Постанова
Іменем України
31 березня 2023 року
м. Київ
справа № 296/2082/21
провадження № 61-1931св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди.
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди.
Позов обґрунтований тим, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі № 806/1275/17 визнано неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неналежного надання відповіді на клопотання ОСОБА_1 від 21 березня 2017 року, оформленої листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14 квітня 2017 року № Г-4362/0-4198/6-17 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21 березня 2017 року та надати відповідь у порядку та відповідно до вимог статті 123 ЗК України.
Внаслідок неправомірних дій відповідача позивач зазнав моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях, похитнулася його віра в державні органи та саму державу Україна, він був змушений виділити тривалий час для звернення до юристів та судових органів для усунення незаконних перешкод в порушенні відповідачем прав позивача, позбавлений можливості своєчасного та нормального вирішення побутових проблем та задоволення людських потреб, зазнав сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання спору призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилося на його психічному стані та відносинах в сім`ї, унеможливило в повному обсязі продовження активного громадського життя.
Позивач просив суд стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області моральну шкоду в розмірі 1 500 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2021 року у складі судді Рожкової О. С., яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що позивач не довів завдання йому моральної шкоди відповідачем, тобто позовні вимоги є необґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі та витребувано її з Корольовського районного суду м. Житомира.
23 лютого 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
В касаційній скарзі зазначається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не підписана усім складом суду, про що свідчить завірена копія постанови.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2022 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надіслало відзив на касаційну скаргу у якому зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що 08 червня2017 року постановою Житомирського окружного адміністративного суду від у справі № 806/1275/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неналежного надання відповіді на клопотання ОСОБА_1 від 21 березня 2017 року, оформленої листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14 квітня 2017 року № Г-4362/0-4198/6-17 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21 березня 2017 року та надати відповідь у порядку та відповідно до вимог статті 123 ЗК України (а. с. 5-7).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У касаційній скарзі скаржник оскаржує постанову суду апеляційної інстанції тільки з підстав порушення норм процесуального права (постанова суду не була підписана всім складом суду), таким чином Верховний Суд переглядає постанову суду апеляційної інстанції лише з наведених підстав.
Відповідно до вимог частин другої та третьої статті 14 ЦПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).