Постанова
Іменем України
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 295/17762/18
провадження № 61-8847св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2, подану через представника ОСОБА_3, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 травня 2020 року у складі судді Полонця С. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтований тим, що вона, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 є співвласниками житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, а відповідач є власником суміжної земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_2 .
Відповідач, скориставшись помилкою експерта, встановив на належній їй та членам її сім`ї частині земельної ділянки металеву сітку у вигляді огорожі, яка розмежовує дві земельні ділянки, внаслідок чого вона продовжує користуватися земельною ділянкою площею меншою, ніж зазначена в правовстановлюючих документах.
Своїми незаконними діями щодо встановлення огорожі на її земельній ділянці та бездіяльності в усуненні перешкод ОСОБА_2 завдав їй моральної шкоди.
Просила суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні присадибною земельною ділянкою площею 0,0620 га, кадастровий номер 1810136300:11:007:0052, яка розташована на АДРЕСА_1 (далі - спірна земельна ділянка), шляхом перенесення огорожі у вигляді металевої сітки на межу згідно з поворотними точками земельної ділянки, кадастровий номер 1810136300:11:007:0052.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 18 травня 2020 року, яке залишене без змін в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою постановою Житомирського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року, позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою, шляхом перенесення огорожі у вигляді металевої сітки на межу із земельною ділянкою що розташована на АДРЕСА_1 згідно з поворотними точками земельної ділянки, кадастровий № 1810136300:11:007:0052. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольнивши позов в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суди виходили з того, що рішення 32 сесії Житомирської міської ради 7 скликання від 01 березня 2018 року № 968 (далі - рішення № 968), яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, та передано у власність ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спірну земельну ділянку, є чинним та не скасовано у встановленому законом порядку.
Суди врахували, що вказаним рішенням визначено межі спріної земельної ділянки в натурі (на місцевості), а ОСОБА_2 самовільне зайняв спірну земельну ділянку, співвласником якої є позивачка
Суди відхилили посилання сторони відповідача на позовну давність, оскільки позивачка могла дізнатися про порушення свого права лише після затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості), що відбулося на підставі рішення № 968, яке ухвалено 01 березня 2018 року, а до суду позивачка звернулася 27 грудня 2018 року.
Відмовивши в позові про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн, суд першої інстанції виходив з недоведеності позову в цій частині.
Суд апеляційної інстанції в частині відшкодування моральної шкоди справу не переглядав, оскільки апеляційна скарга не містила таких мотивів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 травня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року, просив їх скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, у цій справі не залучено до участі у справі співвласників спірної земельної ділянки, із позовом звернувся лише один з них - ОСОБА_1 . Суд не здійснив заходів із визначення кола осіб, які беруть участь у справі, та права яких порушено в результаті розгляду справи.
Висновок судової експертизи, покладений в основу оскаржуваних судових рішень, містить суттєві недоліки щодо підрахунку площі земельної ділянки; експертиза проведена без оригіналу технічної документації; під час проведення експертизи не враховані преюдиційні рішення судів у справах, в межах розгляду яких проводилася експертиза.
Просив суд зупинити провадження у справі до розгляду справи № 295/4863/19 за його позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5, Житомирської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання недійсним рішення № 968 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки. ОСОБА_1 самовільно змінила лінії розподілу земельної ділянки, її координати й виміри. Суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції про задоволення цього клопотання, а подане безпосередньо до апеляційного суду клопотання про зупинення провадження у справі відхилив.
Суди не вирішили спір, фактично зобов`язавши його не виконувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 травня 2004 року у справі № 2-4550/04, на виконання якого були встановлені й закріплені межі земельних ділянок, на підставі яких він побудував спірний паркан.
Оскаржувані судові рішення позбавляють його можливості спростувати обставини, встановлені судом у справі № 295/4863/19.
Суди безпідставно не застосували позовну давність до вимог позивачки.
З ним не погоджувалися межі спірної земельної ділянки.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, ОСОБА_2 не може посилатись на те, що справи вирішувалась без участі інших співвласників спірної земельної ділянки, оскільки таким правом наділена лише та особа, яка не залучена до участі у справі.
Позивачка є співвласником спірної земельної ділянки та має право самостійно звертатися з позовом про усунення їй перешкод у користуванні. Таке право не залежить від бажання інших співвласників спірної земельної ділянки звертатися із відповідним позовом.
Позов не порушує права ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а сприяє їх відновленню.
Постанова Житомирського апеляційного суду від 29 липня 2019 року і ухвала Житомирського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року є остаточними та оскарженню не підлягають.
Відповідач самовільно захопив частину її земельної ділянки, тому перенесення цього паркану не спричинити надмірного майнового тягаря для ОСОБА_2 .
Рішення № 968 є чинним та не скасовано у встановленому законом порядку. Межі спірної земельної ділянки до виготовлення технічної документації в натурі не визначалася.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. У задоволенні клопотань ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 травня 2020 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року та про витребування і огляд матеріалів цивільної справи № 2-4250/04 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2021 року зупинено виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира від 18 травня 2020 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року до закінчення касаційного розгляду справи.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пунктом 8 частини першої, пунктами 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04 травня 2004 року у справі № 2-4550/04, проведено розподіл земельної ділянки площею 1 860,00 кв. м на АДРЕСА_1 згідно з варіантом 1висновку технічної експертизи від 10 березня 2003 року та виділено у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1 240,00 кв. м, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_5 - площею 620,00 кв. м, із визначенням відповідних ліній поділу.
Відповідно до висновку судової експертизи від 10 березня 2003 року будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності, зокрема сторонам у справі: ОСОБА_2 - 2/3 ідеальних частки, ОСОБА_1 - 40/600 ідеальних часток, ОСОБА_5 - 40/600 ідеальних часток, ОСОБА_8 - 20/100 ідеальних часток, що разом становить 1/3 ідеальну частку будинковолодіння. Під часвизначенні розміру площ земельної ділянки та встановленні порядку користування експерт виходив з ідеальних часток в будинковолодінні, а тому визначив, що площа земельної ділянки, яка відповідає 2/3 частинам будинку становить 1240,00 кв. м, а площа земельної ділянки, що відповідає 1/3 частині будинку - 620,00 кв. м.
Виконавчийкомітет Житомирської міської ради 18 квітня 2011 року надав уточнену адресу будинку на АДРЕСА_2 (літ. А) - АДРЕСА_1 .
Згідноз листомКомунального підприємства"Житомирський міський центр земельних відносин" Житомирської міської ради від 23 травня 2011 року відповідно до виготовленого кадастрового плану земельної ділянки за розмірами встановленими рішенням суду у справі № 2-4550/04, площа земельної ділянки ОСОБА_1 і ОСОБА_6 становить 0,0564 га, а ОСОБА_2 - 0,1296 га. Враховуючи розбіжності між промірами та площею земельної ділянки ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_6 рекомендовано переглянути встановлений судом порядок користування земельною ділянкою.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04 листопада 2011 року у справі № 2-3200/11, яке залишенебез змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 21грудня 2011 року, відмовлено ОСОБА_1, ОСОБА_6 в позовідо ОСОБА_2, Житомирської міської ради про коригування меж земельної ділянки.
Рішенням Житомирської міської ради від 30 серпня 2012 року № 411 ОСОБА_1 і ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на спірну земельну ділянку.
Рішенням комісії із вирішення земельних спорів Житомирської міської ради від 22 листопада 2013 року рекомендовано погодити межу земельних ділянок згідно з фактичним користуванням, у зв`язку із недосягненням згоди суміжними землекористувачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 січня 2016 року у справі №295/2052/15-ц відмовлено у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Відповідно до рішення 15 сесії Житомирської міської ради 7 скликання від 30 листопада 2016 року № 416 ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки.
Рішенням № 968 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, в натурі (на місцевості) та передано у власність ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 спірну земельну ділянку.
Відомості про державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки внесені до Державного земельного кадастру 09 грудня 2017 року на підставі технічної документації із землеустрою, розробленої 12 травня 2016 року товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Житомирземпроект".
ОСОБА_2 є власником житлового будинкуза адресою: АДРЕСА_1,користувачем земельної ділянки площею 0,1240 газа вказаною адресою.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦК України, частина перша статті 4 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.