Постанова
Іменем України
31 березня 2023 року
місто Київ
справа № 344/5570/17
провадження № 61-10468св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Франківськміськбуд",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес комфорт",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2022 року, постановлене суддею Бородовським С. О., та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Бойчука І. В., Девляшевського В. А., Василишин Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у квітні 2017 року звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськміськбуд"
(далі - ТОВ "Франківськміськбуд"), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес комфорт", у якому просила зобов`язати ТОВ "Франківськміськбуд" виконати умови договору купівлі-продажу від 07 березня 2013 року № Ф/Н 150-69А.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що відповідно до умов договору купівлі-продажу від 07 березня 2013 року № Ф/Н 150-69А відповідач зобов`язався передати їй у власність об`єкт нерухомого майна - квартиру з проєктним АДРЕСА_1, який буде створений ним у майбутньому, а вона зобов`язалася сплатити вартість цього об`єкта. На даний час це квартира АДРЕСА_2 .
Посилаючись на те, що нею виконані зобов`язання повністю, а ТОВ "Франківськміськбуд", незважаючи на введення будинку в експлуатацію, не передало їй об`єкт у власність, ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача підписати з нею акт приймання-передачі квартири та надати їй усі документи, потрібні для оформлення права власності на нерухоме майно.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
ТОВ "Франківськміськбуд" заперечувало проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Суди розглядали справу неодноразово.
Рішенням від 13 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2017 року, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд зобов`язав ТОВ "Франківськміськбуд" виконати умови договору купівлі-продажу від 07 березня 2013 року № Ф/Н 150-69А, а саме:
- підписати із ОСОБА_1 акт приймання-передачі квартири АДРЕСА_2 ;
- надати ОСОБА_1 документи, що потрібні для оформлення права власності на зазначену квартиру, зокрема, акт приймання-передання квартири; довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану ТОВ "Франківськміськбуд" про участь ОСОБА_1 у інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва; засвідчену ТОВ "Франківськміськбуд" копію документа, що підтверджує виникнення, перехід і припинення речових прав на земельну ділянку, на якій збудовано житловий будинок; посвідчену ТОВ "Франківськміськбуд" копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, прийнятої органом Держархбудконтролю; засвідчену ТОВ "Франківськміськбуд" копію рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, яким будинку на АДРЕСА_3 .
Здійснив розподіл судових витрат.
Постановою від 05 грудня 2018 року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Франківськміськбуд", рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2017 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням від 01 червня 2022 року Івано-Франківський міський суд
Івано-Франківської області відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Суд скасував арешт квартири АДРЕСА_2, накладений ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2017 року.
Суд першої інстанції визнав причини неявки позивача в судове засідання неповажними та вважав за можливе розглянути справу по суті за відсутності ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що спірна квартира не відповідає проєктній документації, оскільки її площа становить 166, 90 кв. м, замість проєктної площі 68, 45 кв. м, квартира є чотирикімнатною замість проєктної двокімнатної. Позивач спочатку оплатила за 68, 45 кв. м, а потім здійснила доплату за 75, 60 кв. м, виходячи з фактичного погодження сторонами збільшення площі. Надалі ОСОБА_1 самовільно здійснила дії щодо збільшення площі квартири з 75, 60 кв. м до 166, 90 кв. м та збільшення з двох кімнат до чотирьох, самовільно захопивши приміщення над квартирою, втім доплату за збільшення площі не сплатила. Суд першої інстанції дійшов переконання, що вимагати від продавця передання квартири і вчинення дій з державної реєстрації речових прав на квартиру покупець має право виключно у випадку виконання свого обов`язку з оплати повної вартості речі. Водночас переданню покупцю підлягає саме річ, що визначена в договорі сторін, а не та, передання якої сторони в договорі не обумовили.
Постановою від 12 жовтня 2022 року Івано-Франківський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2022 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що суд першої інстанції відповідно до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розглянув справу щодо суті спору за відсутності позивача та її представника, що є його правом, оскільки суд визнав причини неявки ОСОБА_1 в судове засідання неповажними.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 21 жовтня 2022 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року, залишити позов без розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначила те, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19), за змістом яких згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належно повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позов без розгляду;
- суд першої інстанції ухвалив рішення неповноважним складом суду, оскільки суддя Бородовський С. О. не постановляв ухвали про відкриття провадження чи прийняття справи до свого провадження, ухвали про призначення справи до розгляду у підготовчому засіданні чи до судового розгляду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 07 листопада 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та відмовив заявнику у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Рішення суду першої інстанції з наведених у ньому мотивів та щодо правильності застосування судом норм матеріального права ОСОБА_1 не оскаржувала як в апеляційному так і в касаційному порядках. Відтак Верховний Суд перевіряє лише дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 07 березня 2013 року ТОВ "Франківськміськбуд" як продавець та ОСОБА_1 як покупець уклали договір купівлі-продажу № Ф/Н 150-69А, за умовами якого продавець, виконуючи функції забудовника, зобов`язався передати у власність покупцю об`єкт нерухомого майна, який буде створений продавцем у майбутньому, а покупець зобов`язався прийняти цей об`єкт відповідно до умов цього договору та оплатити його. Об`єктом нерухомого майна за цим договором до завершення будівництва та ведення в експлуатацію є майнові права на квартиру з проєктним АДРЕСА_1 . Право власності покупця на квартиру виникає з моменту завершення будівництва, виконання покупцем всіх зобов`язань за договором купівлі-продажу та прийняття будинку в експлуатацію і підлягає державній реєстрації.
18 квітня 2014 року зареєстровано декларацію про готовність обʼєкта - житлового багатоквартирного будинку на
АДРЕСА_3 доексплуатації.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 15 липня 2015 року № 384 зазначеному багатоквартирному житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_3 .
У довідці ТОВ "Франківськміськбуд" від 01 грудня 2015 року зазначено, що на час її видачі ОСОБА_1 сплатила вартість квартири, площею 75, 60 кв. м.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 05 січня 2016 року склала технічний паспорт на квартиру
АДРЕСА_2, за яким загальна площа квартири становить 166, 90 кв. м.
ТОВ "Франківськміськбуд" 05 квітня 2017 року надіслало ОСОБА_1 повідомлення про те, що за умовами договору сторони погодили продаж квартири, площею 68, 45 кв. м, однак згідно з технічним паспортом фактична площа квартири становить 166, 90 кв. м.
Право, застосоване судом
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору
(частина п`ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
Позивач має бути належно і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого (відразу після першого) судових засідань, в які він не з`явився.