1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Окрема думка


15 березня 2023 року

м. Київ

Справа № 909/1154/21

Провадження № 12-11гс23

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Катеринчук Л. Й., Пількова К.М. стосовно ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2023 року, постановленої за наслідком розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2022 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 31 серпня 2022 року, у справі № 909/1154/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", про визнання недійсними рішень загальних зборів,

Відповідно до частини третьої статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, про наявність якої повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні.

Короткий виклад обставин справи

1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" (далі - ТзДВ "Коломийський ДОЗ") про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ" від 04 січня 2013 року, 30 грудня 2013 року, 22 грудня 2014 року, 08 липня 2015 року щодо передання в іпотеку нежитлових будівель на виконання зобов`язань ТОВ "Компанія Рона" за кредитним договором № 1.12-02 від 20 січня 2012 року та підтвердження повноважень директора на вчинення цих дій, надання згоди на укладення договорів про внесення змін та доповнень до іпотечного договору № 1.12-02/І-2 від 28 лютого 2013 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачку не було повідомлено про дату, час та місце проведення загальних зборів, а також про питання, які були внесені на розгляд загальних зборів, чим порушено п. п. 6.1.1, 12.1.1, 12.1.11 статуту ТзДВ "Коломийський ДОЗ", що свідчить про порушення корпоративних прав позивачки на участь в управлінні справами ТзДВ "Коломийський ДОЗ".

3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 31серпня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.

4. Місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що позивачка не довела наявність безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ" та порушення її прав прийнятими загальними зборами товариства рішеннями. Задоволення позову не призведе до відновлення корпоративних прав ОСОБА_1 .

5. У вересні 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

6. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень позивачка послалась на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), зауваживши про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема неврахування приписів статті 61 Закону України "Про господарські товариства", порушення статті 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 10 Закону України "Про господарські товариства".

7. Позивачка зазначає, що судами попередніх інстанції не враховано висновків щодо застосування норм права у корпоративних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 910/807/17, від 27 листопада 2018 року у справі №916/58/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 910/14724/18, від 13 квітня 2021 року у справі № 914/1078/20, від 05 листопада 2020 року у справі №910/12792/19, від 25 квітня 2018 року у справі №904/6965/17, від 30 листопада 2021 року у справі №909/869/20, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 03 грудня 2019 року у справі №904/10956/16.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду (далі - Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду) від 13 лютого 2023 року справу № 909/1154/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2022 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 31 серпня 2022 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 ГПК України.

9. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про передачу справи № 909/1154/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав визначених частиною четвертою статті 302 ГПК України, вважаючи за необхідне відступити шляхом конкретизації від висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 про те, що порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах є достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства.

10. Обґрунтування Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зводиться до того, що порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів не є безумовною підставою для визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними, а для правильного вирішення спору необхідно дослідити дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства, виходячи з обставин конкретної справи.

Висновок Великої Палати Верховного Суду

11. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2023 року справу № 909/1154/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", про визнання недійсними рішень загальних зборів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2022 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 31 серпня 2022 року - повернуто на розгляд Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду.

12. Ухвала постановлена на підставі частини шостої статті 303 ГПК України. На думкуВеликої Палати Верховного Суду, висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, щодо підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства через недотримання порядку скликання загальних зборів є чітким, зрозумілим та стосується конкретних обставин справи, установлених судами факту - першої та апеляційної інстанцій, а практика Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з розгляду вказаної категорії спорів є сталою.

13. Доводи колегії суддів Касаційного господарського суду зводяться до того, що Велика Палата Верховного Суду має дослідити обставини справи, надати оцінку доказам у справі та уточнити свій висновок щодо такої підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства як порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства.

14. Згідно із частиною четвертою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

15. Відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного суду може лише за умови, якщо існує різна практика касаційних судів різних юрисдикцій щодо аналогічних норм права.

16. Оскільки питання визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства через недотримання порядку скликання загальних зборів вирішувалося у рамках однієї юрисдикції - господарської, що виключає можливість передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а має розглядатися об`єднаною палатою Касаційного господарського суду відповідно до частини другої статті 302 ГПК України.

Із висновками, викладеними в ухвалі, не погоджуємось та на підставі частини третьої статті 34 ГПК України викладаємо окрему думку, суть якої полягає у такому.

17. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати (частина четверта статті 302 ГПК України).

18. Великою Палатою Верховного Суду напрацьовано критерії щодо можливості прийняття справ на розгляд відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України.

19. Зокрема, упостанові Великої Палати Верховного Судувід 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20) Суд наголосив, що, відступаючи від висновку щодо застосування юридичної норми, Велика Палата Верховного Суду може шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми або повністю відмовитися від її висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши належні способи тлумачення юридичних норм.

20. Також у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 201/10234/20 (провадження № 14-77цс21) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм.

21. Отже, практика прийняття до розгляду справ на відступ від правової позиції Великої Палати Верховного Суду з метою її конкретизації шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення правової норми є сталою в роботі цього судового органу.


................
Перейти до повного тексту