ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа №140/2690/19
адміністративні провадження №К/990/3945/23, №К/990/3956/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційними скаргами Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Улицького В.З., Кузьмича С.М., Матковської З.М. від 18.01.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 (далі у тексті цієї постанови ОСОБА_1, позивачка) звернулася з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (в подальшому залучене до участі у справі в кості співвідповідача ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2022), які були замінені на Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі у тексті цієї постанови також Інспектор, Управління ДАБІ, ДІАМ відповідно, відповідачі), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення №266 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_1", затверджених наказом Управління ДАБІ №10-МУ від 20.02.2019 та зі змінами від 05.03.2019 №13-МУ (далі також спірне, оскаржуване рішення).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Справа розглядалась судами неодноразово.
3. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 позов задоволено повністю.
4. На вищевказане судове рішення ДІАМ подано апеляційну скаргу.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у відкритті апеляційного провадження у справі за вищевказаною апеляційною скаргою відмовлено.
6. Окрім цього, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 допущено заміну первісних відповідачів: Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на належного - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840).
7. На вищезазначену ухвалу суду першої інстанції ДІАМ також подано апеляційну скаргу.
8. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у відкритті апеляційного провадження у справі за вищевказаною апеляційною скаргою відмовлено.
9. Постановляючи такі ухвали, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником пропущено строк апеляційного оскарження судових рішень, а наведені ним підстави для поновлення цього строку є неповажними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись з вищенаведеними ухвалами суду апеляційної інстанції, ДІАМ подав касаційні скарги, у яких, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу до апеляційного суду для продовження її розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Суд апеляційної інстанції у оскаржуваних судових рішеннях зазначав, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 отримано ДІАМ 11.07.2022, про що зазначено й в апеляційній скарзі та підтверджено матеріалами справи.
12. Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано 17.11.2022, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
13. Скаржник просив суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду та в обґрунтуванні поважності причин пропуску цього строку посилався на введення воєнного стану в Україні.
14. Апеляційний суд, надаючи оцінку таким аргументам, визнав їх недостатньо обґрунтованими і такими, що не підтверджені доказами із зазначенням того, яким саме чином введення в Україні воєнного стану вплинуло на можливість ДІАМ вчасно подати апеляційну скаргу.
15. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 апеляційну скаргу ДІАМ на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 залишено без руху і встановлено ДІАМ десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
16. Копію вищезазначеної ухвали скаржник отримав 08.12.2022 за допомогою електронних засобів зв`язку на адресу електронної пошти, яку апелянтом зазначено в апеляційній скарзі, що підтверджується відповідним документом про її отримання в матеріалах справи.
17. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду клопотання про усунення недоліків, яка обґрунтована введенням в країні воєнного стану.
18. Проаналізувавши матеріали справи та доводи скаржника, вказані ним в обґрунтуванні вимог про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
19. Суд апеляційної інстанції також установив, що ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 про заміну відповідачів у справі складена у повному обсязі у день її постановлення і отримана ДІАМ 30.05.2022, про що зазначено в апеляційній скарзі відповідача та підтверджено матеріалами справи.
20. Апеляційну скаргу подано 17.11.2022, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення.
21. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали ДІАМ також посилалась на введення в Україні воєнного стану, що, за доводами відповідача, вплинуло на можливість вчасно подати апеляційну скаргу.
22. Такі причини пропуску строку апеляційного оскарження судом апеляційної інстанції визнані неповажними й ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 залишено апеляційну скаргу ДІАМ без руху.
23. Відповідачу встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
24. Копію вищезазначеної ухвали скаржник отримав 08.12.2022 за допомогою електронних засобів зв`язку на адресу електронної пошти, яку апелянтом зазначено в апеляційній скарзі, що підтверджується відповідним документом про її отримання в матеріалах справи.
25. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду клопотання про усунення недоліків, яка обґрунтована введенням в країні воєнного стану.
26. Проаналізувавши матеріали справи та доводи скаржника, вказані ним в обґрунтуванні вимог про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
27. Касаційні скарги ДІАМ обґрунтовані тим, що судом апеляційної інстанції, на думку скаржника, порушено норми процесуального права, зокрема, ті, які гарантують особі права на апеляційний перегляд судових рішень, ухвалених адміністративними судами, а також частини третьої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачена можливість поновлення строку апеляційного оскарження у разі його пропуску з інших поважних причин.
28. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що апеляційна скарга подана повторно та відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі з формальних підстав, не врахувавши усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
29. Згідно з наведеними у відзиві на касаційні скарги аргументами позивачка вважає, що скаржником не наведено підстав для скасування оскаржуваних ухвал суду апеляційної інстанції.
30. Позивачка наголошує, що ДІАМ було створено належні умови для апеляційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень й жодних об`єктивних перешкод для цього не існувало, у зв`язку з чим ОСОБА_1 переконана у правильності висновків апеляційного суду стосовно відмови у відкритті апеляційного провадження у справі з огляду на недоведеність скаржником наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, обґрунтованих підстав для його поновлення.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
31. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.
32. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
33. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а строки подання скарги регламентовано статтею 295 цього Кодексу.
34. Так, згідно з статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
35. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
36. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
37. Відповідно до частини другої статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 К Кодексу адміністративного судочинства України).
38. Положеннями статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
39. Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п`ята статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України).
40. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
41. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
42. Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційних скаргах та відзиві на них, Верховний Суд виходить з такого.
44. Передусім колегія суддів відзначає, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення належить до однієї з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України), основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
45. Право на апеляційний перегляд справи гарантується нормами національного законодавства (стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), закріплено нормами процесуального права (статті 13, 293 Кодексу адміністративного судочинства України).
46. Колегія суддів бере до уваги й те, що право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі, гарантує стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР.
47. Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
48. Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
49. Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.06.2006 у справі "Каменівська проти України" (заява №1894104), наголошував, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. … Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. Guйrin v. France, рішення від 29.07.1998, п. 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
50. Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, подання апеляційних і касаційних скарг.
51. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
52. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
53. Такі висновки щодо застосування норм права наводились й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19.
54. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
55. Схожа за змістом правова позиція міститься й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №990/102/22.
56. Колегія суддів також відзначає, що за нормами пункту 5 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках є процесуальним правом учасників справи, які зобов`язані добросовісно ним користуватися і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (частина друга, пункт 6 частини п`ятої цієї ж статті Кодексу).
57. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19 викладено висновки щодо застосування вищевикладеної норми процесуального права, зокрема, зазначено, що наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
58. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.