Постанова суду № 400/2399/19 від 04.04.2023 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 400/2399/19

адміністративне провадження № К/9901/13030/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області (правонаступник Головного управління ДФС у Миколаївській області) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 (суддя Лебедєва Г. В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 (головуючий суддя Яковлєв О.В., судді Градовський Ю.М., Крусян А.В.),

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2019:

- №00023311305, яким зменшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 4 956 351, 00 грн та зменшено суму податкового кредиту на 2 845 215, 00 грн;

- №00023291305, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 7 213 258,13 грн (податкове зобов`язання - 5 770 606, 50 грн, штрафні (фінансові) санкції - 1 442 651, 63 грн);

- №00023301305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 601 104,85 грн (податкове зобов`язання - 480 883, 88 грн, штрафна (фінансова) санкція - 120 220, 97 грн);

- №00023341305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 225,00 грн (податкове зобов`язання - 180, 00 грн, штрафна (фінансова) санкція 45, 00 грн);

- №00023351305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 18,75 грн (податкове зобов`язання - 15, 00 грн, штрафна (фінансова) санкція - 3,75 грн).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП ОСОБА_1 зазначала, що висновки контролюючого органу в акті перевірки про фіктивний характер її господарських операцій з контрагентами-постачальниками Товариством з обмеженою відповідальність (ТОВ) "Агро Трейд Холдинг", ТОВ "Мрія Олевськ 2012", ТОВ "Денопт - Тор", ТОВ "Аліас Сейл", ТОВ "Зіма - Лєтто", ТОВ "Стронг Ефект", ТОВ "Група Селекта", ТОВ "Дельта Плюс" та контрагентами-покупцями ТОВ "АПФ "Родник Плюс", ТОВ "Росан Агро", ТОВ "Бузьки пороги", Приватне підприємство (ПП) "Фенікс Агро", ТОВ "Органічні рішення", СГ ТОВ "Тренд Т Трейд Україна", ТОВ "Агро-ОПТ", СГ ТОВ "ПРОМІНЬ" є необґрунтованими, оскільки господарські операції підтверджені належними й достатніми первинними документами та пов`язані із її (позивачки) господарською діяльністю. Заперечувала позивачка і проти висновку відповідача щодо не перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору з орендної плати за оренду обладнання у квітні 2018 року, оскільки у ФОП ОСОБА_1 існує заборгованість за договором орендної плати, відповідно, оплата за вказаний період не здійснювалась.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.12.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020, позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував, що позивачка спростувала належними та допустимими доказами викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про безтоварність її господарських операцій з вищезазначеними контрагентами щодо придбання та реалізації товарів. Такого висновку суди дійшли на підставі оцінки наданих позивачкою господарських договорів, первинних документів, що були складені на господарські операції, вчинені у межах цих договорів, та на підставі яких позивачка сформувала дані бухгалтерського та податкового обліку.

Суди відхилили доводи контролюючого органу про відсутність у контрагентів-постачальників достатньої кількості матеріально-технічних ресурсів для здійснення задокументованих господарських операцій та не встановлення законного джерела походження товарів, зазначивши у зв`язку з цим, що вказані обставини не можуть беззаперечно свідчити про безтоварний характер господарських операцій.

Визнали суди безпідставними і висновок контролюючого органу про не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за оренду обладнання у квітні 2018 року. Так, під час судового розгляду встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачка за квітень 2018 року не сплатила орендну плату, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість перед орендодавцем.

Головне управління ДПС у Миколаївській області (правонаступник ГУ ДФС зі стадії апеляційного перегляду справи; далі - ГУ ДПС, відповідач) подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ГУ ДПС вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, статей 168, 176, пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновків Верховного Суду в постановах від 23.01.2018 у справі №2а-1870/5800/12, від 24.01.2018 у справі №2а-19379/11/2670, від 19.02.2019 у справі №810/3124/15, від 25.04.2019 у справі №808/3769/16, від 25.06.2018 у справі №803/1923/13-а.

Вказує відповідач і на порушення судами попередніх інстанцій процесуальних норм (статей 72, 73, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)).

Відповідно до доводів, викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд ухвалою від 09.10.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС.

ФОП ОСОБА_1 не реалізувала право подати відзив на касаційну скаргу ГУ ДПС.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 14.02.2019 по 27.02.2019 ГУ ДФС провело планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 09.08.2016 по 31.12.2018.

За результатами перевірки відповідач склав акт від 14.03.2019 №375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки), згідно з висновками в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачкою, зокрема:

- пункту 177.2, підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК внаслідок заниження чистого оподатковуваного доходу за період з 09.08.2016 по 31.12.2018, що призвело до нарахування податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 5770 606,50 грн, в тому числі, 2017 рік - 817 374,96 грн; 2018 рік - 4 953 231,54 грн;

- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК внаслідок заниження суми військового збору від доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності за період з 09.08.2016 по 31.12.2018, що призвело до донарахування податкових зобов`язань з військового збору в сумі 480 883,88 грн, в тому числі: 2017 рік - 68 114,58 грн; 2018 рік - 412 769,30 грн;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 188.1 статті 188 ПК внаслідок завищення суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 4 956 351, 00 грн, в тому числі: за грудень 2017 року - 399 608,00 грн; за січень 2018 року - 353 883,00 грн; за лютий 2018 року - 778 259,00 грн; за квітень 2018 року - 56 723,00 грн; за червень 2018 року - 139 260,00 грн; за липень 2018 року - 86 158,00 грн; за серпень 2018 року - 124 315,00 грн; за вересень 2018 року - 1 101 190,00 грн; за жовтень 2018 року - 1 315 687,00 грн; за листопад 2018 року - 126 598,00 грн; за грудень 2018 року - 114 165,00 грн;

- пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК внаслідок завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 2 845 215,00 грн, в тому числі, за листопад 2017 року - 355225,00 грн, грудень 2017 року - 326567,00 грн, січень 2018 року- 259607,00 грн, лютий 2018 року - 600247,00грн, березень 2018 року - 192885,00 грн, квітень 2018 року - 51630,00 грн, липень 2018 року- 135956,00 грн, серпень 2018 року - 204940,00 грн, вересень 2018 року - 98372,00 грн, листопад 2018 року - 510400,00 грн, грудень 2018 року- 109386,00 грн;

- підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК, а саме: за період з 09.08.2016 по 31.12.2018 року встановлено 1 випадок не перерахування податку з доходів фізичних осіб за оренду обладнання у квітні 2018 року в сумі 180,00 грн;

- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК, а саме: за період з 09.08.2016 по 31.12.2018 встановлено 1 випадок не перерахування військового збору з орендної плати за оренду обладнання у квітні 2018 року в сумі 15,00 грн.

Висновок відповідача про завищення податкового кредиту з ПДВ на 2 845 215,00 грн, заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на 5 770 606,50 грн та військового збору на 480 883,88 грн вмотивований тим, що господарські операції позивачки з ТОВ "Агро Трейд Холдинг", ТОВ "Мрія Олевськ 2012", ТОВ "Денопт - Тор", ТОВ "Аліас Сейл", ТОВ "Зіма - Лєтто", ТОВ "Стронг Ефект", ТОВ "Група Селекта", ТОВ "Дельта Плюс" з поставки товару (макухи соєвої, олії соєвої) не мали реального (товарного) характеру, оскільки вказані контрагенти-постачальники мають спільні ознаки, які характеризують їх діяльність як фіктивну, а саме:

- відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

- відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення задекларованих господарських операцій (відсутній кваліфікований персонал, недостатня кількість штатних працюючих осіб);

- відсутні основні фонди (неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей).

На підставі цих обставин ГУ ДФС виснувало, що надані до перевірки первинні документи, виписані контрагентами-постачальниками, не можуть вважатися документами, на підставі яких позивачка мала право формувати дані свого бухгалтерського та податкового обліку. Відтак, ФОП ОСОБА_1 фактично здійснила безпідставне відображення цих господарських операцій в обліку, а макуха соєва та олія соєва є фактично безоплатно отриманими з невідомого джерела товарами, які у подальшому були реалізовані.

На підставі зазначеного вище контролюючий орган також дійшов висновку про фіктивний характер господарських операцій з реалізації позивачкою цих товарів контрагентам-покупцям ТОВ "АПФ "Родник Плюс", ТОВ "Росан Агро", ТОВ "Бузьки пороги", ПП "Фенікс Агро", ТОВ "Органічні рішення", СГ ТОВ "Тренд Т Трейд Україна", ТОВ "Агро-ОПТ", СГ ТОВ "ПРОМІНЬ", що призвело до завищення суми податкових зобов`язань з ПДВ на 4 956 351 грн.

Що ж до висновку ГУ ДФС про не перерахування позивачкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 180 грн та військового збору у розмірі 15 грн, то він вмотивований посиланням на те, що з 01.11.2017 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 орендувала у фізичної особи ОСОБА_2 обладнання (2 преса віджиму олії (ОР-1000) та 2 екструдера для зерна (Е-1000.00.00.000-01 М)) на підставі договору оренди обладнання від 01.11.2017 №1-о. Відповідно до пункту 6.1 вказаного договору орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця щоквартально до 20 числа місяця наступного за квартал у розмірі 3000,00 грн. Перевіркою встановлено, що орендоване обладнання використовувалось позивачкою протягом квітня 2018 року; сума орендної плати за обладнання у квітні 2018 року складає 1000,00 грн.

За висновком ГУ ДФС, перевіркою не встановлено факту нарахування та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за оренду обладнання у квітні 2018 року.

Не погодившись із висновками, зробленими в акті перевірки, позивачка звернулась до ГУ ДФС із запереченнями, які були залишені без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін.

На підставі висновків, зроблених в акті перевірки, ГУ ДФС 10.04.2019 прийняло щодо податкового обліку ФОП ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення:

- №00023311305, яким зменшено суму податкового зобов`язання з ПДВ на 4 956 351, 00 грн та зменшено суму податкового кредиту на 2 845 215, 00 грн;

Позивачка подала до Державної фіскальної служби України скаргу на вказані вище податкові повідомлення-рішення. Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.06.2019 №28382/6/99-99-11-05-01-25 скаргу позивачки залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення від 10.04.2019 №00023311305, № 00023291305, № 00023301305, № 00023341305 та № 00023351305 - без змін.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у частині другій цієї статті.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регламентовано нормами статті 177 ПК.

Пунктами 177.1 - 177.3 цієї статті передбачено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

................

Перейти до повного тексту