ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 640/9485/19
адміністративне провадження № К/9901/30326/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участі:
представника позивача Залуніна К.В.,
представника відповідача Мовсисяна В.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції справу №640/9485/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК Україна" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 (головуючий суддя Бабенко К.А., судді: Степанюк А.Г., Чаку Є.В.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "УВК Україна" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, у якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20.03.2019 №00003571402; №00003581402; №00003591402; №00003601402.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020, а позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі №640/9485/19 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020.
Ухвалою суду від 09.03.2023 касаційний розгляд справи призначено у судовому засіданні на 04.04.2023.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу податкового органу. Також, до суду надійшли додаткові пояснення позивача.
Судом отримано клопотання відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником.
Розглянувши заяву відповідача про заміну правонаступником, враховуючи приписи статті 52 КАС України, якою встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, - суд вбачає підстави заяву відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником задовольнити.
У судовому засіданні представником відповідача підтримано доводи касаційної скарги.
Поряд з цим, представник позивача підтримав доводи Товариства, викладені у відзиві на касаційну скаргу податкового органу.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховним Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Верховний Суд, на підставі фактичних обставин справи, які сторонами не заперечуються, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Головним управління ДФС у місті Києві відповідно до статті 20, 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "УВК Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною).
За результатом перевірки складено акт №112/26-15-14-02-01/39441523 від 18.02.2019, яким встановлено:
завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства на суму 8ʼ 234ʼ 436,00грн. в тому числі: за 9 місяців 2018 року на суму 8ʼ 234ʼ 436,00 грн, заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 19ʼ 583ʼ 743,00 грн., в тому числі: за 2017 рік на суму 2ʼ 616ʼ 628,00 грн; за 9 місяців 2018 року на суму 16ʼ967ʼ 115,00грн.
завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість, на загальну суму 3ʼ 328ʼ 975,00грн, в тому числі: за вересень 2018 на суму 3ʼ 328ʼ975,00грн заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахування та справі до бюджету на загальну суму 2ʼ 969ʼ 549,00грн, в тому числі: за серпень 2018 року на суму 1ʼ 252ʼ 886,00грн; за вересень 2018 року на суму 1ʼ 716ʼ 663,00грн.
На Акт перевірки Товариством подано заперечення, в якому останній не погоджувався з аргументами та доводами, викладеними податковим органом у вказаному акті перевірки.
Як вважав податковий орган:
перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій ТОВ "УВК Україна" з ТОВ "КОМПАНІЯ "УКРАГРОТРЕЙД". Фактично мало місце оприбуткування товарів, джерело походження яких не встановлено. Вищевикладене дало підстави прийти до висновку, що ТОВ "УВК Україна" отримано перелічені товари та послуги від третіх осіб на безоплатній основі;
контролюючий орган у акті перевірки прийшов до висновку про недостовірне відображення в бухгалтерському обліку перерахованих коштів на користь ТОВ "Сучасні Консалтингові Технології", а саме: не відображено наявну дебіторську заборгованість по рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" з ТОВ "Сучасні Консалтингові Технології", що вплинуло на заниження р. 02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)" податкових декларацій з податку на прибуток підприємства;
за наслідками проведеної перевірки господарських операцій ТОВ "УВК Україна" з ТОВ "А-РІАЛТІ" на підставі укладеного договору суборенди нерухомого майна, на підставі аналізу карток рахунку 631 за 2017 рік, журналу-ордеру і відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за 2017 рік, оборотно-сальдової відомості за 2017 рік, первинних документів, встановлено безпідставне та віднесення без підтверджуючих документів суми до складу витрат періоду 2017 року, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 20.03.2019:
№00003571402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 29ʼ 375ʼ 615,00грн, з яких за податковим зобов`язанням 19ʼ 583ʼ 743,00грн та 9ʼ 791ʼ 872,00грн. штрафні санкції;
№00003581402, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8ʼ 234ʼ 436,00грн;
№00003591402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3ʼ 711ʼ 936,00грн, з яких за податковим зобов`язанням - 2ʼ969ʼ 549,00грн та 742387,00грн. - штрафні санкції;
№00003601402 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 3ʼ 328ʼ 975,00грн.
За наслідками адміністративного оскарження, винесені відповідачем рішення залишено без змін.
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування. Товариство зазначає, що Акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення податкового правопорушення, а викладений в акті перевірки висновок податкового органу базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та інших норм законодавства, отже є помилковим. Позивач вважає, що податковий орган здійснив висновки без належного обґрунтування правової позиції та, відповідно, діяв в всупереч принципам податкового законодавства, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Як слідує з рішення суду першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що в межах даного спору щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суду не вдалось встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами, мету придбання та обставини використання придбаних послуг (робіт) у власній господарській діяльності позивача, та спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарських операцій.
Суд посилався на наявність кримінального провадження, в обставинах якого вказано, що ТОВ "КОМПАНІЯ "УКРАГРОТРЕЙД" (код 40460366) оформляючи у документах бухгалтерського та податкового обліку товариств проведення псевдо - господарських операцій з купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей. Оскільки в матеріалах справи містяться документи щодо здійснення господарських операцій позивача з контрагентами щодо яких відкрито кримінальні провадження, суд вважає, що вказані документи не є належним чином оформленими та не містять ознак первинних документів у розумінні положень Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Враховуючи обрив ланцюга постачання, об`єми задекларованих операцій, різноплановість проданих товарів (виконаних робіт), відсутність основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів, суд дійшов висновку про неможливість здійснення таких господарських операцій, що задекларовані у податковій звітності.
Крім того, у цій справі суд встановив, що первині документи: виписки банка та платіжні доручення свідчать про перерахування ТОВ "УВК Україна" в перевіряємому періоді коштів на користь ТОВ "Сучасні Консалтингові Технології" поза межами Договору надання безповоротної фінансової допомоги № б/н від 16.06.2016, оскільки матеріалами справи підтверджується що у виписках банку та платіжних дорученням вказано інші реквізити договору. Таким чином, суд погодився з висновками контролюючого органу про недостовірне відображення в бухгалтерському обліку перерахованих коштів на користь ТОВ "Сучасні Консалтингові Технології".
Також, у взаємовідносинах позивача з ТОВ "А-РІАЛТІ" суд мотивував рішення тим, що податковим органом під час перевірки було встановлено, факсимільне відтворення підпису у актах надання послуг, при цьому, відсутні прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (не ідентифікована особа), що в свою чергу є порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Суд відзначив, що в наданих до перевірки договорах, додаткових угодах, відсутня згода сторін про факсимільне відтворення підписів та які мають містити зразки відповідного аналогу їхніх власноручних підписів.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що відповідачем не виконано вимоги частини другої статті 77 КАС України, якою встановлено, що адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його у касаційному порядку. Як вказує відповідач, податковий орган вважає за необхідне повідомити, що судами попередніх інстанцій не надано належну оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи. Підставою для касаційного перегляду справи відповідач визначає недослідження судом зібраних у справі доказів. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач відтворює акт перевірки та рішення суду першої інстанції, зокрема останнє, без внесення стилістичних виправлень - від першої особи суду. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, з якого слідує, що Товариство вважає доводи податкового органу необґрунтованими, вказує, що касаційна скарга не містить обґрунтування неправомірності судових рішень. У додаткових поясненнях відповідач посилається на висновки Верховного Суду, сформовані за наслідками розгляду спорів щодо встановлення реальності господарських операцій, з урахуванням наявності кримінального провадження. Враховуючи зазначене, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до акту перевірки, згідно з рішеннями судів попередніх інстанцій, що відтворені у касаційній скарзі у якості обґрунтування, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "КОМПАНІЯ "УКРАГРОТРЕЙД" контролюючий орган зазначає наступне.
З наданих до перевірки документів встановлено що позивачем укладено договори з ТОВ "КОМПАНІЯ "УКРАГРОТРЕЙД" щодо поставки пшениці за № 1708/1-УВК від 17.08.2018 та договору поставки (олії) № 3108/1-УВК від 31.08.2018.
У ході перевірки використано інформацію баз даних ДФС та здійснено аналіз інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Єдиному реєстрі податкових накладних.
Здійснивши аналіз наданих до перевірки документів та інформації зазначених джерел встановлено нереальність господарських операцій з зазначеним контрагентом, а саме:
за даними інформаційних джерел "Єдиний державний реєстр судових рішень" наявна ухвала Печерського районного суду міста Києва від 21.12.2018 по справі №757/63388/18-к, в якій зокрема, зазначено, що шостим слідчим відділом РКП СУ ФР ГУ ДФС у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №32017100000000010, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2017, за ознаками злочину передбаченого частини 1 статті 205, частини 3 статті 212 Кримінального кодексу України. В ухвалі, зокрема, зазначено, що під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що невстановленими слідством особами, у період 2018 року, розроблено та втілено у життя злочинний механізм, діяльність якого направлена на створення (придбання) ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, пособництву ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах підприємствами реального сектору економіки, шляхом документального оформлення безтоварних операцій використовуючи підприємства, які мають ознаки фіктивності і створені з метою прикриття незаконної діяльності. Сприяючи ухиленню від сплати податків підприємствам реального сектору економіки вказані особи, з метою маскування вчинення незаконних операцій використовували реквізити, зокрема, ТОВ "Компанія "Украгротрейд" оформляючи у документах бухгалтерського та податкового обліку товариств проведення псевдо-господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей;
- встановлено дефектність частини товарно-транспортних накладних;
- невідповідність задекларованих доходів СГД та обсягів постачання по ланцюгу руху товару;
- встановлено обрив ланцюга постачання товару у схемі руху товару та сум ПДВ;
- встановлено зміну номенклатури товару (пересортування) по ланцюга постачання товару у схемі руху товару та сум ПДВ.
Таким чином, на думку податкового органу, за сукупністю викладених фактів, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій ТОВ "УВК Україна" із ТОВ "КОМПАНІЯ "УКРАГРОТРЕЙД". Фактично мало місце оприбуткування товарів, джерело походження яких не встановлено. Вищевикладене дало підстави податковому органу прийти до висновку, що ТОВ "УВК Україна" отримано перелічені товари та послуги від третіх осіб на безоплатній основі.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Як слідує з матеріалів справи, між Позивачем як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Украгротрейд", як Постачальником, укладено Договори поставки від 17 та 31 серпня 2018 року №№ 1708/1-УВК, 3108/1-УВК відповідно до п. 1.1. яких Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару (пшениці, олії), а Покупець - прийняти і оплатити поставлений Товар.
Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарської операції, надано завірені належним чином копії: Специфікацій, Посвідчень про якість зерна, Товарно-транспортних накладних, Рахунків фактури, Податкових та Видаткових накладних, Виписок з банку, Платіжних доручень.
Відповідач, як на підставу відмови у задоволені адміністративного позову, посилається на Ухвалу Печерського районного суду від 21.1.2018 у справі №757/63388/18-к за клопотанням старшого слідчого з ОВС шостого слідчого відділу РКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві Сидорчука Р.А. про тимчасовий доступ до речей і документів, в якій зазначено, що невстановленими слідством особами, в період 2018 року, розроблено та втілено у життя злочинний механізм, діяльність якого направлена на створення (придбання) ряду суб`єкті підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, пособництву ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах підприємствами реального сектору економіки, шляхом документального оформлення безтоварних операцій використовуючи підприємства які мають ознаки фіктивності і створені з метою прикриття незаконної діяльності. Сприяючи ухиленню від сплати податків підприємствам реального сектору економіки вказані особи, з метою маскування вчинення незаконних операцій використовували реквізити, зокрема ТОВ "Украгротрейд" (код ЄДРПОУ 40460366) оформляючи у документах бухгалтерського та податкового обліку товариств проведення псевдо-господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг).