Постанова
Іменем України
03 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 760/26938/20
провадження № 61-2834св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - державна установа "Інститут медицини праці імені
Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наукУкраїни",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва у складі судді Українця В. В.
від 15 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М.,
від 29 листопада 2022 року, і виходив з наступного.
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ДУ "Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України" про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів.
2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він працював на посаді заступника директора з наукової роботи ДУ "Інститут медицини праці
ім. Ю. І. Кундієва НАМН України" з 01 жовтня 2018 року. Відповідно до наказу від 30 листопада 2020 року № 62-К3 його було звільнено з посади за прогул на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.
3. Позивач стверджував, що його звільнення було проведено незаконно.
24 листопада 2020 року ним було подано до адміністрації установи заповнену 23 листопада 2020 року ним особисто за встановленим зразком форму про надання йому частини тарифної відпустки на 26 та
27 листопада 2020 року. Попередньо ним було узгоджено термін цієї відпустки з т. в. о. начальника відділу кадрів ОСОБА_4 Підставою для цієї відпустки було проведення обстеження димових і вентиляційних каналів у будинку, де він мешкає.
4. Під час перебування у відпустці, наприкінці робочого дня 26 листопада 2020 року він дізнався про те, що в цей день був складений акт про його відсутність на робочому місці. У зв`язку з цим 27 листопада 2020 року він з`явився на роботу та через канцелярію подав доповідну записку на ім`я т. в. о. директора відповідача ОСОБА_2 .
5. Позивач вважав, що т. в. о. директора ДУ "Інститут медицини праці
ім. Ю. І. Кундієва НАМН України" Іщейкін К. Є. ставиться до нього негативно через те, що наказом від 23 жовтня 2020 року № 52-К3 за його підписом відповідно до наказу від 22 жовтня 2020 року № 157 ОСОБА_2 був звільнений з посади заступника директора з науково-практичної роботи.
6. Також звертав увагу на те, що на момент звільнення він був членом профспілки, а тому розірвання трудового договору могло бути проведено лише за попередньою згодою виборчого органу первинної профспілкової організації.
7. Крім того, в наказі про звільнення зазначено, що на момент звільнення до нього раніше були застосовані заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків (наказ від 24 листопада 2020 року № 246 та наказ від 25 листопада
2020 року № 247-К5).
8. 24 та 25 листопада 2020 року ним були подані до первинної профспілкової організації заяви про оскарження зазначених наказів. За результатами розгляду на засіданні профспілкового комітету було прийнято рішення, яким вказані накази визнано такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.
9. За результатами засідання профспілкового комітету на ім`я адміністрації відповідача 02 грудня 2020 року головою профспілкового комітету було надано подання від 02 грудня 2020 року № 1, яким комітет вимагав від відповідача скасування наказів від 24 листопада 2020 року
№ 246 та від 25 листопада 2020 року № 247-К5.
10. У зв`язку із наведеним, позивач просив позов задовольнити, скасувати наказ від 30 листопада 2020 року № 62-К3 про звільнення його з посади заступника директора з наукової роботи ДУ "Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України"; поновити його на посаді заступника директора з наукової роботи ДУ "Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України"; стягнути з ДУ "Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України" на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва
від 15 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за встановлених судом обставин, а саме: відсутність позивача на робочому місці
26 листопада 2020 року та 27 листопада 2020 року, не надання ним на вимогу відповідача заяви про надання відпустки із зазначенням підстав для цього, дії ДУ "Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України" щодо звільнення позивача згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України відповідали законодавству та не є протиправними.
13. Визнана такою, що не підлягає задоволенню й вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вона є похідною від первинних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
14. Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 15 листопада 2021 року - без змін.
15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судом зроблено правильний висновок про те, що дії відповідача щодо звільнення позивача згідно із пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України відповідали законодавству та не є протиправними.
16. Також апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 на момент звільнення обіймав посаду заступника директора з наукової роботи, таким чином згода профспілкового органу відповідача на розірвання з
ОСОБА_1 (заступником керівника) трудового договору з ініціативи установи законом не вимагається.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
17. 28 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 15 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
18. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 465/6964/15-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 754/16137/15-ц,
від 03 липня 2019 року у справі № 161/6283/16-ц, від 17 липня 2019 року
у справі № 640/14146/16-ц, від 20 січня 2020 року у справі № 466/150/17,
від 12 лютого 2020 року у справі № 345/472/19, від 12 лютого 2020 року
у справі № 760/4126/18-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 643/12579/17, від 27 травня 2020 року у справі № 755/6249/18, від 03 червня 2020 року у справі № 766/7760/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 676/2489/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. У касаційній скарзі заявниквказує, що ним було попередньо узгоджено строк відпустки із т. в. о. начальника відділу кадрів ОСОБА_4, питання надання відпустки було вирішено за погодженням сторін трудового договору (між працівником і роботодавцем).
20. При вирішенні спору судами попередніх інстанцій не взято до уваги обставини сімейно-побутового характеру, як причину відсутності працівника на роботі, яку можна визнати поважною. У відповідності до пункту 6.18 статуту ДУ "Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України", а також пункту 1.4 посадової інструкції заступника директора з наукової роботи, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, заступник директора із наукової роботи призначається на посаду і звільняється з посади за наказом директора інституту за погодженням з вченою радою і затверджується президією НАМН України. Зазначена процедура не була дотримана відповідачем. Також не було отримано згоду профспілкового органу.
21. Позивач також вказує на те, що йому було проведено нарахування заробітної плати у листопаді 2020 року з урахуванням двох днів роботи
(26 і 27 листопада 2020 року), які нібито вважається прогулом. Тобто згідно з документами бухгалтерського обліку такого факту як прогул не існує (бухгалтерія нарахувала заробітну плату позивачу повністю, факт відсутності на роботі позивача 26 і 27 листопада 2020 року не підтверджено).
22. Заявник стверджує, що відсутність на роботі була спричинена поважними причинами, що не можна кваліфікувати, як прогул, оскільки не можна ставити у вину працівнику відсутність на роботі у дні відпустки, які були узгодженні із т. в. о. начальника відділу кадрів ОСОБА_4 Вказує, що йому не було відомо про відмову керівництва у наданні йому відпустки, про що довідався лише 01 грудня 2020 року, отримавши лист від відповідача щодо причин відмови у підписанні наказу про відпустку. Не отримавши відмову у наданні відпустки, а навпаки, отримавши усне погодження від посадової особи відповідача, 26 і 27 листопада 2020 року він залишився дома, вважаючи що йому було надано відпустку.
23. Також позивач звертає увагу на те, що він був відсутній на роботі у період дії карантинних обмежень, коли інститут фактично працював у режимі дистанційної роботи, що пом`якшує факт його відсутності на робочому місці і додатково підтверджує неможливість настання негативних наслідків та завдання шкоди інституту.
Доводи особи, яка подала відзиві на касаційну скаргу
24. У поданому відзиві на касаційну скаргу ДУ "Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України" посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не спростовують правильних по суті судових рішень судів першої та апеляційної інстанції. Вважає, що під час розгляду справи судами належним чином досліджено наявні у матеріалах справи докази. Відповідач зазначає, що позивач не подавав заяви про надання йому відпустки у встановленому трудовим законодавством порядку. Установа не відмовляла позивачеві у наданні відпустки. Установою було запропоновано вчинити відповідні дії, спрямовані на дотримання порядку надання відпусток, встановленого трудовим законодавством та колективним договором. Натомість позивач самовільно прийняв рішення про взяття відпустки у період 26-27 листопада 2020 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25. ОСОБА_1 працював на посаді заступника директора з наукової роботи ДУ "Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України" з
01 жовтня 2018 року.
26. 23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 підписав наказ № 52-К3 про звільнення з посади заступника директора з науково-практичної роботи ОСОБА_2 .
27. Відповідно до пунктів 5, 7, 10 пункту 6.14 статуту ДУ "Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України" директор установи має право: приймати на роботу та звільняти з роботи працівників установи, визначати їх посадові обов`язки, застосовувати до них заходи заохочення та стягнення; перевіряти якість роботи працівників установи та діяльність, спрямовану на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової діяльності; видавати у межах своїх повноважень накати та розпорядження. У порушення вимог пункті 6.14 статуту наказ про звільнення ОСОБА_2 був підписаний не директором установи, а заступником директора з наукової роботи ОСОБА_1 з перевищенням своїх посадових повноважень.
28. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14 січня
2021 року у справі № 752/25005/20 скасовано наказ ДУ "Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України" від 23 жовтня 2020 року № 52-К3 "Про звільнення ОСОБА_2" та поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника директора з науково-практичної роботи з 23 жовтня 2020 року.
29. Наказом ДУ "Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України" від 24 листопада 2020 року № 246-К3 "Про оголошення догани" ОСОБА_1 оголошено догану за перевищення своїх посадових повноважень.
30. Підставою для видання цього наказу стала доповідна записка про порушення трудової дисципліни заступником директора з наукової роботи ОСОБА_1 від 17 листопада 2020 року.
31. У зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків наказом
від 25 листопада 2020 року № 247-К3 ОСОБА_1 оголошено догану.
32. Підставою для видання цього наказу стала доповідна записка про порушення трудової дисципліни заступником директора з наукової роботи ОСОБА_1 від 18 листопада 2020 року.
33. Позивач звернувся до первинної профспілкової організації з заявами про оскарження зазначених наказів.
34. За результатами засідання профспілкового комітету на ім`я відповідача 02 грудня 2020 року головою профспілкового комітету ОСОБА_3 було надано подання від 02 грудня 2020 року № 1, в якому комітет вимагав від відповідача скасування наказів від 24 листопада