Постанова
Іменем України
03 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 381/4440/19
провадження № 61-4837 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Фастівська міська рада Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 - на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у складі судді Ковалевської Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 рокуу складі колегії суддів: Мостової Г. І., Лапчевської О. Ф., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Фастівська міська рада Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про усунення перешкод у користуванні майном, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що вона та ОСОБА_4 є власниками житлового будинку та прибудинкової земельної ділянки АДРЕСА_1 . Їй належить 17/20 частини вказаного домоволодіння, а 3/20 частин ОСОБА_4 .
Їй та ОСОБА_4 також належить прибудинкова земельна ділянка на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку, площею 0,0536 га серія ЯЗ №346541 від 14 листопада 2009 року, кадастровий номер 3211200000:09:011:0099 та державного акта про право власності на земельну ділянку, площею 0,0537 га серія ЯЗ №346547 від 14 листопада 2009 року, кадастровий номер 3211200000:09:011:0100, відповідно.
Власниками суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 є: ОСОБА_5 (5/54 частини), який подарував належну йому частину будинку ОСОБА_3, ОСОБА_2 (5/54 частини), ОСОБА_6 (7/27 частини), ОСОБА_9 (8/27 частини), ОСОБА_7 (7/27 частини та 2/9 частини).
Вказувала, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 самовільно перевстановили паркан між зазначеними земельними ділянками та змінили їх межі, унаслідок чого площа належної їй земельної ділянки зменшена на 0,0030 га, тобто майже на 30 кв .м згідно з абрису, наданого землевпорядною організацією.
Також на самовільно захопленій частині зазначеної земельної ділянки вздовж всієї межі вони проклали підземний електричний кабель, довжиною понад 15 м, який не є підключений, але проект на прокладення електрокабеля або інші дозвільні документи ОСОБА_5 не були пред`явлені. Так само, як не було пред`явлено дозволу на встановлення бетонного стовпа, з метою підведення даного кабелю, унаслідок чого, фасадна частина належної їй земельної ділянки була додатково зменшена.
ОСОБА_2 до своєї частини будинку добудувала прибудову на 2 поверхи, що призвело до повної десолярізації земельної ділянки, належної ОСОБА_1, а ОСОБА_5 до своєї частини будинку самовільно добудував веранду, площею 7,8 кв. м за планом "а11".
Зазначені добудови побудовані із порушенням норм архітектурно-будівельного контролю, відповідно до пункту 3.25а*ДБН 360-92** "Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень" та норм пожежної безпеки.
Крім, самочинно побудованої веранди, відповідачами, як співвласниками частини будинку АДРЕСА_2 був установлений навіс над парканом для свого автомобіля, висотою більше 2,70 м та довжиною 6,5 м над самою межею земельної ділянки ОСОБА_1 та перед її будинком.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд з метою відновлення межі власника прибудинкової земельної ділянки АДРЕСА_1 зобов`язати ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за їх рахунок демонтувати установлений ними паркан між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Зобов`язати відповідачів: не чинити перешкоди при встановленні ОСОБА_1 нового паркану згідно з межею, визначеною державним актом права власності на її земельну ділянку площею 0,0536 га серія ЯЗ № 346541 від 14 листопада 2009 року та зведеного плану земельної ділянки і абрису; демонтувати встановлений навіс над парканом, висотою 2,70 м та довжиною 6,5 м над самою межею позивача ОСОБА_1 ; демонтувати прокладений підземний електричний кабель довжиною понад 15 м та встановлений бетонний стовп.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що встановлений спеціалістом факт невідповідності координат (з бази Державного земельного кадастру) належної ОСОБА_1 земельної ділянки її фактичним координатам в натурі (на місцевості) має місце, проте зазначене може свідчити про наявність помилок при виготовленні технічної документації та внесенні цих земельних ділянок до кадастрової карти. Однак ці суто технічні питання вирішуються в позасудовому порядку за заявами суміжних співвласників шляхом виправлення помилки в кадастровій карті.
Заміна аварійної дерев`яної електроопори на залізобетонну, питання про демонтаж якого порушується у позовній заяві, проведена у 2019 році спеціалістами РП ПрАТ "Київобленерго" за заявою замовника - ОСОБА_2, яка не встановлювала цю опору самостійно. Залізобетонна електрична опора встановлена за межами подвір`я ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 за проектом. Самостійне демонтування електроопори або електрокабелів є порушенням закону.
Позивачем не доведено порушення відповідачами її цивільних прав та інтересів, створення їй будь-яких перешкод у користуванні нею майном, порушення відповідачами правил добросусідства.
Позивач набула право власності на своє домоволодіння вже після встановлення порядку користування, успадкувавши домоволодіння ніяких претензій ОСОБА_2 або ОСОБА_5 не пред`являла. Наразі не вбачається, яким саме чином відповідачі порушили права позивача на користування її будинком та земельною ділянкою, оскільки відповідних доказів суду не надано.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року призначено судову комплексну земельно-технічну експертизу. Витрати по оплаті за проведення експертизи по першому питання покладено на позивача - ОСОБА_1, по другому та третьому питаннях - на відповідача ОСОБА_2 .
Однак, Київський науково-дослідницький інститут судових експертиз Міністерства юстиції України року повернув матеріали цієї справи без виконання ухвали про призначення експертизи, оскільки оплата рахунку за проведення експертизи не проведена.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, йухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Як на підставу касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 червня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 381/4440/19 з Фастівського міськрайонного суду Київської області.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховані надані неї фотодокази та пояснення свідків на підтвердження того, що розміри її земельної ділянки не відповідають розмірам, визначеним в державному акті на право власності на земельну ділянку, і такі порушення виникли унаслідок дій відповідачів. Призначена судом апеляційної інстанції експертиза не була проведена, оскільки сторонами не було сплачено вартість її проведення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2022 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Вважало висновки судів такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи. Вказувала, що паркан між сусідніми ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 був встановлений ще у 1987 році. По лінії паркану до 2019 року стояла дерев`яна електрична опора, до якої були під`єднані електричні кабелі декількох квартир нашого будинку. За її заявою у 2019 році Фастівським РП ПрАТ "Київобленерго" було проведено заміну дерев`яної аварійної електричної опори, що знаходилась на подвір`ї (на межі землі спільного користування будинку АДРЕСА_2 ), на залізобетонну опору, яка була встановлена за межами подвір`я. Позивачці було достеменно відомо про можливість подання клопотання про проведення експертизи, проте вона свідомо не скористалась своїм процесуальним правом в суді першої інстанції. Призначену судом апеляційної інстанції експертизу позивач не оплатила.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є співвласниками житлового будинку та прибудинкової земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є власником 2/5 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області від 10 жовтня 2007 року за № 2-805 та після добудов, проведених ОСОБА_1, її частка з цьому будинку становить 17/20 частин будинку (а.с. 15, т. 1).
ОСОБА_4 є власником 3/5 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області від 10 жовтня 2007 року за № 2-803, але після добудов, проведених ОСОБА_1, його частка у зазначеному будинку становить 3/20 частини.
ОСОБА_1 є власником прибудинкової земельної ділянки площею 0,0536 га на підставі державного акта на право права власності на земельну ділянку, серія ЯЗ №346541 від 14 листопада 2009 року, кадастровий номер 3211200000:09:011:0099.
ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0537 га згідно державного акту на прав власності на земельну ділянку, серія ЯЗ №346547 від 14 листопада 2009 року, кадастровий номер 3211200000:09:011:0100.
18 серпня 1987 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 придбали 5/27 частини житлового будинку АДРЕСА_1, яка є суміжною із земельною ділянкою ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 148?152 т.1).
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2012 року, що набрала законної сили, у справі № 2-670/11 затверджено мирову угоду сторін, відповідно до якої визнано за ОСОБА_2 право власності на 5/54 частини будинку АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_5 право власності на 5/54 частини будинку АДРЕСА_1 . Вимощення, трубопровід та огорожу залишено в спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Частину земельної ділянки у вигляді проходу від АДРЕСА_3" в наявних межах залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 178-179, т. 1).
Судом встановлено, що в 2014 році, під час приватизації відповідачем ОСОБА_2 своєї частини земельної ділянки, ОСОБА_1 як суміжний землекористувач підписала їй акт встановлення в натурі та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 01 серпня 2014 року, в якому зазначено, що ніяких претензій щодо меж з боку суміжників при встановленні у натурі зовнішньої межі земельної ділянки не заявлено, межі погоджені і не викликають спірних питань. (а.с. 188, т. 1).
Також у матеріалах справи наявні фототаблиці, зроблені у 1998 році та у подальшому у 2020 році, надані ОСОБА_2 на підтвердження того, що місце розташування паркану, стовпа електроопори та навісу для автомобіля за цей період не змінилося (а.с. 154-162, т. 1).
Згідно з висновком спеціаліста інженера-землевпорядника ОСОБА_10 про обстеження земельної ділянки ОСОБА_1 наявна невідповідність фактичних координат поворотних точок земельної ділянки (по фактично встановленій огорожу) із їх значеннями за даними Державного земельного кадастру, що викликало зменшення площі фактичного домоволодіння на 0,0030 га (а.с. 44-46, т. 1).
Відповідно до акта комісійного обстеження земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 02 грудня 2019 року, складеного Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, комісійно встановлено таке:
- підземні електричні кабелі від стовпа до домоволодіння АДРЕСА_2 не проходять по території домоволодіння ОСОБА_1, але згідно з фактично встановленого паркану, кабелі проходять по двору будинку АДРЕСА_2 . Кабель до електричної мережі не під`єднаний;
- жодних порушень чинного законодавства та правил добросусідства зі сторони відповідачів, комісією не виявлено (а.с. 51-52, т. 1)
Також в акті викладені висновки комісії про те, що громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 - встановити паркан, що розмежовує домоволодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 згідно з межовими знаками винесеним в натурі на місцевість відповідно до документації із землеустрою, яка була підставою для передачі земельних ділянок у власність. Громадянці ОСОБА_2 - використовувати земельну ділянку у визначених документацією із землеустрою межах та роз`яснено статті 103 та частини 2 статті 158 ЗК України (а.с. 51-52, т. 1).
Згідно з висновком спеціаліста інженера-землевпорядника ОСОБА_11 за результатами кадастрової зйомки складені кадастровий та зведені плани № 1 та № 2. Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 складається з приватизованих земельних ділянок (кадастрові номери 3211200000:09:011:0186, 3211200000:09:011:0187 та 3211200000:09:1011.0217) та земельної ділянки яка використовується як прохід загального користування, право власності на яку не оформлене.
У висновку зазначено про виявлення невідповідності координат (з бази Державного земельного кадастру) сусідньої земельної ділянки (кадастровий номер 3211200000:09:011:0099) її фактичним координатам в натурі (на місцевості). Внаслідок чого виникло зміщення її (на 0,75 м по фасаду в бік земельної ділянки по АДРЕСА_2 ) та перетин із земельною ділянкою, яка використовується як прохід загального користування ( АДРЕСА_2 ).