ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 240/9369/19
адміністративне провадження № К/9901/23169/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №240/9369/19 за адміністративним позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної аграрної академії наук України" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року (головуючий суддя Шуляк Л.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року (головуючий суддя Моніч Б.С., судді: Капустинський М.М., Сапальова Т.В.),
УСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної аграрної академії наук України" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, в якому позивач просив суд визнати протиправними (недійсними) податкові повідомлення-рішення від 18.02.2019 №0003901414, №0003881414, №0003861414.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020, позовні вимоги задоволено частково.
Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2021 відкрито касаційне провадження у справі №240/9369/19 за касаційною скаргою податкового органу.
До суду надійшов відзив позивача.
Ухвалою суду від 03.04.2023 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 04.04.2023.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження з урахуванням положень статті 345 КАС України.
Верховний Суд, на підставі фактичних обставин справи, які сторонами не заперечуються, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Житомирській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка державного підприємства ДП "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної аграрної академії наук України" з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 22.02.2019 (в тому числі податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 22.02.2019 (в тому числі податкового законодавства при справлянні податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 у зв`язку з тим, що станом на дату написання акта перевірки термін подання звітності з 01.01.2018 по 22.01.2019 не настав) та з питань законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2015 по 22.01.2019.
За результатами перевірки складено акт від 29.01.2019.2019 №58/06-30-14-14/00729356 (а.с.15-38).
В акті перевірки контролюючим органом зафіксовано, серед інших, наступні порушення:
п. 5, п. 21 ПС(Б)О 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п. 6 та п. 9 П(С)БО 16 "Витрати", п.п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1ʼ 082ʼ 730,00грн, в тому числі: за 2015 рік - на 847215,00грн та за 2017 рік - на 235 515,00грн;
п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188, 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1ʼ 422ʼ721,00грн;
п. 46.1 ст. 46, п. 250.2 ст. 250 Кодексу підприємством не подано податкові декларації екологічного податку за 4 квартал 2015 року, 1-4 квартали 2016 року, 1-4 квартали 2017 року та 1-3 квартали 2018 року.
На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДФС у Житомирській області 18.02.2019 винесені податкові повідомлення - рішення:
№0003901414, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1ʼ 082ʼ 730,00грн, а також за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 58879,00грн (а.с.40);
№0003881414, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 748121,00грн, а також за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 187031,00грн (а.с.39);
№0003861414, яким до застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 2040,00грн за платежем надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (а.с.41).
Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, Підприємство звернулося з позовом до суду, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу ґрунтуються на інформації інвентаризаційних відомостей, тоді як в ході перевірки інвентаризація взагалі не проводилась, первинні документи відсутні, висновки щодо показників фінансово-господарських результатів суперечать один одному, а тому неможливо стверджувати що оцінка доходу позивача достовірно визначена. Крім того, перевіряючими не враховано, що позивач взагалі не є платником екологічного податку.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що в ході перевірки позивачем були надані інвентаризаційні відомості, які складені в ході проведення інвентаризації товариством та які взято до уваги під час перевірки. Крім того, при перевірці позивачем не надані всі документи, які запитувались податковим органом.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позов задовольнив частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.02.2019:
№0003901414, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1ʼ 082ʼ 730,00грн, а також за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 58879,00грн.;
№0003881414, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 748121,00грн, а також за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 187031,00грн.
У решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. Як вважає податковий орган, судами неповно з`ясовано всі обставини справи та не досліджено усі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті. Відповідач просить Суд врахувати той факт, що лишки великої рогатої худоби встановлені по одних групах ВРХ, а нестачі - по інших. Таким чином, нестачі ВРХ, виявлені в ході проведення інвентаризації, по суті є операціями, не пов`язаними з господарською діяльністю підприємства. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається виключно на обставини, встановлені в акті перевірки. Таким чином, на думку відповідача, наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень в частині задоволення позовних вимог та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Позивач проти доводів касаційної скарги заперечив, у відзиві Підприємство вказує, що у касаційній скарзі податковий орган фактично відтворює заперечення на позов та апеляційну скаргу, судами надано оцінку аргументам відповідача. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, касаційна скарга не містить обґрунтування неправомірності оскаржуваних рішень. Позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У справі, що розглядається, податковим повідомленням-рішенням №0003901414 від 18.02.2019 позивачу збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході перевірки на підставі даних Книги обліку руху ВРХ за 2015-2018 роки, звітів про рух худоби, актів на оприбуткування приплоду, відомостей зважування, актів переміщення худоби за період з 01.04.2016 по 31.12.2018, а також інвентаризаційних описів проводилось дослідження руху ВРХ.
В ході дослідження інвентаризаційних відомостей було встановлено, що при проведенні фактичної наявності ВРХ станом на 19.06.2017 інвентаризаційною комісією встановлено лишки ВРХ в загальній кількості 209 голів загальною вартістю 1ʼ308ʼ 418,00грн, в тому числі: нетелів в кількості 26 голів вартістю 364797,20грн, телиць (старше 2-х років) в кількості 123 голови вартістю 723500,64грн, телиць 2015 року в кількості 60 голів вартістю 220120,32грн.
Враховуючи вищевикладене, податковий орган дійшов висновку, що в порушення пунктів 5, 21 ПС(Б)О 15 "Дохід", підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України Підприємством занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, на загальну суму 1ʼ 308ʼ 418,00грн., в тому числі: за 2017 рік - на 1ʼ 308ʼ 418,00грн.
Як зазначалось, в ході перевірки контролюючим органом була використана інформація інвентаризаційних відомостей фактичної наявності ВРХ станом на 19.06.2017. З відомостей слідує, що інвентаризація була проведена на підставі наказу господарства №5 від 19.06.2017 (а.с.129).
Суди зауважили, що вказана інвентаризація проведена не під час перевірки та не на вимогу контролюючого органу, що суперечить підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України.
Судами з`ясовано, що при проведенні перевірки руху ВРХ контролюючим органом не враховано, що станом на 04.04.2016 згідно даних бухгалтерського обліку по рахункам 107, 211 та 212 загальна кількість ВРХ становила 641 голову.
Тоді як, відповідно до акту прийому-передачі станом на 04.04.2016 загальна кількість ВРХ становила 546 голів (а.с.127-128). При цьому, у вказаному акті не розшифрована загальна кількість ВРХ за типом худоби. Крім того, вказано, що первинні документи - книги руху поголів`я відсутні. Отже, на момент передачі матеріальних цінностей новому керівництву була нестача ВРХ.
З оскаржуваних судових рішень слідує, що як зазначив представник позивача, у результаті зміни керівництва господарства та передачі новому керівництву за вказаним актом матеріальних цінностей та документів, загальна кількість ВРХ станом на 04.04.2016 була відображена у звітності підприємства за типом худоби на власний розсуд, оскільки були відсутні первинні документи, з яких можливо було встановити вік та тип худоби, у дійсності таких лишків не було.
Вказані обставини підтверджуються висновками, викладеними в акті Управління Північого офісу Держаудитслужби в Житомирській області №06-15-10/17 від 03.07.2017 (а.с.85-98).
Зокрема, зазначено, що різниця між фактично наявним поголів`ям станом на 19.06.2017 та даними бухгалтерського обліку становить 70 голів загальною вартістю 1ʼ 903ʼ 789,53грн (а.с.95).