Постанова Іменем України
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 754/20890/13-ц
провадження № 61-3159св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп",
відповідач - ОСОБА_1,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп" на постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп" до ОСОБА_1 про розірвання договору та визнання права власності.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп" (далі - ТОВ "Каргоніс Груп") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору та визнання права власності.
Позов обґрунтовано тим, що 26 листопада 2013 року між ТОВ "Каргоніс Груп" та ОСОБА_1 укладено договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю.
Вкладом позивача в обмін на частку у статутному капіталі товариства стало наступне майно: нежитлова будівля літ. "А" на АДРЕСА_1 загальною площею 1 592,5 кв. м та нежитлова будівля на АДРЕСА_2 загальною площею 988,4 кв. м, що складається з літери "А" площею 887,7 кв. м, літери "Б" площею 92,3 кв. м та літери "В" площею 8,4 кв. м. Загальна балансова вартість об`єктів складає 350 000,00 грн.
Вкладом відповідача в обмін на частку у статутному капіталі є грошові кошти у розмірі 350 000,00 грн. За умовами договору кожна із сторін повинна сплатити не менше 50 % частки статутного капіталу при створені товариства до його державної реєстрації.
Пунктом 4.7 договору сторони узгодили, що з метою формування установчої документації, формування статутного капіталу ТОВ "Каргоніс Груп ЛТД" позивач та відповідач зустрічаються для підписання нотаріально засвідченого статуту товариства о 15:00 год 26 листопада 2013 року у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єрмоленко Ю. В. за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 38/10.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме, підготував акт на передачу вищезазначених нежитлових будівель, який було підписано відповідачем та надав довідку про балансову вартість об`єктів.
Позивач з`явився до приватного нотаріуса для підписання статутних документів, проте відповідач на зустріч не з`явилася, довідку про внесення грошей не надала, на телефонні дзвінки не відповідає.
Відповідач безпідставно зайняла об`єкти та використовує їх з іншою метою, ніж це передбачено договором.
Позивач самостійно побудував та отримав відповідну дозвільну документацію на спірні об`єкти, також він є користувачем земельних ділянок під об`єктами, сплачує відповідні податки за користування земельними ділянками.
Пунктом 5.1 договору визначено, що договір негайно припиняється у випадку невиконання будь-яким із засновників пунктів 4.6, 4.7 договору.
Відповідач не виконала вимоги вказаних пунктів договору, не надала підтвердження сплати нею частки у статутному капіталі майбутнього товариства та не з`явилася до нотаріуса для підписання статутних документів.
Крім того, між сторонами було укладено договір про надання послуг, згідно якого відповідач взяла на себе обов`язки по замовленню та виготовленню технічних паспортів у відповідних ліцензованих організаціях на вищезазначені об`єкти. Позивач сплатив відповідачу кошти, як це передбачено пунктом 3 договору про надання послуг, але відповідач свої зобов`язання за договором не виконала.
Позивач (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просив суд:
- розірвати договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю та акт приймання-передачі об`єктів нерухомого майна до статутного капіталу від 26 листопада 2013 року, що укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "Каргоніс Груп";
- визнати за ТОВ "Каргоніс Груп" право власності на нежитлову будівлю літ. "А" на АДРЕСА_1 загальною площею 1 592,5 кв. м;
- визнати за ТОВ "Каргоніс Груп" право власності на нежитлову будівлю на АДРЕСА_2 загальною площею 988,4 кв. м, що складається з літ. "А" площею 887,7 кв. м, літ. "Б" площею 92,3 кв. м та літ. "В" площею 8,4 кв. м;
- зобов`язати ОСОБА_1 замовити та виготовити технічні паспорти у відповідних ліцензованих (сертифікованих) організаціях на наступне майно: нежитлову будівлю в літ. "А" на АДРЕСА_1 загальною площею 1 592,5 кв. м та нежитлову будівлю на АДРЕСА_2 загальною площею 988,4 кв. м, що складається з літ. "А" площею 887,7 кв. м, літери "Б" площею 92,3 кв. м та літери "В" площею 8,4 кв. м;
- стягнути з ОСОБА_1 3 441,00 грн судового збору на користь ТОВ "Каргоніс Груп".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року у складі судді Лісовської О. В. позовні вимоги задоволено.
Розірвано договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю та акт приймання-передачі майна від 26 листопада 2013 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Каргоніс Груп".
Визнано за ТОВ "Каргоніс Груп" право власності на нежитлову будівлю літ. "А" на АДРЕСА_1 загальною площею 1 592,5 кв. м.
Визнано за ТОВ "Каргоніс Груп" право власності на нежитлову будівлю на АДРЕСА_2 загальною площею 988,4 кв. м, що складається з літери "А" площею 887,7 кв. м, літери "Б" площею 92,3 кв. м та літери "В" площею 8,4 кв. м.
Зобов`язано ОСОБА_1 замовити та виготовити технічні паспорти у відповідних ліцензованих (сертифікованих) організаціях на наступне майно: нежитлова будівля в літ. "А" на АДРЕСА_1 загальною площею 1 592,5 кв. м та нежитлова будівля на АДРЕСА_2 загальною площею 988,4 кв. м, що складається з літ. "А" площею 887,7 кв. м, літ. "Б" площею 92,3 кв. м та літ. "В" площею 8,4 кв. м.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Каргоніс Груп" витрати по сплаті судового збору в сумі 3 441,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконала вимоги договору про заснування товариства з обмеженою відповідальністю, не надала підтвердження сплати нею частки у статутному капіталі у майбутньому товаристві та не з`явилась до нотаріуса для підписання статутних документів. Крім того, суд зазначив, що оскільки ОСОБА_1 оспорює право власності позивача на спірні об`єкти нерухомості, то є підстави для визнання за ТОВ "Каргоніс Груп" права власності на зазначені в позовній заяві об`єкти нерухомості.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 січня 2021 року поновлено Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року в зазначеній справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ "Каргоніс Груп" до ОСОБА_1 про розірвання договору про заснування товариства з обмеженою відповідальністю та акта приймання-передачі об`єктів нерухомого майна до статутного капіталу від 26 листопада 2013 року, що укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "Каргоніс Груп" скасовано, провадження у справі у зазначеній частині закрито.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ "Каргоніс Груп" до ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "А" на АДРЕСА_1 загальною площею 1 592,5 кв. м, та зобов`язання ОСОБА_1 замовити та виготовити технічні паспорти у відповідних ліцензованих (сертифікованих) організаціях на нежитлову будівлю літ. "А" на АДРЕСА_1 загальною площею 1 592,5 кв. м скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року в частині відшкодування судових витрат по сплаті судового збору змінено.
Зменшено суму, яка стягнута з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Каргоніс Груп" на відшкодування витрат по сплаті судового збору з 3 441,00 грн до 1 720,50 грн.
Стягнуто з ТОВ "Каргоніс Груп" на користь Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги 5 505,75 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ТОВ "Каргоніс Груп", звертаючись до суду з вимогою про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, не надало відповідних доказів користування або володіння нерухомим майном, яке є предметом спору та земельної ділянки, на якій воно розташовано.
Нежитлова будівля, розташована на АДРЕСА_1, належить до комунальної власності та закріплена за комунальним підприємством "Плесо", яке не передавало та не погоджувало передачу у власність фізичним чи юридичним особам зазначену спірну нежитлову будівлю, а також не передавалась у власність або в користування будь-якій особі земельна ділянка на якій розташований спірний об`єкт нерухомості. Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції зазначені обставини не перевірив, що призвело до помилкового висновку про визнання права власності на спірний об`єкт нерухомості, який ніколи не належав позивачу.
Позовні вимоги про розірвання договору про заснування товариства з обмеженою відповідальністю та акта приймання-передачі об`єктів нерухомого майна до статутного капіталумають вирішуватися за правилами господарського судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, ТОВ "Каргоніс груп", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Деснянського районного суду м. Києва.
21 квітня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2021 року касаційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2-3887/2009.
На підставі ухвали Верховного Суду від 15 березня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 28 березня 2023 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Ігнатенко В. М., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петров Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16, у постанові Верховного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 523/18181/18, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно поновив строк на подання апеляційної скарги та розглянув справу за відсутності представника позивача.
Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції в незаконний спосіб відкрив апеляційне провадження, оскільки апеляційну скаргу подано неуповноваженою особою.Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не мав права звертатися до суду із відповідною апеляційною скаргою, оскільки не мав права представляти місцеву раду та її виконавчий орган у питаннях права власності на будівлю, яка йому не належить.
До комунальної власності належало приміщення на АДРЕСА_1, а спірне приміщення розташоване на АДРЕСА_1 . Тобто це фактично дві різні будівлі.
Доводи інших учасників справи
У червні 2021 року ОСОБА_1 надіслала відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 26 грудня 2013 року ТОВ "Каргоніс Груп" на підставі частини першої статті 142 ЦК України уклало з ОСОБА_1 договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю (т. 1 а. с. 5-7).
Розділом 2 договору визначено, що предметом угоди є зобов`язання сторін об`єднати свої зусилля і спільно діяти для досягнення загальної мети по створенню ТОВ "Каргоніс Груп ЛТД" та забезпечення виконання інвестиційних зобов`язань.
Пунктом 4.2 договору визначено, що частки учасників у статутному капіталі повинні складати ТОВ "Каргоніс Груп" - 50 % (350 000,00 грн), ОСОБА_1 - 50 % (350 000,00 грн).
Вкладом позивача в обмін на частку у статутному капіталі товариства стало наступне майно: нежитлова будівля літ. "А" на АДРЕСА_1 загальною площею 1 592,5 кв. м та нежитлова будівля на АДРЕСА_2 загальною площею 988,4 кв. м, що складається з літ. "А" площею 887,7 кв. м, літ. "Б" площею 92,3 кв. м та літ. "В" площею 8,4 кв. м. Загальна балансова вартість об`єктів складає 350 000,00 грн.
Вкладом відповідача в обмін на частку у статутному капіталі є грошові кошти у розмірі 350 000,00 грн.
За умовами договору кожна із сторін повинна сплатити не менше 50 % частки статутного капіталу при створені товариства до його державної реєстрації (пункт 4.6 договору).
Згідно із пунктом 4.7 договору сторони узгодили, що з метою формування установчої документації, формування статутного капіталу ТОВ "Каргоніс Груп ЛТД" позивач та відповідач зустрічаються для підписання нотаріально засвідченого статуту товариства о 15:00 год 26 листопада 2013 року у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єрмоленко Ю. В. за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 38/10.
Пунктом 5.1 договору визначено, що договір негайно припиняється у випадку невиконання будь-яким із засновників пунктів 4.6, 4.7 договору.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо права Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на звернення до суду із відповідною апеляційною скаргою
Відповідно до пункту 4 положення про Департамент комунальної власності
м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) основними завданнями Департаменту, зокрема, є: управління об`єктами комунальної власності територіальної громади м. Києва та державним майном, акціями (частками), що передані до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); організація та проведення приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Києва згідно із затвердженими Київською міською радою переліками об`єктів, що підлягають приватизації;здійснення повноважень органу приватизації у процесі приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, які включені до переліків об`єктів, що підлягають приватизації та/або відчужуються згідно з прийнятими Київською міською радою рішеннями; захист майнових прав територіальної громади м. Києва в межах своєї компетенції (т. 1 а. с. 132-135).