ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 640/17282/22
адміністративне провадження № К/990/34026/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2022 року (суддя Аблов Є.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року (головуюча суддя Губська Л.В., судді Епель О.В., Карпушова О.В.), прийняті за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив суд заборонити Міністерству закордонних справ України (далі - МЗС України) здійснювати бездіяльність щодо розгляду його заяви від 18.08.2022 і депутатського звернення ОСОБА_2 в частині допомоги йому як особі з інвалідністю та вимушеному біженцю від збройної агресії Російської Федерації проти України за кордоном.
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що він є особою з інвалідністю I групи по зору і в березні 2022 року був змушений залишити територію України через збройну агресію Російської Федерації проти України. Не отримавши у жодній розвиненій державі будь-якої соціальної допомоги, він звернувся до закордонних дипломатичних установ України у низці держав із запитами про надання інформації з питань соціального забезпечення, навчання та працевлаштування. Оскільки офіційну відповідь на його звернення надало лише Посольство України у ФРН, 18 серпня 2022 року він звернувся до МЗС України із заявою про вжиття заходів щодо відсутності відповідей дипломатичних установ та надання допомоги щодо пошуку можливостей із урахуванням інвалідності. Зазначив, що депутатське звернення аналогічного змісту було подано до МЗС України народним депутатом України ОСОБА_2 Надана заступником Міністра М.Точицьким письмова відповідь на ці звернення, за твердженням ОСОБА_1, не містила інформації щодо допомоги за кордоном. З огляду на викладене, посилаючись на пункт 2 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ОСОБА_1 просив суд вжити визначені ним заходи забезпечення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року, у задоволені заяви про забезпечення позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення щодо забезпечення позову.
У скарзі ОСОБА_1 описує події, які сталися з ним у Канаді, де він проживає з 10 вересня 2022 року. Зокрема, скаржник зазначає про його примусову госпіталізацію в країні перебування та ненадання йому дипломатичною установою України в Канаді будь-якого захисту. ОСОБА_1 упевнений, що в разі, якби МЗС України розглянуло його неодноразові звернення в частині допомоги, то ситуації, що виникла, вдалося б уникнути.
У відзиві на касаційну скаргу МЗС України просить залишити оскаржені судові рішення без змін, вказуючи на їхню законність і обґрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Частинами першою і другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.