Постанова
Іменем України
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 638/5047/21
провадження № 61-10803св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення розміру заробітної плати, зобов`язання перерахувати розмір пенсії.
Позов мотивований тим, що 23 січня 2020 року він звернувся із заявою про нарахування йому пенсії за віком до Шевченківського відділу Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області. 25 січня 2021 йому призначена пенсія. Під час призначення пенсії відповідачем не врахована його заробітна плата за період трудової діяльності з 08 лютого 1992 року по
10 грудня 1998 року по причині вилучення та знищення усіх фінансових документів підприємства за цей період. Відповідно до запису в трудовій книжці з 08 лютого 1992 року по 10 грудня 1998 року він займав посаду генерального директора Спільного підприємства "Метасл, Лтд". Згідно балансу підприємства його місячний дохід становив у 1997 році 10 000 грн (місячний дохід) * 40% (його частка статутного фонду) = 4 000 грн, а з урахуванням дивідендів від діяльності п`яти брокерських місць на фондових біржах Чехії та Латвії доход доходив до
7 000 грн. У зв`язку з порушенням відносно нього чотирьох кримінальних справ (за якими він був повністю реабілітований) на час перебування під слідством і судом у період з 28 січня 1998 року по 05 квітня 2004 року у нього були вилучені та незаконно знищені печатка і уся бухгалтерська документація зазначеного підприємства. У період з 28 травня 1998 року по 28 травня 2003 року (час незаконного засудження та ведення безпідставних слідчих дій) держава Україна визнала позивача невинним та сплатила йому моральну шкоду в сумі 144 342 грн, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року № 697 враховуєтеся як заробіток для нарахування пенсії. Крім того, згідно акту по догляду за дитиною - інвалідом до 16 років він здійснював такий догляд до 11 травня 2004 року. Проте з невідомих йому причин строк з 01 січня 2004 року по 11 травня 2004 року не доданий і не врахований до його пенсійного стажу. Добровільно перераховувати пенсію відповідач відмовляється.
У травні 2021 року позивач уточнив позов та просив суд:
зарахувати строк з 01 січня 2004 року по 11 травня 2004 року до його пенсійного стажу;
для розрахунку суми пенсії за 60 місяців взяти строк з 28 травня
1998 року по 28 травня 2003 року з доходом у 10 000 грн на місяць;
зобов`язати відповідача застосувати значення граничного розміру для коефіцієнта заробітної плати у 15, або 30 прожиткових мінімумів, враховуючи строк його перебування під вартою, багаторічне безпідставне перебування під слідством та запобіжними заходами та 23-річне заняття правозахисною діяльністю з метою особистого захисту;
перерахувати розмір пенсії з урахуванням визначеного судом заробітку за період з 28 травня 1998 року по 28 травня 2003 року і з дня подання документів для призначення йому пенсії за віком, тобто з 01 лютого 2020 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пенсійного стажу позивача період догляду за дитиною інвалідом ОСОБА_2, 1988 року народження, з 01 січня 2004 року по 11 травня 2004 року та провести позивачу перерахунок пенсії з дня подання документів про призначення пенсії за віком, тобто з 01 лютого
2020 року, з урахуванням заробітку за період з 28 травня 1998 року по 28 травня 2003 року.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач надав суду докази на підтвердження наявності у його сина ОСОБА_2 статусу дитини-інваліда, що потребує стороннього догляду, тому до його пенсійного стажу належить зарахувати строк догляду за дитиною з 01 січня 2004 року по 11 травня 2004 року. Відсутність даних про дитину позивача в реєстрі застрахованих осіб не є підставою для відмови у задоволені позову в цій частині.
Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від наявності в електронній пенсійній справі довідки про заробітну плату, що видана підприємством, установою, організацією, де працювала особа, або їх правонаступником та довідки управління праці та соціального захисту населення за період з 08 лютого 1992 року по 10 грудня 1998 року. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у поданих документах. Тому суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача та зобов`язання відповідача провести йому перерахунок пенсії з дня подання документів про призначення пенсії за віком, тобто з 01 лютого 2020 року з урахуванням заробітку за період з 28 травня
1998 року по 28 травня 2003 року.
Позовні вимоги про перерахування пенсії виходячи з розміру доходу позивачу у зазначений період у розмірі 10 000 грн щомісячно та зобов`язання відповідача застосувати значення граничного розміру для коефіцієнта заробітної плати у 15 або 30 прожиткових мінімумів залишені без задоволення, тому що суд уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і не може перебирати на себе функції, що належать до відання суб`єкта владних повноважень.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2021 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання перерахувати пенсію закрито.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України та його управління в районах, містах є суб`єктами владних повноважень у сфері нарахування та виплат пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів. Спір стосовно недоотриманої суми пенсії є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 750/1668/17 (провадження № 14-599цс18), від
03 липня 2019 року у справі № 750/1591/18-ц (провадження № 14-261цс19) та 04 березня 2020 року у справі № 757/63985/16.
У цій справі позивач, вказавши відповідачем у справі Пенсійний фонд України - суб`єкта владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, тобто уповноважений здійснювати нарахування і виплату пенсії позивачу, просив зобов`язати відповідача перерахувати розмір призначеної йому пенсії, посилаючись на протиправність дій вказаного суб`єкта владних повноважень. Тобто між сторонами має місце публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу нарахування та виплати пенсії позивачу.
Тому суд першої інстанції помилково визначив юрисдикцію спору, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства, не врахував, що спір стосовно перерахунку пенсії є публічно-правовим, цей спір виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, а тому належить до юрисдикції адміністративних судів. Вказаний висновок узгоджується із висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 березня 2020 року у справі № 757/63985/16 (провадження
№ 14-556цс19). А тому провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК Україниколегія суддів роз`яснює ОСОБА_1, що розгляд справи за заявленим нею позовом віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Вказана норма передбачає право позивача протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що він вже звертався до Харківського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 31 березня 2021 року повернув його позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про встановлення розміру заробітної плати та зобов`язання вчинити дії, в якій вказано, що такі позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Тому апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на касаційну скаргу
ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 13 жовтня
2022 року повернуто без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 рокусправу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).