ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 903/138/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Грибан Ж. В.,
відповідача - Лавренюк Б. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2023 (судді: Грязнов В. В. - головуючий, Розізнана І. В., Гудак А. В.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Любешівської селищної ради та Приватного підприємства "Луцьксервіс"
про визнання незаконним та скасування рішень Любешівської селищної ради, визнання недійсними результати торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Любешівської селищної ради та Приватного підприємства "Луцьксервіс" (далі - ПП "Луцьксервіс") про визнання незаконними та скасування рішень Любешівської селищної ради від 22.03.2013 № 24/3 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вільної від забудови земельної ділянки для продажу її на аукціоні" та від 03.04.2015 № 39/30 "Про затвердження звіту про оцінку земельної ділянки на АДРЕСА_1 та продаж її у власність на земельних торгах (у формі аукціону)", визнання недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону з продажу земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між відповідачами та скасування запису про реєстрацію договору.
2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.08.2022 відмовлено у задоволенні позову з посиланням, зокрема на те, що строк з якого позивач дізнався про продаж земельної ділянки обчислюється з дати проведення аукціону, а саме з 24.07.2015, тому строк в межах якого позивач міг звернутися до суду закінчився 25.07.2018. При цьому позивач не звертався з заявою про поновлення строку та не просив суд визнати поважною причину такого пропуску. Отже суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позову з причин пропуску строку позовної давності.
Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 22.08.2022 у справі, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2022, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП "Луцьксервіс" 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Постановою Північно-західного апеляційного суду від 18.11.2022 рішення Господарського суду Волинської області від 08.08.2022 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2022 залишено без змін.
4. Постановою Північно-західного апеляційного суду від 12.01.2023 задоволено заяву ПП "Луцьксервіс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, стягнуто з ОСОБА_1 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
5. Не погоджуючись із додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2023, ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із неврахуванням судом, зокрема, висновку Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та інших постановах Верховного Суду, наведених скаржником у касаційній скарзі.
6. У пункті 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2- 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.