за пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень). За правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України".
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала на розмежування цивільної та господарської юрисдикції саме та лише на підставі предметного критерію правової підстави для розірвання трудового договору. Отже, усі спори, предметом яких є оскарження рішення про розірвання трудового договору на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
Судові рішення оскаржуються з підстав порушення норм процесуального права, а саме: пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), неврахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 205/4196/18.
У вересні 2022 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Нефьодов С. М., у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанцій - без змін.
На обґрунтування відзиву посилається на те, що термін "посадові особи" законодавцем вжито у значенні керівників суб`єктів господарювання - господарських товариств, а тому додаткова підстава припинення трудового договору, визначена у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП України, підлягає застосуванню до керівників господарських товариств.
Його посада - заступник виконавчого директора з персоналу ДП "НАЕК "Енергоатом", тобто він не є посадовою особою у розумінні пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України.
Оскільки він займав посаду заступника виконавчого директора з персоналу ДП "НАЕК "Енергоатом", то не є спеціальним суб`єктом, щодо якого може бути застосована зазначена правова норма, особою, з якою можна розірвати трудовий договір з підстав пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, тому відповідач допустив порушення трудового законодавства, у зв`язку з чим спір з цього приводу підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 20222 року у справі № 663/3629/19, не підлягає застосуванню до правовідносин у цій справі, оскільки позивачем у цій справі є не керівник юридичної особи та (або) член наглядової ради чи правління ДП "НАЕК "Енергоатом", а працівник державного підприємства - заступник виконавчого директора з персоналу, який оспорює законність рішення роботодавця щодо звільнення з роботи з посиланням на пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Підставами відкриття касаційного провадження у цій справі є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.