ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/4108/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
прокуратури - Савицької О. В.,
відповідача - Білостоцького С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 (судді: Малех І. Б. - головуючий, Гриців В. М., Зварич О. В.) і рішення Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 (суддя Крупник Р. В.) у справі
за позовом керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СервісПЕТ",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державне підприємство "Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр",
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У грудні 2021 року керівник Галицької окружної прокуратури м. Львова (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації (далі - Львівська ОДА) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СервісПЕТ" (далі - ТОВ "СервісПЕТ") про усунення перешкод у здійсненні Львівською ОДА права користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер 4610166300:04:003:0067, шляхом її повернення на користь держави в особі Львівської ОДА з приватної власності ТОВ "СервісПЕТ".
Позов обґрунтовано незаконністю вибуття спірної земельної ділянки лісового фонду (землі з обмеженим оборотом) із державної власності, оскільки така земельна ділянка не була вилучена Кабінетом Міністрів України як компетентним на той час (до 27.05.2021) державним органом з постійного користування Державного підприємства "Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр" (далі - ДП "Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр"). Оскільки зайняття відповідачем спірної земельної ділянки не пов`язане з позбавленням держави володіння землею з обмеженим оборотом, прокурор просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні цією земельною ділянкою шляхом її повернення на користь держави в особі Львівської ОДА, до повноважень якої наразі належить розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення.
1.2. ТОВ "СервісПЕТ" у відзиві на позов заперечило проти його задоволення, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними; посилалося, зокрема, на те, що Львівська ОДА є неналежним позивачем, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах смт Брюховичі і повноваженнями щодо розпорядження нею була наділена Брюховицька селищна рада; з позовом про витребування у відповідача спірної земельної ділянки прокурор звертався до суду ще в 2011 році та йому було відмовлено у задоволенні позову, що підтверджується судовими рішеннями у справі № 5015/4582/11.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив із обрання прокурором неналежного способу захисту в цій справі, оскільки, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові № 359/3373/16-ц, належним способом захисту у цих правовідносинах є віндикаційний позов; прокурор звертався до суду в 2011 році із віндикаційним позовом і за результатами його розгляду в іншій справі № 5015/4582/11 було відмовлено в задоволенні позовних вимог прокуророві. Отже, зважаючи на наявність постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 у справі № 5015/4582/11, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду від 11.09.2013, і якою спір між сторонами вже вирішено по суті, суд дійшов висновку, що повторний перегляд правовідносин між цими ж сторонами шляхом обрання іншого способу захисту, котрий до того ж є неналежним, є порушенням принципу правової визначеності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації прав людини на справедливий суд.
2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено. Зобов`язано відповідача усунути перешкоди у здійсненні Львівською ОДА права користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер 4610166300:04:003:0067, шляхом її повернення на користь держави в особі Львівської ОДА з приватної власності ТОВ "СервісПЕТ".
2.3. Постановою Верховного Суду від 18.10.2022 постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 скасовано, а справу № 914/4108/21 направлено на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
2.4. За результатами нового розгляду справи, постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 рішення Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 у цій справі залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами місцевого господарського суду про відмову у позові у зв`язку з обранням прокурором неналежного способу захисту.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить передати справу № 914/4108/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, рішення Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.
Прокурор вважає, що вказані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права; на обґрунтування підстав касаційного оскарження він посилається на положення пунктів 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме (1) суди застосували частину 1 статті 15, статті 16, 328, 330, 373, 387, 391 і 658 Цивільного кодексу України, частину 2 статті 152 Земельного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справах № 911/3311/17, № 911/3574/17, № 911/3897/17, від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17, від 12.05.2022 у справі № 372/4154/18, від 08.06.2022 у справі № 307/3155/19, від 22.06.2022 у справі № 367/4140/16, від 07.09.2022 у справі № 697/2434/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 367/4128/16-ц; а також частину 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01.11.2022 у справі № 925/1152/21; (2) наявна необхідність відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункти 56,147), від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц щодо ефективного способу захисту права в спірних правовідносинах у порядку статті 387 Цивільного кодексу України (віндикаційний позов).
Зокрема, прокурор наголошує на тому, що упродовж 2022 року після ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Верховний Суд приймав інші рішення в подібних правовідносинах, зокрема постанови від 16.02.2022 у справі № 363/669/17, від 12.05.2022 у справі № 372/4154/18, від 08.06.2022 у справі № 307/3155/19, від 22.06.2022 у справі № 367/4140/16, від 07.09.2022 у справі № 697/2434/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 367/4128/16-ц), які є відмінними та протилежними від позиції Великої Палати Верховного Суду, та в яких Верховний Суд зазначив про те, що у цій категорії справ задоволення порушеного права має бути захищено у спосіб не шляхом витребування спірної земельної ділянки на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України (віндикаційний позов), а на підставі статті 391 цього Кодексу та частини 2 статті 152 Земельного кодексу України шляхом пред`явлення позову про повернення земельної ділянки (негаторний позов).
3.2. Від ТОВ "СервісПЕТ" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить відмовити у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
3.3. Від Львівської ОДА надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
4.3. Як установили суди та свідчать матеріали справи, ТОВ "СервісПЕТ" є власником земельної ділянки площею 4,23 га, кадастровий номер 4610166300:04:003:0067, з цільовим призначенням для будівництва об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, яка розташована в смт Брюховичі район вул. Ряснянської, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 27.01.2009 серії ЯЖ № 907032.
22.10.2018 право власності відповідача на вказану земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою від 21.07.2021 № 266919576. Підставою для державної реєстрації зазначено копію державного акта на право власності на земельну ділянку від 27.01.2009 серії ЯЖ № 907032 у зв`язку із втратою оригіналу.
Земельна ділянка площею 4,23 га, кадастровий номер 4610166300:04:003:0067, була утворена шляхом об`єднання двох земельних ділянок площами 0,2695 га та 3,9605 га, які відповідач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуддизайн" (далі - ТОВ "Новобуддизайн") і Приватного підприємства "Буддизайн" (далі - ПП "Буддизайн") на підставі договорів купівлі-продажу від 25.12.2008.
В свою чергу, ТОВ "Новобуддизайн" і ПП "Буддизайн" набули ці земельні ділянки за таких обставин.
Рішеннями Брюховицької селищної ради від 11.03.2004 № 245 і від 18.03.2004 № 263 вилучено земельні ділянки лісів 1 групи, в кварталі 44 з держлісфонду Брюховицького лісництва Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га і віднесено їх до земель селища рекреаційного призначення.
У подальшому рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 у справі № 2-38/2005, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009, вказані рішення Брюховицької селищної ради за позовом прокурора Львівської області були визнані неправомірними та скасовані.
Рішенням Брюховицької селищної ради від 01.04.2004 № 280 "Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, яку пропонувалось надати ТОВ "Новобуддизайн" в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської" надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 8,86 га, яку пропонувалось надати ТОВ "Новобуддизайн" в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської, яка надається із земель запасу селища.
Іншим рішенням Брюховицької селищної ради від 01.07.2004 № 328 було затверджено проект відведення земельної ділянки в смт Брюховичі на вул. Ряснянській площею 8,8643 га, з якої: 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, та надано її ТОВ "Новобуддизайн" в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність).
На підставі зазначеного рішення 07.07.2004 між Брюховицькою селищною радою та ТОВ "Новобуддизайн" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.
Рішенням Мукачівського районного суду Закарпатської області від 15.11.2004 у справі № 2-3327/04, зокрема, зобов`язано Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж ТОВ "Новобуддизайн" земельної ділянки площею 8,8643 га, з якої: 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт Брюховичі в районі вул. Ряснянської, яку орендує ТОВ "Новобуддизайн" для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру, та укласти з ТОВ "Новобуддизайн" договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.
Рішенням Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 № 618 "Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 у справі № 2-3327/04" передбачено укласти з ТОВ "Новобуддизайн" договір купівлі-продажу земельної ділянки.
05.11.2008 між Брюховицькою селищною радою (продавець) та ТОВ "Новобуддизайн" (покупець) на виконання рішення Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 № 618 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 8,8643 га, розташованої в смт Брюховичі в районі вул. Ряснянської.
19.12.2008 Брюховицькою селищною радою видано ТОВ "Новобуддизайн" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 795031.
25.12.2008 між ТОВ "Новобуддизайн" (продавець), ТОВ "Самгородок" (покупець-1) та ТОВ "СервісПЕТ" (покупець-2) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з одночасним поділом її в натурі, за умовами якого відповідач придбав у ТОВ "Новобуддизайн" земельну ділянку для будівництва об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру площею 0,2695 га, що становить 2695/7032 ідеальних частин всієї земельної ділянки.
Окрім того, рішенням Брюховицької селищної ради від 24.06.2004 № 318 "Про затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 8,9965 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами громадського-житлового призначення в районі вул. Незалежності України-Ряснянської в смт Брюховичі та надання її ПП "Буддизайн" в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність)" затверджено проект відведення земельної ділянки площею 8,9965 га для будівництва дошкільного спортивного-навчального центру з об`єктами громадсько-житлового призначення в районі вулиць Незалежності України-Ряснянської в смт Брюховичі, з яких: 5,0360 га під громадсько-житлове будівництво та 3,9605 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, та надано в оренду терміном на 10 років.
На підставі цього рішення 07.07.2004 між Брюховицькою селищною радою та ПП "Буддизайн" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 у справі № 2-3326/04, зокрема, зобов`язано Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж ПП "Буддизайн" земельної ділянки площею 8,9965 га, з якої: 5,036 га під громадсько-житлове будівництво та 3,9605 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт Брюховичі в районі вул. Ряснянської-Незалежності України, яку орендує ПП "Буддизайн" та укласти з ним договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки
Згідно з рішенням Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 № 619 "Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року у справі № 2-3326/04" передбачено продати ПП "Буддизайн" земельну ділянку площею 8,9965 га.
05.11.2008 між Брюховицькою селищною радою та ПП "Буддизайн" на виконання рішення Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 № 619 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.
19.12.2008 Брюховицькою селищною радою видано ПП "Буддизайн" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 795033.
25.12.2008 між ПП "Буддизайн" (продавець) і ТОВ "СервісПЕТ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого відповідач придбав у ПП "Буддизайн" земельну ділянку площею 3,9605 га для будівництва об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру.
За результатами перегляду за нововиявленими обставинами ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2010 скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 (справа № 2-3327/04), а ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 13.07.2010 скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 (справа № 2-3326/04). Підставами для перегляду вказаних рішень слугували обставини скасування рішень Брюховицької селищної ради від 11.03.2004 № 245 і від 18.03.2004 № 263.
Як уже зазначалося, рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 14.02.2005 у справі № 2-38/2005 за позовом прокурора Львівської області до Брюховицької селищної ради визнано незаконними та скасовано рішення Брюховицької селищної ради від 11.03.2004 № 245 і від 18.03.2004 № 263 про вилучення земельних ділянок, лісів першої групи, в кварталі 44 з держлісфонду Брюховицького лісництва Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га і віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення.
Вказане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009.
Водночас попередні судові інстанції установили та це підтверджено матеріалами справи, що у вересні 2011 року прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради до ТОВ "СервісПЕТ", Брюховицької селищної ради, ТОВ "Новобуддизайн", ТОВ "Самгородок", ПП "Буддизайн", ТОВ "Лазурит 007", третя особа - Державна інспекція сільського господарства у Львівській області, про витребування майна від добросовісного набувача на підставі статей 388 та 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 у справі № 5015/4582/11 позовні вимоги прокурора задоволено частково, зокрема, скасовано рішення Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 № 618 "Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 2-3327/04"; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 27.01.2009 серії ЯЖ № 907032, виданий ТОВ "СервісПЕТ", який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:09:438:00006 кн.02-7; витребувано у ТОВ "СервісПЕТ" земельну ділянку площею 4,2300 га, кадастровий номер 4610166300:04:003:0067, та передано її у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України; провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Новобуддизайн" та ПП "Буддизайн" припинено; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 у справі № 5015/4582/11 скасовано в частині задоволених позовних вимог та постановлено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову прокурора. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2013 у справі № 5015/4582/11 залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду.
Відмовляючи прокурору в задоволенні позовних вимог про витребування від ТОВ "СервісПЕТ" земельної ділянки, кадастровий номер 4610166300:04:003:0067, суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли висновку, що спірна земельна ділянка, яка була відчужена Брюховицькою селищною радою на користь ТОВ "Новобуддизайн", знаходилася у межах смт Брюховичі, а також те, що розмежування земель державної і комунальної власності в межах смт Брюховичі не проводилося, отже, відповідно до пункту 3.4 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підпункту "а" статті 12, статей 83, 122, 127, 128, пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України Брюховицька селищна рада мала усі необхідні повноваження щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою.
4.4. Як установили суди та свідчать матеріали справи, предметом позову у цій справі є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Львівської ОДА до ТОВ "СервісПЕТ" про усунення перешкод у здійсненні Львівською ОДА права користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер 4610166300:04:003:0067, шляхом її повернення на користь держави в особі Львівської ОДА із приватної власності ТОВ "СервісПЕТ".
4.5. Місцевий господарський суд у задоволенні цих вимог відмовив.
4.6. Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд виконав обов`язкові вказівки суду касаційної інстанції, зазначені у постанові від 18.10.2022 у цій справі, урахував правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц щодо належного способу захисту та погодився з висновком місцевого господарського суду про обрання прокурором неналежного способу захисту в цій справі.
4.7. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
4.8. Стаття 16 Цивільного кодексу України, як і інші закони, передбачає значну кількість способів захисту. Але це не означає, що позивач може зажадати та вимагати застосування судом їх усіх чи кількох із них одночасно, або застосування будь-якого способу захисту за своїм вибором. Кожен із способів захисту спрямований на досягнення певного правового результату, притаманного лише йому. Тому конкуренції способів захисту законодавчо не передбачено.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що зазвичай суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункти 5.5, 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, - це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).
При цьому зазвичай належний і ефективний спосіб захисту - саме той, який спрямований на саме ті правові наслідки, які захищають право.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).
Питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалося Великою Палатою Верховного Суду неодноразово. Так, у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, зокрема в пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 цієї ж постанови вказано, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника.