ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2023 року
м. Київ
справа № 210/2225/16-к
провадження № 51-2922 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040720003078, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого у цьому АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 345 КК,
за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалуДзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2022 року на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 червня 2022 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2022 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_7, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015040720003078 від 23 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_6 закрито, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 22 червня 2022 року ухвалу місцевого суду залишив без змін.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення норм КПК, просить ухвали суду першої та апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що:
- частину першу статті 284 КПК було доповнено пунктом 10 Законом України №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року. Вказана норма була введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не має зворотної дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін, діяння в інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушеннях вчинено 23.10.2015, 24.11.2015 та 02.12.2015, а тому підлягають застосуванню норми КПК, що діяли до вступу в силу закону;
- посилання суду апеляційної інстанції на висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року (справа №711/3111/19) є не обґрунтованим, оскільки у цьому провадженні судом вирішувалось питання щодо порушення процесуальних строків у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР після введення вдію Закону України від 03 жовтня 2017 року;
- судапеляційної інстанції зазначивши про те, що доводи прокурора про відсутність підстав для закриття кримінального провадження, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами кримінального провадження, не навів жодних підстав чому має застосуватися Закон від 03 жовтня 2017 року.
Разом з тим прокурор зазначає, що у цьому кримінальному провадженні строки досудового розслідування не були пропущені, оскільки:
- 10.02.2016 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 345 КК, а обвинувальний акт уперше надійшов до суду 11 квітня 2016 року, оскільки день закінчення досудового розслідування припадав на вихідний день(10 квітня 2016 року - неділя), то рішення про направлення 11 квітня 2016 року обвинувального акту від 08 квітня 2016 року до суду прийнято в межах строків досудового розслідування, так як КПК передбачено такі випадки перенесення процесуальних строків. Обвинувальний акт неодноразово повертався прокурору, при цьому строки розгляду обвинувального акту у суді не входять у строки досудового розслідування, а тому постанова про продовження строків досудового розслідування від 21 липня 2016 року до 3 місяців винесена в межах строків досудового розслідування після повернення обвинувального акту судом, а отже і обвинувальні акти від 29 липня 2016 року та 27 вересня 2016 року, на думку прокурора, направлені в межах строків досудового розслідування.
З урахуванням вищенаведеного прокурор вказує на те, що неправильне застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у вказаному провадженні, а також неврахування судами положень ст. 115 КПК, є такими, які перешкодили суду першої та апеляційної інстанції ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що, на його переконання, обумовлює необхідність скасування ухвали судів апеляційної та першої інстанцій з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Від захисника ОСОБА_7 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора.
У судовому засіданні прокурор вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч 1 ст. 412 КПК істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як убачається зі змісту статті 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.