Постанова
Іменем України
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 755/10242/16
провадження № 61-8533св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп",
заінтересовані особи: Акціонерне товариство "ВТБ Банк", ОСОБА_1, Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" (далі - ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп") звернулося до суду з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів.
Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 25 серпня 2016 року у справі № 755/10242/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованість за кредитним договором № R 52110186099В від 19 січня 2012 року в сумі 670 826,92 грн та судові витрати в розмірі 10 064,41 грн, а всього на загальну суму 680 891,33 грн.
01 лютого 2017 року представник ПАТ "ВТБ Банк" отримав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку вказаної заборгованості.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 березня 2019 року замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 755/10242/16-ц за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, стягувача з ПАТ "ВТБ Банк" на ТОВ "ФК "Укрфінанс груп".
Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 березня 2019 року залишено без змін.
28 лютого 2018 року старший державний виконавець Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ міста Києва Федоріна А. М. винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № НОМЕР_1.
За відповіддю АТ "ВТБ Банк" №1031/1-2 від 10 липня 2019 року первісним стягувачем проведено перевірку, якою встановлено відсутність у АТ "ВТБ Банк" виконавчого листа № 755/10242/16-ц, виданого 01 лютого 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва, та постанови старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 лютого 2018 року. У зв`язку з цим, на думку заявника, виконавчий лист № 755/10242/16-ц, виданий 01 лютого 2017 року, було втрачено при поштовому пересиланні.
Враховуючи наведене, заявник просив суд видати дублікат виконавчого листа № 755/10242/16-ц від 01 лютого 2017 року, виданий на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 серпня 2016 року у цивільній справі № 755/10242/16-ц за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року під головуванням судді Гаврилової О. В. відмовлено ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" у задоволенні заяви.
Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа, суд першої інстанції виходив із того, що доказ втрати виконавчого листа, а саме лист АТ "ВТБ Банк" № 4031/1-2 від 10 липня 2019 року, не є належним доказом, оскільки зазначений лист констатує лише факт відсутності у АТ "ВТБ Банк" виконавчого листа № 755/10242/16-ц, виданого 01 лютого 2017 року Дніпровським районним судом міста Києва, та постанови старшого державного виконавця Дніпровського районного ВДВС міста Києва Федоріної А. М. про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 лютого 2020 року.
Формальне посилання на відсутність виконавчого документа у стягувача, без долучення документів на підтвердження дійсної втрати виконавчого листа не може бути належним, допустимим та достатнім доказом такої втрати. Інших доказів на підтвердження доводів заяви про втрату виконавчого листа матеріали справи не містять.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ТОВ "ФК "Укрфінанс" звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на це судове рішення та просило поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копія ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року на адресу заявника не надходила та про її існування товариство дізналося лише 16 грудня 2021 року, під час ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується відповідною заявою, адресованою місцевому суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року зазначені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнані неповажними та апеляційну скаргу з цих підстав залишено без руху.
У травні 2022 року ТОВ "ФК "Укрфінанс" подало клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про усунення недоліків на апеляційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року, посилаючись на те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та проведенням на території міста Києва активних бойових дій товариство було позбавлено можливості вчасно усунути недоліки апеляційної скарги, визначені ухвалою суду апеляційної інстанції від 03 лютого 2022 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року клопотання ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року задоволено та поновлено його.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" на ухвалу Дніпровського районного міста Києва від 02 листопада 2020 року у зазначеній справі.
Поновлюючи заявнику строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що копія оскаржуваної ухвали направлена на адресу ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" 02 листопада 2020 року. Разом із тим, підтвердження про отримання заявником копії цієї ухвали матеріали справи не містять. З доданої до заяви про усунення недоліків заяви про ознайомлення з матеріалами справи та відміткою працівника суду видно, що про наявність оскаржуваної ухвали представник ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" дізнався під час ознайомлення з матеріалами справи 17 грудня 2021 року. Апеляційна скарга подана 28 грудня 2021 року. Отже, строк пропущено з поважних причин.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" задоволено, видано ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" дублікат виконавчого листа, виданого
01 лютого 2017 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі
№ 755/10242/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не звернув уваги на те, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованості за кредитним договором № R52110186099В від 19 січня 2012 року в сумі 670 826,92 грн та судові витрати в розмірі 10 064,41 грн, а всього на загальну суму 680 891,33 грн, не виконано (доказів протилежного матеріали справи не містять), а виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває.
При цьому апеляційний суд із посиланням на висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19), вказав, що сам факт відсутності виконавчого документа і у стягувача, і в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
30 серпня 2022 року ОСОБА_1, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року у цій справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Щодо оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 24 травня 2022 року заявник зазначає, що суд безпідставно поновив заявнику пропущений ним строк на оскарження рішення суду першої інстанції та відкрив провадження в справі. Звертає увагу, що апеляційну скаргу заявником подано 28 грудня 2021 року, повний текст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції складено 02 листопада 2020 року та його оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 06 листопада 2020 року. ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" як заявнику було відомо про судовий розгляд поданої ним заяви про видачу дубліката виконавчого листа, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
При цьому заявник не вживав заходів з метою того, щоб дізнатися про стан розгляду його заяви, зокрема він мав можливість протягом року ознайомитися з текстом оскаржуваної ухвали, який оприлюднено 06 листопада 2020 року, отримати копію цього рішення та подати апеляційну скаргу у межах строку, встановленого частиною другою статті 358 ЦПК України, проте не зробив цього.
Суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам частини четвертої статті 263 ЦПК України, не застосував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 2-769/07.
Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої по суті вирішення заяви, то заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12, та неправильно застосував висновки, викладені у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06.
Єдиним доводом та підставою для скасування ухвали суду першої інстанції у постанові Київського апеляційного суду зазначено незастосування місцевим судом висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 2-6471/06, про те, що відсутність виконавчого документа у стягувача та в органі виконавчої служби свідчить про його втрату. Разом із тим, у справі № 2-6471/06 наявний доказ, а саме письмова відповідь органу виконавчої служби про те, що виконавчий лист до цього органу не надходив та на виконанні не перебуває.
Натомість у справі, яка переглядається, оригінал виконавчого листа надходив та перебував на виконанні в органі державної виконавчої служби. Наведене свідчить про те, що обставини справи № 2-6471/06 є не тотожними до обставин цієї справи, а тому апеляційний суд безпідставно взяв до уваги вказаний висновок суду касаційної інстанції. При цьому у справі відсутня підтверджена доказами одночасна наявність двох обставин, а саме: оригінал виконавчого листа повинен бути відсутній як у стягувача, так і в органах виконавчої служби, але заявник таких доказів суду не надав.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У жовтні 2022 року ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило її відхилити, оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі в частині оскарження постанови Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що 25 серпня 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення у справі за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованість за кредитним договором № R52110186099В від 19 січня 2012 року в сумі 670 826,92 грн та судові витрати в розмірі 10 064,41 грн, а всього на загальну суму 680 891,33 грн.
01 лютого 2017 року представник ПАТ "ВТБ Банк" отримав виконавчий лист, що підтверджується відомостями в довідковому листі до справи.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 березня 2019 року замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 755/10242/16-ц за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме стягувача з ПАТ "ВТБ Банк" на ТОВ "ФК "Укрфінанс груп".
Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 березня 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 квітня 2020 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року залишено без змін.
У травні 2018 року ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 755/10242/16-ц від 01 лютого 2017 року, виданого на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 серпня 2016 року у цивільній справі № 755/10242/16-ц за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов таких висновків.