УХВАЛА
05 квітня 2023 року
м. Київ
провадження № 13-23зво23
Суддя Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_3, перевірила заяву адвоката ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами на підставі п.2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вироку Апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2004 року і
ВСТАНОВИЛА:
Як убачається з матеріалів доданих до заяви, вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 27 січня 2005 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 152, ст. 15, ч. 2 ст. 152, ч. 4 ст. 187, ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115, п.п. 6, 9, 10, 13 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК). На підставі ст. 70 КК визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд, міжнародна судова установа) в остаточному рішенні від 02 березня 2023 року в справі «Клімов та Сливоцький проти України» (заяви № 51100/17 та № 69370/17) установив порушення щодо ОСОБА_1 ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) через непроведення національними органами влади ефективного розслідування скарг на жорстоке поводження працівників міліції. За допущене порушення конвенційного права Суд присудив ОСОБА_1 7500 євро як справедливу сатисфакцію.
Адвокат ОСОБА_2 звернулася до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Миколаївської області від 21 червня 2004 року, посилаючись на порушення Конвенції, які встановлені рішенням ЄСПЛ від 02 березня 2023 року «Клімов та Сливоцький проти України».
Автор заяви зазначає, що вказані порушення Конвенції є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.
Перевіривши заяву на відповідність вимогам ст. 462 КПК, вважаю, що її необхідно залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом є виключною обставиною.
Частиною 5 ст. 33 вказаного Кодексу передбачено, що кримінальне провадження за виключними обставинами здійснюється з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, - Великою Палатою.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано з підстави, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, - особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Статтею 462 КПК регламентовано вимоги до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Згідно з п. 5 ч. 2 зазначеної статті заявник має навести обґрунтування своєї позиції з посиланням на обставини, що підтверджують наявність таких обставин.
На обґрунтування своєї позиції