ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2023 року
м. Київ
справа № 332/951/21
провадження № 51-3226 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2021 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 08 вересня 2022 року укримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020080030001529, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мукачево Закарпатської області, раніше судимого, востаннє вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2020 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Солоне Вільнянського району Запорозької області, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2021 року засуджено:
ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього його майна.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2020 року та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 1 місяцьіз конфіскацією всього його майна.
Виправдано ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України щодо потерпілого ОСОБА_10, у зв`язку із недоведеністю того, що в діянні ОСОБА_6 по відношенню до ОСОБА_10 є склад кримінального правопорушення.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з дня його затримання - 18 грудня 2020 року.
ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього його майна.
Виправдано ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України щодо потерпілого ОСОБА_10, у зв`язку із недоведеністю того, що в діянні ОСОБА_7 по відношенню до ОСОБА_10 є склад кримінального правопорушення.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з дня його затримання - 22 грудня 2020 року.
Запобіжний захід ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 08 вересня 2022 року вирок місцевого суду залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, 18 грудня 2020 року, приблизно о 14 год,
ОСОБА_6 та ОСОБА_7, знаходячись на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5, за попередньою змовою між собою, вирішили здійснити напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для здоров`я особи, яка зазнала нападу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою, вони незаконно проникли до приміщення будинку АДРЕСА_5, де
ОСОБА_6 побачив на дивані ОСОБА_11, до якого разом з незаконною вимогою видачі грошових коштів застосував насильство, що виразилось у нанесенні ударів кулаком руки у щелепу та грудну клітину. В подальшому ОСОБА_7, виконуючи свою роль активного співучасника вчинюваного злочину, намагаючись унеможливити спротив потерпілого, діючи узгоджено з ОСОБА_6, застосував до ОСОБА_11 насильство, що є небезпечним для його життя та здоров`я, яке виразилось у придушенні останнього руками за шию та нанесенні ударів кулаками рук по обличчю та тулубу, від чого потерпілий впав на підлогу кімнати та втратив об`єктивну можливість чинити активний спротив протиправним діям нападників. Вказані протиправні дії супроводжувались спонуканнями ОСОБА_6 до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та одночасним вимаганням від ОСОБА_11 видати місце збереження грошових коштів.
Не зупиняючись на досягнутому, розуміючи, що потерпілий тимчасово втратив волю до спротиву, ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_7 залишився слідкувати за діями ОСОБА_11, а в цей же час ОСОБА_7 направився до вікна у вказаному приміщенні, де заволодів грошовими коштами у сумі 6 000 грн, які належать на праві власності ОСОБА_12, мобільним телефоном "FLY FF281" вартістю 333,33 грн, що належить ОСОБА_11, банківськими картками "ПриватБанк", що оформлені на ім`я ОСОБА_11 за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, а також паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_11 . Побачивши вказані дії потерпілий, з метою припинення протиправних дій, намагаючись уникати отримання тілесних ушкоджень, висунув вимогу припинити протиправні дії та повернути незаконно викрадене майно. В цей час ОСОБА_6, з метою упередженняможливого спротиву ОСОБА_11 та пригнічення його волі, наніс останньому декілька ударів ногами по тулубу, а
ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, з корисливих мотивів, знаходячись біля вхідної двері вказаного будинку, з метою безперешкодного зникнення з місця вчинення злочину та упередження можливості звернення телефоном до правоохоронних органів потерпілою ОСОБА_12, яка в цей момент увійшла до будинку, наніс останній удар рукою по її рукам, вибивши при цьому мобільний телефон, та повідомивши ОСОБА_7 про необхідність негайного залишення місця події, вийшов за територію домоволодіння та зник у невідомому напрямку. В свою чергу ОСОБА_7, утримуючи при собі викрадене майно, прослідував за ОСОБА_6 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 потерпілим
ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму
6333,33 грн, а ОСОБА_11 також тілесні ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також через недоведеність винуватості та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що кримінальне провадження сфабриковано, оскільки під час досудового розслідування щодо нього не було проведено жодних слідчих дій. Крім того вказує про відсутність попередньої змови на вчинення злочину з ОСОБА_7 та умислу на проникнення у будинок, оскільки вони перебували у гостях. Тілесні ушкодження ОСОБА_11 спричинив ОСОБА_7 через конфлікт, що виник між ними в будинку, тоді як він при цьому присутнім не був. Посилається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не підтвердили факту нанесення ним у їх присутності ударів ОСОБА_11, тоді як останній у показаннях зазначив, що не пам`ятає чи бив його ОСОБА_6 . Також недоведеним є факт викрадення грошових коштів у сумі 6 000 грн, оскільки докази щодо цього в матеріалах кримінального провадження відсутні. Стверджує, що потерпілі не проживали у вказаному будинку, який був пошкоджений у результаті раніше виниклої пожежі.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_7, захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9 касаційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, виходячи з наведених положень процесуального закону суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставами для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
За результатами перевірки судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України вказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд першої інстанції зробив на підставі ретельного аналізу й оцінки досліджених доказів, а саме: показань потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, даних, що містяться у протоколах проведення слідчих експериментів з потерпілими від 01 та 02 лютого 2021 року, протоколах впізнання особи від 19 та 21 грудня 2020 року, висновках судово-медичного експерта № 133п від 10 березня 2021 року та судово-товарознавчої експертизи від 15 березня 2021 року.