ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/20229/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Кондратова І.Д., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Удалова О.Г.)
від 23.08.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Владимиренко С.В., Євсіков О.О.)
від 19.12.2022
у справі №910/20229/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"
про зобов`язання вчинити дії,
за участю представників учасників справи:
позивача - Скорік Ю.Б., Старицька Ю.Ю.
відповідача - Золотопуп С.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" про зобов`язання забезпечити доступ до підвального приміщення площею 165,3 кв. м., що знаходиться в житловій частині будинку № 2 по вулиці В. Васильківська в м. Києві та належить відповідачу, представникам позивача в робочі дні з 08:00 год. до 17:00 год. для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, огляду протипожежної сигналізації тощо.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/20229/21 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 у справі №910/20229/21 залишено без змін.
2.2. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що розмір витрат на підготовку відзиву на позов в сумі 12 000,00 грн, на написання якого, як зазначено в акті, бюро витратило 4 години часу, є завищеним, у зв`язку з чим суд вважав за доцільне обмежити розмір таких витрат до 2 000, 00 грн. Крім того, за висновками місцевого господарського суду, підлягають покладенню на позивача витрати відповідача на представництво інтересів відповідача в судових засіданнях в розмірі 8 000,00 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у розподілі судових витрат товариства у розмірі 10 000, 00 грн на професійну правничу допомогу адвоката скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" 10 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.
3.2. Скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми процесуального права - частини 4, 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку вирішення судом питання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами за клопотанням іншої сторони - без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 01.09.2022 у справі № 910/12946/20.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
У заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" такий розмір визначено в сумі 20 000, 00 грн, на підтвердження чого додано договір про надання правової допомоги № 31/12/2021, укладений між ним (клієнт) та Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та Партнери" (бюро), акт приймання-передачі наданих послуг від 04.08.2022, ордер виданий адвокатом Адвокатського бюро "Тарас Кулачко та Партнери" Золотопупом С.В. серії ВІ № 1060108 від 31.12.2021.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" Золотопуп С.В. є адвокатом, що підтверджується відомостями, розміщеними в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" (клієнт) та Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та Партнери" (бюро) укладено договір про надання правничої допомоги № 31/12/2021 від 31.12.2021, за умовами якого бюро зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу (далі - послуги) стосовно представництва клієнта у господарській справі № 910/20229/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" до клієнта про зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2019 (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору клієнт та адвокат погодили, що правничу допомогу, яка є предметом даного договору, буде надавати адвокат бюро Золотопуп С.В.
Розділом 2 вказаного договору сторонами погоджено, які послуги будуть надаватись клієнту.
Згідно з п. 3.1 договору сторони погодили, що вартість послуг складає 3 000, 00 грн за одну годину надання послуг.
Остаточна сума вартості наданих в рамках договору послуг, узгоджується сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням наданих послуг, загальної кількості годин обслуговування та їх загальної вартості, який є невід`ємною частиною вказаного договору (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 3.3 договору клієнт зобов`язується оплатити послуги протягом 3 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг у безготівковій формі, якщо інше не встановлено таким актом, який є невід`ємною частиною договору.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного його виконання (п. 4.1 договору).
04.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" (клієнт) та Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та Партнери" (бюро) складено акт приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким сторонами погоджено вартість наданих послуг в розмірі 20 000, 00 грн, а саме: складання відзиву на позовну заяву - 4 години, відповідно - 12 000, 00 грн (з урахуванням вартості однієї години надання послуг - 3 000, 00 грн), а також участь в судових засідання, зокрема, 20.01.2022, 10.02.2022, 02.06.2022, 16.06.2022, 07.07.2022, 21.07.2021, 02.08.2022 - 2 години 40 хвилин - 8 000,00 грн.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Предметом касаційного перегляду є додаткове рішення суду першої інстанції, залишене без змін судом апеляційної інстанції, яким заяву відповідача про стягнення 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково та присуджено до стягнення з позивача 10 000, 00 грн.
5.3. Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, відповідно до якої під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. В судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
При цьому скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не навели достатніх мотивів зменшення витрат на підготовку відзиву з 12 000, 00 грн до 2 000, 00 грн.
Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.09.2022 у справі № 910/12946/20. Так, суд касаційної інстанції зазначив, що в оскаржуваному додатковому рішенні суду першої інстанції міститься лише загальний висновок, що доводи позивача про завищений розмір понесених відповідачем витрат на правничу допомогу та його клопотання про зменшення розміру таких витрат є необґрунтованими та непідтвердженими. Крім цього, формально згадуючи критерії реальності витрат та розумності їх розміру, суд першої інстанції нічим не мотивував такий свій висновок та не вказав, які саме надані правничі послуги підпадають під ці критерії та стосовно яких видів наданої правничої допомоги суд дійшов таких висновків.
Посилаючись на зазначену постанову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" зазначає, що суди попередніх інстанцій не дали належної правової оцінки обсягу роботи адвоката зі складання відзиву.
5.4. Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з такого.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено наступне. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
З врахуванням викладеного, суд першої інстанції зазначив, що вважає, що розмір витрат на підготовку відзиву на позов в сумі 12 000, 00 грн, на написання якого, як вказано в акті, бюро витратило 4 години часу, є завищеним, у зв`язку з чим суд вважав за доцільне обмежити розмір таких витрат до 2 000, 00 грн.
Отже, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги про покладення на позивача у даній справі витрат в розмірі 10 000, 00 грн на послуги з написання відповідачем відзиву підлягають покладенню на відповідача, позаяк останнім не доведено співмірності та обґрунтованості таких витрат. Крім того, підлягають покладенню на позивача витрати відповідача на представництво інтересів відповідача в судових засіданнях в розмірі 8 000, 00 грн. Тобто, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме: витрат відповідача на правничу допомогу задоволена частково в розмірі 10 000, 00 грн, у задоволенні іншої частини заяви суд відмовив.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи додаткове рішення в частині відмови у стягненні 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, встановив, що відзив на позов, за підготовку та подання якого, за посиланням відповідача, визначено 8 000,00 грн складається з двох з половиною аркушів з урахуванням вступної та прохальної частини, тобто цей відзив має невеликий об`єм. Сама по собі справа за своїм змістом, а також за переліком фактів, які підлягають встановленню та кількістю документів, що підлягали дослідженню, не є складною та об`ємною. А тому, суд першої інстанції обґрунтовано застосував позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №922/445/19 від 03.10.2019 та зменшив в цій частині розмір витрат на правничу допомогу.
Щодо посилання скаржника на те, що на складання відзиву було витрачено чотири години з урахуванням його подачі поштою позивачеві, то суд апеляційної інстанції такі доводи визнав необґрунтованими, оскільки відповідачем не подано до суду доказів про те, який час було витрачено на подачу відзиву поштою. Апелянт не зазначив та не подав окремого розрахунку таких витрат.
5.5. Виходячи з доводів касаційної скарги та її прохальної частини, на вирішення суду касаційної інстанції поставлене питання щодо обґрунтованості зменшення судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу за складання відзиву з 12 000, 00 грн до 2 000, 00 грн.
5.6. На підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів враховую правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Так, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.