Постанова
Іменем України
29 березня 2023 року
місто Київ
справа № 712/15541/18
провадження № 61-8883св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Черкаська міська рада,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2022 року, постановлену суддею Марцішевською О. М., та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Фетісової Т. Л., Гончар Н. І., Сіренка Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у грудні 2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Черкаської міської ради, третя особа - ОСОБА_3, у якому просив визнати недійсним та скасувати розпорядження органу приватизації й скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно - земельну ділянку.
У подальшому, 31 травня 2022 року, позивач звернувся до суду із заявою, у якій зазначив, що під час розгляду справи виникла необхідність у призначенні повторної судової будівельно-технічної експертизи, про що позивач заявив клопотання, яке суд задовольнив. Експерт склав рахунок витрат за проведення експертизи у розмірі 19 000, 00 грн. Позивач зазначив, що не має можливості сплатити такі грошові кошти, оскільки є малозабезпеченою особою, не має постійного місця роботи, є особою з інвалідністю ІІ групи та має на утриманні неповнолітніх дітей. Водночас без проведення експертизи, на його переконання, за наявними матеріалами ухвалити рішення щодо суті позову неможливо, оскільки вони мають суперечливий характер і не можуть оцінюватися однозначно. Зазначив, що за таких обставин виникає питання про залишення позову без розгляду, що дасть у майбутньому можливість позивачу звернутися до суду з позовом, що не буде суперечити законодавству.
Під час розподілу судових витрат просив врахувати звільнення позивача від їх сплати та при частковій компенсації судових витрат відповідачу за рахунок державних коштів зменшити їх за неспівмірністю.
Стислий виклад позиції відповідача
ОСОБА_2 вважала позов таким, що підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, просила стягнути з позивача витрати на сплату за експертизу у розмірі 6 000, 00 грн та правничу допомогу у розмірі 36 800, 00 грн.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою від 01 червня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси залишив без розгляду позов ОСОБА_1 .
Суд компенсував ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової експертизи у розмірі 6 000, 00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що заяву про залишення позову без розгляду позивач подав після закінчення підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті, а тому немає підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України. Водночас відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, оскільки позивач у судове засідання не з`явився, хоча був належно повідомлений про розгляд справи, його неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило.
Суд врахував, що справа призначалася до судового розгляду неодноразово, однак позивач та представник позивача у судові засідання 27 січня 2022 року, 01 березня 2022 року, 29 квітня 2022 року, 01 червня 2022 року не з`явилися.
Компенсуючи відповідачеві судові витрати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, суд врахував, що згідно з квитанцією від 22 серпня 2019 року № 43811211 відповідач сплатила 6 000, 00 грн за проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, яку суд призначив за клопотанням відповідача під час розгляду справи, а тому судові витрати за проведення експертизи у зв`язку з залишенням позову без розгляду та звільненням позивача від сплати судових витрат як особи з інвалідністю ІІ групи підлягають відшкодуванню за рахунок держави.
Проаналізувавши зроблений адвокатом розрахунок витрат на правничу допомогу, розмір яких значно перевищує попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат згідно з відзивом на позовну заяву, враховуючи критерії обґрунтованості та доцільності понесених відповідачем витрат, взявши до уваги, що справа не може вважатися справою значної складності, враховуючи обсяг складених адвокатом під час розгляду справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, зокрема, у справі, окрім відзиву, адвокат склав заяви з процесуальних питань (клопотання, розрахунки витрат), які не потребували істотних затрат часу на їх підготовку, а також тривалість судових засідань у справі за участю адвоката згідно з протоколом судового засідання - 7 год. 56 хв., враховуючи процесуальну поведінку сторін у справі, їх матеріальне становище, а також засади щодо пропорційності понесених судових витрат складності спору, доводи сторони позивача про необґрунтованість заявлених витрат у справі, суд вважав, що до відшкодування на рахунок відповідача підлягає 6 000, 00 грн компенсації витрат на відшкодування наданої правничої допомоги, що належно співвідноситиметься зі складністю спору в цій справі, обсягом та якістю наданої відповідачу правничої допомоги.
Постановою від 02 серпня 2022 року Черкаський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2, ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2022 року скасував в частині розподілу судових витрат. Заяву ОСОБА_2 про розподіл судових витрат залишив без задоволення.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат та залишаючи заяву відповідача без задоволення, апеляційний суд зазначив, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу потрібно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони знайшли прояв, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Водночас у цій справі суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, не встановивши фактів зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, здійснив розподіл між сторонами судових витрат.
Апеляційний суд наголосив, що саме лише залишення позову у справі без розгляду не доводить необґрунтованість дій сторони позивача.
У частині залишення позову без розгляду ухвала суду першої інстанції не оскаржувалася сторонами, а тому апеляційний суд в цій частині її не переглядав.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 06 вересня 2022 року з використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2022 року в частині розподілу судових витрат та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на її користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 800, 00 грн та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 6 000, 00 грн; стягнути з ОСОБА_1 на її користь понесені у суді апеляційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 800, 00 грн та 800, 00 грн - витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначила те, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 21 грудня 2020 року у справі № 484/146/16-ц, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18, від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17, щодо обов`язку учасників справи добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, відповідно до яких витрати за надану професійну правничу допомогу (у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості) підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2019 року у справі № 905/945/18, від 16 жовтня 2019 року у справі № 906/936/18, від 06 травня 2021 року у справі № 910/6116/20, від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17, згідно з якими правовідносини суду з кожним учасником процесу спрямовані виключно на ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось інших цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Заявник зазначила, що покладення апеляційним судом на відповідача обов`язку доведення зловживання з боку позивача, враховуючи імперативні приписи частини третьої статті 44 ЦПК України, та відсутності такого обов`язку у частині дев`ятій статті 141 ЦПК України свідчить про порушення конституційних прав відповідача.
Відповідач наголошує, що залишення позову без розгляду є наслідком процесуальної поведінки позивача, який неодноразово, без поважних причин, не з`являвся у судові засідання та заявляв клопотання про призначення судової експертизи, яку у подальшому не оплатив. Окремого доведення зловживання процесуальними правами у формі постановлення окремої ухвали закон у такому випадку не вимагає.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшли.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 12 жовтня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою від 13 березня 2023 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 Цивільного процесуального кодексу України
(далі -ЦПК України), відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ухвалою від 19 грудня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
За клопотанням відповідача 22 квітня 2019 року суд першої інстанції призначив у цивільній справі судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, провадження на час проведення експертизи зупинив.
За клопотанням відповідача 24 липня 2019 року суд доручив проведення експертизи у справі іншому експерту, провадження на час проведення експертизи зупинив.
31 січня 2020 року суд поновив провадження у справі після надання 28 січня 2020 року до суду висновку № 45/19/Буд за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
Ухвалою від 04 червня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Ухвалою від 27 липня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси призначив у цивільній справі повторну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинив на час проведення експертизи.
07 грудня 2021 року до суду повернулася цивільна справа без проведення експертизи, у зв`язку з чим провадження у справі суд поновив у грудні 2021 року.
Справа призначалася до судового розгляду неодноразово, однак позивач та представник позивача адвокат Ліннік М. С. у судові засідання 27 січня 2022 року, 01 березня 2022 року, 29 квітня 2022 року, 01 червня 2022 року не з`явилися.
У наданій до суду заяві від 31 травня 2022 року представник позивача адвокат Лінник М. С. просив позов залишити без розгляду.
Згідно з квитанцією від 22 серпня 2019 року № 43811211 відповідач сплатила 6 000, 00 грн за проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, яка призначена судом за її клопотанням.
Відповідно до відзиву ОСОБА_2 на позовну заяву ОСОБА_1 попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, понесених ОСОБА_2, а саме витрат на правничу допомогу, склав 10 000, 00 грн.
Згідно із заявами від 14 липня 2020 року та 30 травня 2022 року відповідач надала розрахунок розміру витрат, договір про надання правової допомоги від 22 грудня 2018 року, квитанції на оплату витрат на професійну правничу допомогу на суму 36 800, 00 грн, які складаються з такого розрахунку: 800, 00 грн за 1 годину - вивчення і аналіз позовної заяви для підготування відзиву - 3 год. (2 400, 00 грн), вивчення судової практики для надання консультації - 3 год. (2 400, 00 грн), консультація та формування захисту - 2 год. (1 200, 00 грн), підготування клопотання про ознайомлення - 1 год. (800, 00 грн), клопотання про експертизу від 11 січня 2019 року - 2 год. (1 200, 00 грн), відзиву - 8 годин (6 400, 00 грн), клопотання про експертизу від 18 липня 2019 року - 2 год. (1 200, 00 грн), розрахунок витрат на правничу допомогу від 14 липня 2020 року - 1 год. (800, 00 грн), розрахунок витрат на правничу допомогу від 30 травня 2020 року - 1 год. (800, 00 грн), участь у судових засіданнях - 23 год. (18 400, 00 грн).
Суд першої інстанції встановив, що тривалість судових засідань у справі за участю адвоката згідно з протоколом судового засідання склала 7 год. 56 хв. (27 лютого 2019 року з 14:10 до 14:30, 08 квітня 2019 року з 15:10 до 16:40, 24 липня 2019 року з 11:37 до 11:51, 04 червня 2020 року з 10:16 до 10:21, 14 липня 2020 року з 10:16 до 14:20, 26 серпня 2020 року з 11:09 до 11:13, 23 вересня 2020 року з 14:22 до 14:26, 08 жовтня 2020 року з 09:26 до 10:09, 12 січня 2021 року з 14:34 до 15:22, 12 квітня 2021 року з 10:23 до 11:21, 12 травня 2021 року з 14:32 до 15:36, 07 липня 2021 року з 14:25 до 15:53, 27 липня 2021 року з 15:44 до 16:32, 27 січня 2022 року з 15:09 до 15:15, 01 червня 2022 року з 15:12 до 15:39).
Право, застосоване судом
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі залишення позову без розгляду передбачено частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадку, встановленому частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (частина шоста статті 142 ЦПК України).
Згідно з частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Водночас ЦПК України не містить правових норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача.
Виходячи із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які доводять зловживання процесуальними правами.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Компенсуючи відповідачеві судові витрати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, суд врахував, що згідно з квитанцією від 22 серпня 2019 року № 43811211 відповідач сплатила 6 000, 00 грн за проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, яку суд призначив за клопотанням відповідача під час розгляду справи, а тому судові витрати за проведення експертизи у зв`язку з залишенням позову без розгляду та звільненням позивача від сплати судових витрат як особи з інвалідністю ІІ групи підлягають до відшкодуванню за рахунок держави.
Відмовляючи у компенсації відповідачеві судових витрат, понесених нею у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, апеляційний суд виснував, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу потрібно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Водночас у цій справі суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, не встановивши фактів зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, здійснив розподіл судових витрат між сторонами.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 грудня 2022 року у справі № 910/12184/20, зазначив, що:
- обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
- право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. У зв`язку з цим наявні підстави для вирішення питання щодо покладення відповідних судових витрат на позивача;
- неявка повноважного представника позивача, належно повідомленого про час і місце розгляду справи, у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки можуть кваліфікуватися як необґрунтовані дії у розумінні частини п`ятої статті 130 ГПК України. При цьому саме на позивача покладається обов`язок доведення неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій.
Верховний Суд врахував, що, залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції у цій справі зазначив, що заяву про залишення позову без розгляду позивач подав після закінчення підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті, а тому немає підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України. Водночас відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, оскільки позивач у судове засідання не з`явився, хоча був належно повідомлений про розгляд справи, його неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходили.