1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/1357/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Краснов Є. В., Могил С. К.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут"

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз",

про стягнення 361 402 925,61 грн.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" (далі - ТОВ "Житомиргаз Збут") 361 402 925,61 грн основного боргу згідно з договором купівлі-продажу природного газу від 05.11.2018 № 18-412-Н.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 05.11.2018 № 18-412-Н у частині своєчасного розрахунку за придбаний природний газ.

1.3. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.11.2022 у справі № 906/1357/20 клопотання ТОВ "Житомиргаз Збут" про закриття провадження у справі задоволено; закрито провадження у справі № 906/1357/20 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з відсутністю предмета спору.

1.4. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (далі - ТОВ "Вінницягаз Збут" та/або апелянт) звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу місцевого господарського суду, залучити апелянта до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, - ТОВ "Вінницягаз Збут" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.11.2022 у справі № 906/1357/20 залишено без руху; запропоновано скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення даної ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду.

2.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 906/1357/20 (Олексюк Г. Є. - головуючий, судді Мельник О. В., Гудак А. В.) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вінницягаз Збут" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.11.2022.

2.3. Ухвала апеляційного господарського суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується, що направлена на адресу скаржника копія ухвали суду від 24.01.2023 отримана ним 31.01.2023, і це підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тому визначений судом строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 10.02.2023. Однак станом на дату винесення даної ухвали (13.02.2023) апелянт не усунув виявлені при подані апеляційної скарги недоліки. Ураховуючи те, що скаржник не подав до суду обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ТОВ "Вінницягаз Збут" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.11.2022 у справі № 906/1357/20, керуючись при цьому положеннями пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 906/1357/20, ТОВ "Вінницягаз Збут" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, а справу направити до апеляційного господарського суду для подальшого розгляду.

3.2. Скаржник зауважує на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції, зазначаючи в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху про те, що апелянт не надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не врахував того, що ТОВ "Вінницягаз Збут" не є стороною у цій справі, а тому не могло знати про порушення своїх прав, про що зазначалося в апеляційній скарзі. На думку скаржника, сам факт зазначення в апеляційній скарзі того, що апелянт є особою, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов`язки та випадкове з`ясування наявності судового рішення у справі № 906/1357/20, є підставою для відкриття апеляційного провадження.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 - залишити без змін.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Відповідно до положень частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.3. Предметом касаційного перегляду є ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Згідно із частинами 1, 2 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.

Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в ГПК України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі. При цьому законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Разом з тим відповідно до частин 3, 4 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, подавши апеляційну скаргу у цій справі на підставі відповідної норми, апелянт реалізував передбачене зазначеною нормою право на апеляційне оскарження. Проте інша річ, що здійснення (реалізація) такого права можливе за дотримання визначених процесуальним законодавством умов, у тому числі щодо строку на апеляційне оскарження та вчинення конкретних визначених дій на його поновлення у разі пропуску з поважних причин.


................
Перейти до повного тексту