ПОСТАНОВА
Іменем України
05 квітня 2023 року
Київ
справа №400/2567/21
адміністративне провадження №К/990/28936/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 400/2567/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма "ДНІПРО" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма "ДНІПРО" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року (суддя-доповідач - Стас Л. В., судді: Турецька І. О., Шеметенко Л. П.),
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма "ДНІПРО" ( далі - позивач, ТОВ СФ "ДНІПРО") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 грудня 2020 року: № 00027230707, яким застосовано штрафні санкції за порушення статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон №481/95-ВР) у сумі 500000 грн; № 00027220707, яким застосовано штрафні санкції за порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в сумі 13260 грн.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що під час проведення перевірки не було встановлено факту зберігання пального, місця його зберігання, а висновки ГУ ДПС ґрунтуються лише на особистих припущеннях. Зазначав, що придбане пальне обліковувалося належним чином по складському обліку та при фактичному отриманні частки пального списувалося, що відображено у звітах про рух нафтопродуктів та відомостях на відпуск пального. Тому, на переконання позивача, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, є протиправними і підлягають скасуванню.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 17 грудня 2021 року позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 23 грудня 2020 року № 00027230707. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовив.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 вересня 2022 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
ГУ ДПС у період з 19 листопада 2020 року по 27 листопада 2020 року на підставі наказу від 12 листопада 2020 року №211 провело фактичну перевірку ТОВ СФ "ДНІПРО" щодо дотримання норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального за період з 01 квітня 2020 року по 27 листопада 2020 року, за місцем здійснення діяльності: вул.Степова 2-Б, с.Дмитрівна, Очаківський район, Миколаївська область, за результатами якої складено акт від 30 листопада 2020 року №1854/14/29/07/35723202 (далі - Акт перевірки) (а. с. 54-61).
Під час перевірки встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ СФ "ДНІПРО" зареєстровано за юридичною адресою: с. Дмитрівка, вул. Степова, буд 2-Б, та здійснює діяльність відповідно до КВЕД 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння культур.
З метою здійснення своєї господарської діяльності позивач придбавав та використовував для власних потреб дизельне пальне. На думку податкового органу, позивач зберігав його в місці зберігання за адресою: вул. Степова 2/Б, с. Дмитрівна, Очаківський район, Миколаївська область, 57545.
ТОВ СФ "ДНІПРО" має ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №14260414202001207, дата реєстрації 06 листопада 2020 року, термін дії з 06 листопада 2020 року до 06 листопада 2025 року.
Під час проведення фактичної перевірки 19 листопада 2020 року о 16:55 год. посадові особи ГУ ДПС вручили директору ТОВ СФ "ДНІПРО" Холявко О. О. запит про надання документів.
Відповідно до наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 203 "Паливо" (Партії; Місця зберігання: склад; ТМЦ: Дизильне пальне) станом на 01 квітня 2020 року у підприємства знаходився залишок дизельного палива у кількості 56375,138 літрів на загальну суму 1075044,13 грн.
Також згідно з наданими до перевірки документами податковий орган встановив, що постачальниками дизельного палива, яке ТОВ СФ "ДНІПРО" використовувало у господарській діяльності, є:
ТОВ "ТД "БІЗНЕС-ЛОГІКА" (код за ЄДРПОУ 39384324), вул. м. Морська, 108, офіс 803, м. Миколаїв, Миколаївська область, згідно з Договором поставки від 01 березня 2019 року №444/19/ТД;
ТОВ "ПРИВАТ-ЛАЙТ" (код за ЄДРПОУ 42801048), провулок Транспортний, буд. 9, офіс 53, м. Миколаїв, Миколаївська область, згідно з Договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 01 липня 2020 року №01/07/20.
До перевірки були надані видаткові накладні, які підтверджують факт придбання ТОВ СФ "ДНІПРО" пального у ТОВ "ТД "БІЗНЕС-ЛОГІКА", ТОВ "ПРИВАТ-ЛАЙТ". Також до перевірки надані товарно-транспортні накладні (форма №1-ТТН (нафтопродукти)) (далі - ТТН) на перевезення дизельного палива.
Згідно з наданими до перевірки документами обсяг дизельного палива придбаного ТОВ СФ "ДНІПРО" за перевірений період становить 42405 літрів.
Поряд з цим, згідно з Єдиним реєстром акцизних накладних встановлено, що на адресу ТОВ СФ "ДНІПРО" за період з 01 квітня 2020 року по 27 листопада 2020 року зареєстровано акцизних накладних на реалізацію важких дистилятів (газойлів) загальним обсягом 126573,22 л.
Тобто, на думку податкового органу, підприємство ТОВ СФ "ДНІПРО" до перевірки надало документи щодо отримання дизельного палива не в повному обсязі, а саме: договори з постачальниками паливо-мастильних матеріалів (далі - ПММ), акти приймання-передачі ПММ, видаткові накладні на отримання ПММ, ТТН, та взагалі не надало до перевірки: актів оприбуткування, карток складського обліку щодо обліку та руху ПММ, лімітно-забірних відомостей, облікових листів тракториста-машиніста при виконанні трактором (іншою сільськогосподарською технікою) сільгоспробіт (Форма №67), подорожних листів тракториста (Форма №68); договорів відповідального зберігання ПММ (за наявності); інших документів пов`язаних з обліком та рухом ПММ за перевірений період.
На підставі цих обставин ГУ ДПС зробило висновок, що у період з 03 червня 2020 року по 05 листопада 2020 року (включно) (дату отримання ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки)) підприємство отримало 126573,22 л пального, однак, здійснювало його зберігання без наявності ліцензії, чим порушило вимоги статті 15 Закону №481/95-ВР.
Крім того, під час перевірки ГУ ДПС виявило, що позивач обліковував основні засоби, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться господарська діяльність та мав на праві власності нерухоме майно, щодо яких не подано повідомлення за формою №20-ОПП, у зв`язку з чим дійшло висновку про порушення позивачем вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України.
На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДПС прийняло податкові повідомлення-рішення від 23 грудня 2020 року:
№00027230707, яким до ТОВ СФ "ДНІПРО" за порушення вимог статті 15 Закону №481/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 500000,00 грн;
№00027220707, яким до ТОВ СФ "ДНІПРО" за порушення вимог 63.3 статті 63 ПК України, підпункту 8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588 (далі - Порядок №1588) застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 13260,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу є сумнівними, оскільки жодними доказами не доведено, що позивач до 05 листопада 2020 року здійснював зберігання ПММ. Суд зазначив, що у матеріалах справи наявний договір (який був досліджений посадовими особами ГУ ДПС під час проведення фактичної перевірки) щодо купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідно до умов якого продавець (постачальник) зобов`язався власним транспортом поставляти ПММ за заявками позивача для заправки транспортних засобів. На підтвердження цієї позиції позивач надав відомості на відпуск дизельного палива, та лімітно-заборні картки матеріальних цінності, які є частиною складського обліку придбаного пального. З огляду на те, що відповідач не довів жодними належними та допустимими доказами, що у період з 03 червня 2020 року по 05 листопада 2020 року позивач зберігав дизельне пальне на незареєстрованому складі саме за адресою с. Дмитрівка, вул. Степова, буд 2-Б, та з урахуванням того, що з 06 листопада 2020 року позивач отримав ліцензію на зберігання пального для власних потреб у зареєстрованому місці зберігання та наявності договору поставки пального, суд першої інстанції дійшов висновку, що позиція відповідача (зберігання ПММ без ліцензії за адресою с. Дмитрівка, вул. Степова, буд 2-Б), викладена в Акті перевірки, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду. А відтак, застосування відповідачем до ТОВ СФ "ДНІПРО" штрафних санкцій за порушення вимог статті 15 Закону №481/95-ВР суд першої інстанції визнав неправомірним, а податкове повідомлення-рішення № 00027230707 від 23 грудня 2020 року скасував.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2020 року № 00027220707, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не містила обґрунтування неправомірності цього рішення ГУ ДПС.
Суд апеляційної інстанції здійснював перегляд судового рішення за скаргою ГУ ДПС, тобто, в межах задоволених позовних вимог. Застосувавши до спірних правовідносин пункт 44.6 статті 44 ПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість позиції суду першої інстанції щодо прийнятності додаткових доказів, які надав позивач під час розгляду справи, однак які він не надав під час проведення перевірки та/або до заперечень на Акт перевірки. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач у належний спосіб не зміг довести під час судового оскарження обставини надання ним під час перевірки або до моменту прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, первинних документів, що спростовують висновки відповідача про порушення вимог статті 15 Закону №481/95-ВР, а тому застосування штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23 грудня 2020 року № 00027230707 є законним.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ СФ "ДНІПРО" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення ним норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 червня 2018 року у справі 826/7704/16, від 12 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 24 січня 2019 року у справі 820/12113/15, від 12 лютого 2019 року у справі № 820/6512/16, від 15 червня 2022 року у справі № 420/2808/20, від 13 липня 2022 року у справі № 420/7385/19, відповідно до яких на стадії судового процесу платник податків не позбавлений можливості подавати нові докази, в протилежному випадку, суд допустить обмеження право позивача довести в судовому процесі обставини на яких ґрунтуються його вимоги. Також, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 липня 2022 року у справі № 810/1468/16, якими наголошено на критеріях адміністративного процесу, дотримання яких повинен забезпечувати суд та які можливо досягнути, зокрема за принципами змагальності сторін та забезпечення доказів. Виконуючи мету адміністративного процесу, суд має право вийти за межі позовних вимог для досягнення істини у справі та забезпечення об`єктивності та справедливості при вирішення справи.
Також у касаційній скарзі зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування пункту 44.6 статті 44 ПК України у подібних правовідносинах. На переконання скаржника, пункт 44.6 статті 44 ПК України стосується документів, що відповідають сукупно наступним умовам: це документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; їх зберігання є законодавчим обов`язком платника податків; а вимога щодо їх надання містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу. Однак, спірні у цій справі правовідносини виникли з приводу виконання відповідачем функцій, не пов`язаних з питаннями оподаткування, оскільки стосувалися перевірки питань обліку, ліцензування, виробництва, транспортування та зберігання пального. Документи, які підтверджують облік та витрати пального, надані позивачем суду, неможливо віднести до документів, що підтверджують показники, відображені позивачем у податковій звітності, про що наголошується у пункті 44.6 статті 44 ПК України. Саме тому, на переконання скаржника, приписи цієї правової норми ПК України не розповсюджуються на інші документи, які не пов`язані з відображенням показників у податковій звітності. Відтак, немає підстав для застосування граничного терміну надання документів, який визначений пунктом 44.6 статті 46 ПК України.
Ухвалою від 15 листопада 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з метою перевірки вищенаведених доводів позивача.
30 листопада 2022 року від ГУ ДПС надійшов відзив на касаційну скаргу. Посилаючись на правильність застосування судом апеляційної інстанції вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ключовим питанням у цій справі, в межах якого відкрито касаційне провадження, є правильність застосування судом апеляційної інстанції, в межах предмета доказування у цій справі, пункту 44.6 статті 44 ПК України до документів, які були додатково надані позивачем під час судового розгляду і не надавалися контролюючому органу під час проведення перевірки.