Постанова
Іменем України
30 березня 2023 року
м. Київ
справа № 169/768/21
провадження № 51-1071 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретарі ОСОБА_4,
за участю прокурора ОСОБА_5,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021030550000758, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вербичне Турійського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Турійського районного суду Волинської області від 20 травня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року щодо ОСОБА_7 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Турійського районного суду Волинської області від 20 травня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286-1 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2021 року на мотоцикл марки "Viper" без реєстраційного номерного знаку.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року вирок районного суду залишено без змін.
За вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 23 серпня 2021 року, приблизно о 04 год. 00 хв., не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним мотоциклом марки "Viper" без реєстраційного номерного знаку, неправильно оцінивши дорожню ситуацію, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій і легковажно розраховуючи на їх запобігання, під час руху вказаним транспортним засобом на ділянці автодороги Т-0309, що пролягає в межах села Новий Двір Ковельського району Волинської області, не врахував дорожню обстановку та не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого не впорався з керуванням та з`їхав з проїзної частини дороги на праве узбіччя, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8, яка рухалася попереду в попутному напрямку. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
У прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм мотоциклу "Viper" ОСОБА_7 вимог пунктів 2.3 "б", 2.9 "а", 1.10, 10.1 Правил дорожнього руху України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 вважає, що судові рішення постановлені у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість.
Вказує про помилковість висновку суду щодо неможливості застосування стосовно ОСОБА_7 положень ст.69 КК України.
Зазначає, що визнання ним вини, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків, позитивна характеристика, відсутність будь-яких претензій зі сторони потерпілої свідчать про нього як про особу, яка визнала помилковість своїх протиправних дій.
З урахуванням вказаного, вважає призначене судом йому покарання явно несправедливим. Вважає, що вищевказані обставини знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і дають підстави для призначення йому покарання із застосуванням положень ст.69 КК України.
Посилається на те, що апеляційний суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого, оскільки дослідив апеляційні доводи поверхово, не встановлював та не перевіряв повноваження захисника ОСОБА_6 .
Просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримала доводи, викладені в касаційній скарзі, просила її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги сторони захисту. Вважав судові рішення законними, обґрунтованими та вмотивованими, просив залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
За змістом ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286-1 КК України в касаційній скарзі захисником не оспорюються.
У поданій касаційній скарзі захисник, не погоджуючись із судовими рішеннями, вказує на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості. Проте такі доводи Суд уважає необґрунтованими.
Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації.
Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
За змістом ч. 1 статті 69 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України № 1576-IX від 29 червня 2021 року), за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання, та призначаючи ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 286-1 КК України покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної статті, врахував в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, яка у розглядуваному випадку є значною, оскільки мало місце керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, особу винного, який є працездатною особою молодого віку, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має зареєстроване місце проживання, за яким характеризується позитивно, неодружений, неповнолітніх чи непрацездатних осіб на утримані не має, не працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення злочину - тяжке тілесне ушкодження неповнолітній потерпілій.
Крім того, судом також враховано характер допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху та його ставлення до цих порушень, які він повністю визнав, як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду цього кримінального провадження, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, а також, що інкримінований йому злочин вчинений з необережності.
До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом віднесено щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.