1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

29 березня 2023 року

м. Київ

справа № 201/10970/21

провадження № 61-9206св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, підписану адвокатом Тертишною Катериною Олександрівною, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року в складі судді Антонюк О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2022 року в складі колегії суддів Демченко Е. Л., Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною, її спростування та компенсацію моральної шкоди.

Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://www.facebook.com/ на сторінці користувача " ОСОБА_2" у загальному доступі, опубліковано та поширено відеозапис і публікацію під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2", які містять недостовірну й неправдиву інформацію щодо позивача. Зокрема, ОСОБА_2 зазначено наступне: "Но заказными убийствами, насколько мне известно, занимаются сообщества уж точно не адвокатов, юристов и финансистов, заказными убийствами занимаются сообщества убийц и бандитов, организованные преступные группировки, с которыми ОСОБА_1 плотно сотрудничает еще с 90-х годов. Это факт №1."; "Если предположить, что ОСОБА_4 был убит киллером, нанятым ОСОБА_5, находящимся в США, то для сбора информации о жертве, вычисления маршрутов и времени перемещения, необходимо следить за жертвой не один день, ОСОБА_1 имеет в личном подчинении пол города бандитов и огромное количество охраны, которая бы точно обратила внимание что за человеком, с которым он завтракает, обедает и ужинает ведется слежка. Это факт № 2.". "ОСОБА_1 на пару с ОСОБА_6, воспользовавшись затруднительным положением ОСОБА_5, обобрали всю его семью до нитки.". "Так, как ОСОБА_5 в Украине имеет целые сообщества преданных адвокатов, юристов, финансистов, он точно владел информацией, что все активы после убийства ІНФОРМАЦІЯ_3". " ІНФОРМАЦІЯ_4"

Зазначав, що наведені твердження та висловлювання ОСОБА_2, які були поширені ним у соціальній мережі Facebook, є безпідставними, необґрунтованими та не підтверджені жодними засобами доказування, є голослівними та негативними, такими, що порочать його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки він є відомим бізнесменом та громадським діячем, його діяльність пов`язана з постійним спілкуванням із людьми, налагодженням відкритих партнерських відносин. Указував, що був обраний головою Громадської ради при Дніпровській міській раді, у 2014-2015 роках обіймав посаду заступника голови Дніпропетровської ОДА та під його керівництвом у 2014 році в м. Дніпро було створено Фонд Оборони Країни, організовано допомогу армії, роботу Центру визволення полонених "ІНФОРМАЦІЯ_8", Центру оперативного командування "ІНФОРМАЦІЯ_7", створено Центр ідентифікації тіл загиблих, формувалися добровольчі батальйони.

Посилався на те, що він ніколи не притягався до кримінальної відповідальності за статтею 115 КК України, стосовно нього ніколи не ухвалювалось обвинувальні вироки за вбивство. Вказував, що ніколи не мав та не має на меті спілкування, а тим більше зустрічі з людьми з "кримінального світу", оскільки його репутація та внутрішні переконання не дозволяють таких контактів, жодних дій спрямованих на незаконне привласнення активів сімей, вказаних у інформації, поширеній відповідачем, він не вчиняв.

Зазначав, що поширена інформація не тільки паплюжить його ділову репутацію, а й завдає йому моральної шкоди.

ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким:

визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, публікацію, оприлюднену відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі "Fасеbоок" під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" (веб-сторінка у соціальній мережі "Fасеbоок" ІНФОРМАЦІЯ_5);

зобов`язати відповідача видалити публікацію, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі "Fасеbоок", під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" (веб-сторінка у соціальній мережі "Fасеbоок" - ІНФОРМАЦІЯ_5 );

зобов`язати відповідача спростувати поширену про нього недостовірну інформацію шляхом повідомлення на веб-сторінці у соціальній мережі "Fасеbоок" - ІНФОРМАЦІЯ_5 про ухвалене рішення з публікацією його резолютивної частини впродовж десяти днів з моменту набрання ним законної сили без скорочень, редагування та коментування;

стягнути з ОСОБА_2 на його користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 162 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, публікацію, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі "Fасеbоок" під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" (веб-сторінка у соціальній мережі "Fасеbоок" ІНФОРМАЦІЯ_5);

зобов`язано відповідача видалити публікацію, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі "Fасеbоок" під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" (веб-сторінка у соціальній мережі "ІНФОРМАЦІЯ_5);

зобов`язано відповідача спростувати поширену про ОСОБА_1 недостовірну інформацію, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, шляхом повідомлення на веб-сторінці у соціальній мережі "Fасеbоок" - ІНФОРМАЦІЯ_5 про ухвалене рішення з публікацією його резолютивної частини впродовж десяти днів з моменту набрання ним законної сили без скорочень, редагування та коментування;

стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача компенсацію моральної шкоди в розмірі 100 000 грн;

вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що опублікувані відповідачем твердження про причетність позивача до замовлення вбивства ОСОБА_7, співпраці з кримінальними спільнотами, обвинувачення ОСОБА_8 у вбивстві ОСОБА_7, пограбування членів сім`ї ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а також співпраці з ФСБ Російської Федерації й виконання завдань Кремля вказують на вчинення позивачем протиправних дій, які чинним законодавством кваліфікуються як злочини, й дискредитують його в очах оточуючих, формуючи у них відповідну негативну оцінку його дій з точки зору дотримання закону.

Суд прийняв до уваги, що відеозапис та публікація оприлюднені в мережі Fасеbоок на сторінці, яка має достатньо велику кількість підписників, більшість з яких працюють та проживають у рідному місті позивача ОСОБА_1 (м. Дніпрі), в якому він веде основну частину своєї діяльності, що чинить перешкоди в господарській, громадській та благодійній діяльності позивача. Суд зазначив, що в публікації неодноразово згадується ім`я та прізвище позивача ОСОБА_1 та демонструються фрагменти з інтерв`ю із зображенням позивача, тому поширені відповідачем ОСОБА_2 твердження та висловлювання стосуються саме позивача по справі.

Суд вказав, що у відеозаписі та публікації відповідач стверджує, що ОСОБА_1 є замовником вбивств бізнесменів, проте позивач ніколи не притягався до кримінальної відповідальності за вбивство (стаття 115 КК України). Тому твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 є замовником вбивства ОСОБА_7 є недостовірними та порушують принцип презумпції невинуватості.

Суд також урахував, що позивач ніколи не мав та не має на меті спілкування, а тим більше зустрічі з людьми з "кримінального світу", оскільки його репутація та внутрішні переконання не дозволяють таких контактів. Твердження відповідача ОСОБА_2 про участь позивача в злочинних угрупуваннях та співпрацю з кримінальними спільнотами не підтверджені жодними належними і допустимими доказами та є неправдивою інформацією. Щодо посилань відповідача на пограбування позивачем членів сім`ї ОСОБА_5 та ОСОБА_7 суд зазначив, що ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій спрямованих на незаконне привласнення активів сімей вказаних осіб.

Щодо тверджень ОСОБА_2 про співпрацю ОСОБА_1 з ФСБ російської федерації, виконання завдань кремля та здійснення підривної діяльності проти України, суд указав, що позивач з 2014 року брав активну участь у формуванні добровольчих батальйонів МВС України, які протистояли незаконним збройним формуванням і збройним силам країни-окупанта у агресивній війні проти України; під керівництвом позивача у 2014 році в Дніпрі було створено Фонд Оборони Країни, організовано допомогу армії, роботу Центру визволення полонених "ІНФОРМАЦІЯ_8", Центру оперативного командування "ІНФОРМАЦІЯ_7". Тобто, в період з 2006 по 2016 рік позивачем внаслідок його активної громадянської позиції та проявленого професіоналізму була набута певна позитивна соціальна оцінка в очах оточуючих, а також суспільна оцінка його ділових і професійних якостей, що наразі принижуються поширенням про нього недостовірної інформації.

Суд зазначив, що позивачу не оголошувалась підозра за фактами державної зради та він не був учасником відповідного кримінального провадження; жодних доказів на підтвердження своїх висловлювань відповідачем не надано, а тому його твердження про те, що позивач є "зрадником" та "агентом Кремля" є недостовірною інформацією, яка порушує особисті немайнові права позивача. Фактичні твердження відповідача про обвинувачення ОСОБА_5 у вбивстві ОСОБА_7 не відповідають дійсності, оскільки позивач ніколи не звинувачував конкретних осіб у вбивстві ОСОБА_7 .

За висновком суду оспорювана інформація, викладена відповідачем у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень, є негативною та такою, що порушує права позивача на повагу до його честі, гідності й ділової репутації.

Суд уважав, що з публікації не вбачається, що інформація поширена відповідачем стосовно ОСОБА_1 як політичного діяча чи публічної особи, тому не підлягає застосуванню концепція більш широкої межі допустимої критики щодо політиків та службових осіб, встановлена практикою ЄСПЛ.

Місцевий суд зробив висновок, що факт оприлюднення відповідачем відеозапису та публікації з недостовірною та неправдивою інформацією завдав позивачу ОСОБА_1 значної моральної шкоди, оскільки вплинув на його репутацію як бізнесмена, добропорядної людини, громадського діяча та патріота свого міста і країни. Врахувавши характер та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, виходячи із засад розумності і справедливості, суд визначив розмір компенсації моральної шкоди на рівні 100 000 грн.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року в частині відшкодування моральної шкоди змінено та зменшено суму компенсації з 100 000 грн до 25 000 грн; в іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд визнав, що позивач є публічною особою, інтерес до якої у суспільстві є високим, а тому рівень критики цієї особи або суб`єктивні думки про неї є значно ширшими, проте погодився з висновками суду першої інстанції про те, що поширена відповідачем інформація є недостовірною та порушує права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності й ділової репутації.

Разом із тим, колегія суддів зазначила, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не має призводити до її збагачення. Виходячи з обставин справи, засад розумності, виваженості й справедливості, колегія суддів зробила висновок про зменшення розміру компенсації моральної шкоди до 25 000 грн.

Апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_2 про те, що він є неналежним відповідачем (володільцем або користувачем облікового запису у соціальній мережі "Fасеbоок" ІНФОРМАЦІЯ_5), оскільки відповідач не надав доказів звернення до правоохоронних органів чи до адміністраторів соціальної мережі "Facebook" з приводу протиправного втручання в його сторінку у цій соціальній мережі.

Аргументи учасників справи

17 вересня 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просив їх скасувати як ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

ОСОБА_2 не є володільцем чи користувачем облікового запису, з якого було поширено оспорювану публікацію, та, відповідно належним відповідачем за пред`явленими позовними вимогами. Вказує, що у випадку, коли автор інформації невідомий, належним відповідачем має бути власник веб-сайту, який надав технічну можливість з поширення інформації (в цій справі - реєстрант доменного імені Facebook, Іnc);

публікація містить не лише текстову частину, а й відеозапис, тому для встановлення форми виразу думки автора необхідно було досліджувати не тільки текст публікації, а й відеоряд, який його супроводжує;

зі змісту відеозапису вбачається, що автор у формі оціночного судження коментує фрагменти публікації журналістки ОСОБА_11 (ЗМІ "ІНФОРМАЦІЯ_9"), а публікація містить посилання на вказаний ресурс як на джерело отриманої інформації. Вказує, що оціночні судження автора відеозапису будувались на відомостях, що в той чи інший час реально мали місце, та на результатах публікацій інших журналістів у ЗМІ;

поширена інформація не містила відомостей про конкретні факти та події, а тому її істинність неможливо перевірити. Оцінка поширеної інформації залежить від суб`єктивного сприйняття конкретної особи, її думок та поглядів;

ОСОБА_1 є відомим в Україні та за її межами громадським діячем та публічною особою, тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості. Поширена інформація жодним чином не стосується його приватного життя, а містить оціночні судження щодо його публічної діяльності.

У березні 2023 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов підписаний представником відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просив залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив мотивовано тим, що:

у випадку поширення інформації через соціальні мережі відсутня необхідність залучення власника веб-сайту як співвідповідача. Автором публікацій і дописів на персональній веб-сторінці у соціальній мережі є конкретна особа, а власник соціальної мережі (Facebook) не бере безпосередньої участі в розміщенні інформації;

обліковий запис в мережі Facebook "ОСОБА_2" містить низку фотоматеріалів, на яких зображений відповідач у справі ОСОБА_2 . Також на вказаній веб-сторінці наявні відеозаписи за участі саме ОСОБА_2 . Вказує, що під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач не заперечував свою причетність до розміщення оспорюваного допису. Більше того, ІНФОРМАЦІЯ_6 на цьому ж обліковому записі було опубліковано допис з текстом "Лед тронулся… Днепр! Я с тобой!" та відеозаписом, на якому ОСОБА_2 повідомляє про те, що йому відомо про цей спір у суді, що є додатковим підтвердженням належності облікового запису "ОСОБА_2" відповідачу;

поширена відповідачем інформація є твердженнями про факти, а не оціночними судженнями, а також стосується ОСОБА_1 як фізичної особи, а не публічного діяча, в зв`язку з чим підлягає спростуванню як недостовірна.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки в порушення вимог статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України, та не сплачено судовий збір.

На виконання вимог указаної ухвали представник ОСОБА_2 подала документ про сплату судового збору та уточнену касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року:

поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження судових рішень;

касаційну скаргу в частині посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України повернуто особі, яка її подала;

відкрито касаційне провадження в справі в частині посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України;

витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У лютому 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадженнябез повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 17 січня 2023 року вказано, що ОСОБА_2 як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд при вирішенні справи не застосував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі № 439/1469/15-ц, від 28 лютого 2018 року в справі № 347/1525/14-ц, від 01 лютого 2018 року в справі № 461/6366/15-ц, від 11 лютого 2019 року в справі № 725/5585/16-ц, від 03 квітня 2019 року в справі № 127/24530/16-ц, від 14 лютого 2018 року в справі № 646/1266/16-ц, від 27 березня 2019 року в справі № 344/16715/15-ц, від 18 грудня 2019 року в справі № 203/3490/18-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 757/4402/16-ц.

Аналіз вимог та доводів касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог. У частині відмови в задоволенні вимог про компенсацію 137 000 грн моральної шкоди судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/) на обліковому записі " ОСОБА_2" ( ІНФОРМАЦІЯ_5 опубліковано та поширено відеозапис і публікацію під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2", в якій, зокрема, зазначено наступне:

"Но заказными убийствами, насколько мне известно, занимаются сообщества уж точно не адвокатов, юристов и финансистов, заказными убийствами занимаются сообщества убийц и бандитов, организованные преступные группировки, с которыми ОСОБА_1 плотно сотрудничает еще с 90-х годов. Это факт №1.";


................
Перейти до повного тексту