ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 826/3035/17
адміністративне провадження № К/9901/170/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Шишова О.О.,
суддів -Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей Колект" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року (прийняту в складі: головуючого судді Іщука І.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В.),
У С Т А Н О В И В:
1. ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі- відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2016 року №0012431306, №0012451306, №0012441306.
2. Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що кошти отримані нею за кредитною угодою у банку були в повному обсязі направлені на придбання земельної діяльнки, яка в подальшому була передана банку в іпотеку, а потім, у рахунок погашення заборгованості була передана у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Колект", як правонаступнику банку.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 07.10.2016 року №0012431306, №0012451306, №0012441306.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2019 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2018 року - без змін.
5. Постановою Верховного Суду від 01.04.2020 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
6. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позов задоволено.
6.1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 07.10.2016 року №0012431306, №0012451306, №0012441306. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
7. Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що контролюючим органом не доведено наявність у позивача у 2015 році доходу, отриманого у вигляді додаткового блага, а лист товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Колект" від 12.07.2016 року №12/07-16 про надання інформації не містить всіх складових суми боргу, прощеного позивачеві.
8. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
9. У поданій касаційній скарзі посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
9.1. Податковий орган указує, що в ході проведення фактичної перевірки позивача встановлено факт за ознакою доходу, отриманий платником податку, як додаткове благо, у вигляді анульованого боргу платника податку, яка підтверджується додатковою угодою, укладеної до Кредитного договору.
9.2. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №826/9493/17 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
10. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
12. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
13. Так, судами попередніх інстанцій установлено, державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 .
14. За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт перевірки від 14.09.2016 року №358/26-57-13-06/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення позивачем підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1, пункту 179.2 статті 179, вимог підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та підпунктів 1.2 та 1.3 пункту 16 Підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
15. На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: від 07.10.2016 року №0012431306, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання із податку на доходи фізичних осіб у розмірі 991 791, 49 грн., у тому числі: за основним платежем 793 433 грн.; №0012451306, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання із військового збору у розмірі 74 441, 45 грн., у тому числі: за основним платежем 59 553, 16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 888, 29 грн.; від 07.10.2016 року №0012441306, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за платежем "податок на доходи фізичних осіб" у розмірі 170, 00 грн.
16. Позивач, скориставшись правом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, звернулась з відповідними скаргами до контролюючих органів, проте за результатами процедури адміністративного оскарження, рішеннями контролюючих органів податкові повідомлення-рішення від 07.10.2016 року №0012431306, №0012451306, №0012441306 залишено без змін.
17. Як убачається з матеріалів справи, між позивачем та акціонерним комерційним інвестиційним банком "УкрСиббанк" (далі за текстом - банк) 19.09.2007 року було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11218433000/2 (далі за текстом - договір кредиту).
18. У договорі "Кредитний договір-1" визначено, що Кредитний договір, укладений позичальником із банком, за яким банком надається позичальнику кредит на придбання земельної ділянки, а саме Кредитний договір №11218433000 від 19.09.2007 року.
19. Також, за посиланням позивача, що не заперечується відповідачем, в той же день - 19.09.2007 року між ОСОБА_1 та банком було укладено Кредитний договір від 19.09.2007 року №11218428000, за умовами якого, позивач отримала в кредит 175 000 дол. США для купівлі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, зі строком повернення до 19.09.2022 року.
20. Матеріали справи свідчать, що 19.09.2007 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Власовою Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №2377.
21. Згідно з пунктом 1 договору купівлі-продажу, позивач за кредитні кошти придбала земельну ділянку площею 0,1489 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
22. Відповідно до пункту 4 договору продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчинено за 883 750, 00 грн., що на момент укладання Договору еквівалентно 175 000 дол. США по курсу НБУ (5,05 грн. за 1 дол. США) станом на 19.09.2007 року.
23. Так, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором від 19.09.2007 року №11218433000 та договором про надання споживчого кредиту від 19.09.2007 року №11218433000, між позивачем та банком було укладено договір іпотеки №4448, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Власовою Л. В. та зареєстрований в реєстрі за №2382.
24. Згідно з пунктами 1.2.1., 1.2.4-1.2.6 договору іпотеки іпотекою забезпечується зобов`язання по поверненню в повному обсязі отриманих 175 000, 00 дол. США, процентів, комісій, неустойки та інших витрат, понесених банком.
25. Предметом іпотеки стала земельна ділянка площею 0,1489 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
26. У подальшому, 28.03.2014 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", було укладено Договір №11218428000/734936 (який діяв на підставі договору факторингу від 12.12.2011 року №1) про припинення зобов`язання переданням відступного, за умовами якого сторони прийшли до згоди про припинення зобов`язань ОСОБА_1, які виникли на підставі Кредитного договору від 19.09.2007 року №11218428000, шляхом передачі ОСОБА_1 кредитору суми відступного не пізніше 6 місяців (пункт 1.1 договору).
27. Згідно з пунктом 1.2.1 договору відступного сторони погодили, що вартість реалізації майна, передбаченого пунктом 1.3 договору, встановлюється виключно кредитором, але не може становити менше ніж 78 390, 00 дол. США, що за середнім курсом купівлі-продажу долара США, що встановлено на сайті публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" станом на 27.03.2014 року, дорівнює 860 722, 20 грн.
28. 27.02.2015 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. за №1166.
29. Згідно з пунктом 1.1 договору про задоволення вимог іпотекодержателя за цим договором Іпотекодавець в добровільному порядку в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11218428000 від 19.09.2007 року зі змінами, передав, а іпотекодержатель прийняв у власність нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,1489 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222484501:01:001:1228.
30. Згідно з пунктом 2.1 договору про задоволення вимог іпотекодержателя вартість майна, за якою іпотекодержатель набуває його у власність у рахунок виконання Основного зобов`язання за кредитним договором, становить 1 330 153,00 грн.
31. У матеріалах справи наявна копія повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" від 27.02.2015 року №135-16433, з якого вбачається, що станом на 27.02.2015 року за позивачем була наявна кредитна заборгованість у сумі 210 937, 47 дол. США, що за курсом Національного Банку України станом на 24.02.2015 року склала 5 967 631, 96 грн.
32. Також у матеріалах справи наявна довідка від 28.02.2015 року №135-16434, згідно з якої станом на 28.02.2015 року ОСОБА_1 за кредитним договором від 19.09.2007 року №11218428000, право вимоги за яким було відступлено публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", не мала заборгованості перед останнім.
33. Разом з тим, відповідач, посилаючись на копію листа товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Колект" від 12.07.2016 року№12/07-16 про надання інформації, наголошує, що позивачеві було анульовано кредитну заборгованість в розмірі 5 005897, 49 грн.
34. Не погодившись із указаними податковими повідомленнями-рішеннями від 07.10.2016 року №0012431306, №0012451306, №0012441306, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
35. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
36. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) у редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
37. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.