Постанова
Іменем України
30 березня 2023 року
м. Київ
справа № 373/870/22
провадження № 51-4235 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого в режимі відеоконференції ОСОБА_6,
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року у кримінальному провадженні № 12022111240000003 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Цикова Чемеровецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Вказаним вироком також вирішено питання щодо судових витрат та долі речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 02 січня 2022 року приблизно о 17:30, перебуваючи в житловому будинку, що на АДРЕСА_2, на ґрунті ревнощів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, не бажаючи заподіяти смерть потерпілому, однак допускаючи її настання, завдав ОСОБА_8 не менше семи ударів кулаками обох рук по голові, чим заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 потерпілий помер в приміщенні Комунального некомерційного підприємства "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування".
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2022 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить змінити вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, та призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. На обґрунтування своїх вимог вказує, що під час призначення покарання суди першої та апеляційної інстанцій не врахували перебування на утриманні засудженого малолітнього сина, відсутність скарг за місцем проживання, його відношення до вчиненого, наявність невиліковної хвороби, а також обставини, які пом`якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Крім того, зазначає, що, постановляючи оскаржувані судові рішення, суди обох інстанцій не врахували положення ст. 69-1 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити. Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника, просив вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, й правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі захисником не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
У касаційній скарзі захисник вказує про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого через суворість.
Зокрема, у касаційній скарзі захисник вказує, що під час призначення покарання суди першої та апеляційної інстанцій не врахували перебування на утриманні засудженого ОСОБА_6 малолітнього сина, відсутність скарг за місцем проживання, його відношення до вчиненого, наявність невиліковної хвороби, а також обставини, які пом`якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Крім того, зазначає, що, постановляючи оскаржувані судові рішення, суди обох інстанцій не врахували положення ст. 69-1 КК України.
З такими доводами касаційної скарги захисника колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Так, відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
Як убачається з вироку суду першої інстанції, обґрунтовуючи висновок щодо виду і розміру покарання засудженому, місцевий суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, його наслідки, особу засудженого, а також його ставлення до своєї протиправної поведінки.