У Х В А Л А
04 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 9901/988/18
Провадження № 11-44заі23
Суддя Великої Палати Верховного Суду Золотніков О. С.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 9901/988/18 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України (далі - ВРУ) про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України та ВРУ, у якому просив:
- визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";
- визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";
- зобов`язати ВРУ на власному офіційному вебсайті (вебпорталі http.//rada.gov.ua) привести статтю 11 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1682-ІІІ "Про природні монополії" (далі - Закон № 1682-ІІІ) у відповідність із редакцією, чинною станом на 07 жовтня 2010 року (до змін, внесених Законом України від 07 жовтня 2010 року № 2592-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України").
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04 січня 2019 року відмовив у відкритті провадження в частині позовних вимог до Президента України на підставі пункту 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки вже є спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа № П/9901/798/18).
Рішенням від 14 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні позову до ВРУ.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасувала та ухвалила нове рішення, яким позов задовольнила: зобов`язала ВРУ на власному офіційному вебсайті (вебпорталі http://rada.gov.ua) викласти текст статті 11 Закону № 1682-ІІІ відповідно до редакції, чинної станом на 07 жовтня 2010 року, з урахуванням положень Закону України від 23 лютого 2014 року № 763-VІІ "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" у редакції Закону України від 27 лютого 2014 року № 798-VII "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України".
23 березня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України, у якій він просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала в невиконанні рішення суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1, подану в порядку статті 383 КАС України, повернув з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 383 КАС України.
30 грудня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України. У заяві позивач просив:
- поновити строк та прийняти цю заяву до розгляду;
- визнати протиправними рішення та дії, вчинені суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду;
- визнати протиправною бездіяльність ВРУ.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 31 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 від 29 грудня 2022 року, подану в порядку статті 383 КАС України, повернувзаявнику.
Не погодившись із указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 13 лютого 2023 року подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надіслання апеляційної скарги в новій редакції, у якій необхідно додатково вказати, які докази та/або обставини неповно чи неправильно встановлені та досліджені судом першої інстанції, а також для надання доказів на підтвердження сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернула скаржнику з підстав невиконання останнім вимог ухвали судді Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2023 року.
30 березня 2023 року до Великої Палати Верховного Суду повторно надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року.
Проте подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 КАС України.