Постанова
Іменем України
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 308/10606/17
провадження № 61-7331св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради на постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у складі колегії суддів: Фазикош Г. В., Кондора Р. Ю., Бисаги Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про витребування земельної ділянки до земель комунальної власності та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Позовна заява керівника Ужгородської окружної прокуратури мотивована тим, що в ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42016071030000034 від 04 квітня 2016 року, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави з метою захисту інтересів територіальної громади міста Ужгорода.
14 жовтня 2014 року державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства в Ужгородському районі за наслідками розгляду технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:45:001:0531.
25 листопада 2014 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г. В. зареєстровано право приватної власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 .
Підставою для присвоєння кадастрового номеру вказаній земельній ділянці та подальшої реєстрації права власності за ОСОБА_2 слугував державний акт на право приватної власності на землю І-ЗК № 038780 від 29 грудня 2002 року, згідно з яким ОСОБА_2, який мешкає в АДРЕСА_2, на підставі рішення IV сесії IV скликання 2 засідання Ужгородської міської ради від 27 червня 2002 року, передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,10 га, розташована на території АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Водночас встановлено, що жодного рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки Ужгородською міською радою ніколи не приймалось, про що свідчить лист виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 01 серпня 2016 року за № 2352/03-18, згідно з яким інформація щодо надання земельних ділянок ОСОБА_2 у районі вул. Верховинської у відділі землекористування відсутня.
Крім цього, в державному акті на право приватної власності на землю І-ЗК № 038780 від 29 грудня 2002 року зазначено, що спірну земельну ділянку видано на підставі рішення IV сесії IV скликання 2 засідання Ужгородської міської ради від 27 червня 2002 року, однак аналізом всіх рішень Ужгородської міської ради за вказану дату встановлено, що рішення про надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки не приймалось.
Водночас установлено, що державний акт на право приватної власності на землю І-ЗК № 038780 від 29 грудня 2002 року, а також технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є підробленими.
Зокрема на державному акті підроблено підпис міського голови ОСОБА_11 та інженера-землевпорядника ОСОБА_4 . Крім того, підпис у верхньому лівому куті завдання на виконання робіт, у нижній частині аркуша списку межових знаків, прийнятих на зберігання, а також на другому аркуші заяви про державну реєстрацію земельної ділянки виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. У державному акті на право приватної власності на землю І-ЗК № 038780 вказано, що земельна ділянка, яка виділена ОСОБА_2, межує із землями громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 . Проте на момент складання цього державного акту це було неможливо, оскільки у вказаному районі ОСОБА_8 отримала земельну ділянку тільки 26 січня 2007 року (рішення Ужгородської міської ради № 198 від 26 січня 2007 року), а ОСОБА_5 взагалі таку не отримував (лист виконкому Ужгородської міської ради № 2352/03-18 від 01 серпня 2016 року).
За висновком судової технічної експертизи документів № 4/243 від 10 серпня 2017 року бланк державного акту на право приватної власності на землю І-ЗК № 038780 відповідає встановленим зразкам аналогічних бланків документів виготовлених поліграфічним комбінатом "Україна". Відбиток гербової печатки на внутрішньому боці першої сторінки акту на право приватної власності на землю І-ЗК № 038780 нанесений за допомогою кліше.
Як видно з листа виконкому Ужгородської міської ради № 620/03-18 від 04 березня 2016 року всі другі примірники бланків державних актів передані в управління Держгеокадастру в Ужгородському районі. Згідно з листом вказаного управління № 10-709-99.3-1039/2-16 від 21 березня 2016 року державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 038780 до управління не передавався.
За інформацією відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 07 березня 2017 року № 9-709-0.10-621/2-17 в державному фонді документації відсутні документи, що свідчать про видачу чистого (незаповненого) бланку державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 038780 з відміткою про його отримання.
У матеріалах технічної документації із землеустрою наявна копія недійсного паспорту ОСОБА_2, оскільки паспорт, який був використаний на підтвердження особи ОСОБА_2 при розгляді технічної документації управлінням Держземагенства та при реєстрації права власності нотаріусом за ОСОБА_2, ним був втрачений 24 травня 2013 року, про що свідчить його заява, подана до Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області 26 травня 2013 року, а також висновок за результатами розгляду вказаної заяви від 28 травня 2013 року.
Отже, на державному акті, крім підроблення підписів, наявні неправдиві відомості, що тільки підтверджує те, що вказана земельна ділянка не передавалась ОСОБА_2, при цьому другий примірник акта відсутній. Водночас сам ОСОБА_2 навіть не знав, що став власником земельної ділянки, оскільки ділянка оформлена на втрачений ним паспорт, жодних документів, які стосуються цих питань, він не підписував.
Таким чином право власності територіальної громади міста Ужгорода порушено на підставі підроблених документів.
Водночас земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:45:001:0531 була відчужена за договором купівлі-продажу від 25 листопада 2014 року ОСОБА_3, який у подальшому 19 лютого 2015 року продав цю ділянку ОСОБА_1 .
Отже, прокурор констатує про відсутність волевиявлення територіальної громади міста Ужгорода як безпосередньо, так і в особі уповноваженого органу (Ужгородської міської ради) на відчуження земельної ділянки площею 0,10 га за кадастровим номером 2110100000:45:001:0531 ОСОБА_2, оскільки форма такого волевиявлення - рішення Ужгородської міської ради, відсутня, а правовстановлюючі документи на земельну ділянку підроблені.
Оскільки ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою площею 0,10 га з кадастровим номером 2110100000:45:001:0531 незаконно, власником земельної ділянки є територіальна громада міста Ужгорода, прокурор просив суд витребувати цю земельну ділянку на користь територіальної громади та повернути її до земель комунальної власності на підставі статей 387, 388, 1212 ЦК України та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 19 лютого 2015 року, індексний номер 19466033.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 червня 2021 року у складі судді Лемак О. В. задоволено позовні вимоги керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради.
Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності від 19 лютого 2015 року, індексний номер 19466033, на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:45:001:0531, площею 0,10 га.
Витребувано земельну ділянку площею 0,10 га за кадастровим номером 2110100000:45:001:0531 від ОСОБА_1 та повернуто таку до земель комунальної власності.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, суд першої інстанції вказав про те, що право власності територіальної громади міста Ужгорода порушено, оскільки спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:45:001:0531 площею 0,10 га вибула з володіння територіальної громади у незаконний спосіб на підставі підроблених документів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено у апеляційному порядку ОСОБА_1 .
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 червня 2022 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради залишено без задоволення.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що кримінальне провадження № 42016071030000034 за фактом підробки державного акту на право приватної власності на землю, а також технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, розпочато у 2016 році, на теперішній час досудове розслідування за цим кримінальним провадженням триває, підозру жодній особі не оголошено.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Допустимим доказом у рамках даної справи є вирок суду чи ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності. Саме у цьому вироку чи ухвалі про закриття кримінального провадження має бути встановлено чи мали місце ці дії та чи вчинені вони тією чи іншою особою. Усі інші докази не є належними, достатніми та допустимими для підтвердження наведених прокурором фактів підроблення документів.
Висновок почеркознавчої експертизи № 4/242 від 10 серпня 2017 року, зроблений у рамках цього кримінального провадження, як і інші докази, здобуті в рамках кримінального провадження № 42016071030000034, неможливо визнати належними, допустимими та достатніми доказами в межах цієї цивільної справи. Оцінка цих доказів у кримінальному провадженні не надавалася, їх правомірність чи неправомірність не підтверджена.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Ужгородської окружної прокуратури задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2022 року Закарпатська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 червня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу відкриття касаційного провадження міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення у справі ухвалено апеляційним судом без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (статей 13, 55 Конституції України, статей 20, 21, 51, 116, 122, 149, 152, 155 ЗК України та статей 15, 16, 256, 261, 321, 388 ЦК України), викладених:
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 у контексті недотримання принципу "суд знає закони" щодо неухильного дотримання основних положень ЦПК України;
- у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 щодо застосування статей 387, 388 ЦК України про належний захист в судовому порядку шляхом віндикації права власника земельної ділянки;
- у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі
№ 916/2403/18, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17 у контексті дотримання вимог статей 12, 76-80 ЦПК України щодо того, що принципу змагальності найбільшою мірою відповідає стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний;
- у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року та від 21 січня 2021 року у справі № 461/3675/17, від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15-ц, від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17, від 15 квітня 2021 року у справі № 759/15556/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 307/454/18 у контексті дотримання вимог статей 76-80, 81, 83, 89, 102 ЦПК України щодо того, що цивільно-правові відносини підлягають розгляду і вирішенню незалежно від доведення винуватості особи у скоєнні злочину та використання окремих матеріалів кримінального провадження в якості письмових доказів у цивільних справах, зокрема висновку експерта.
Провадження у суді касаційної інстанції
15 серпня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
02 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_9 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ужгородської місцевою прокуратурою в ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42016071030000034 від 04 квітня 2016 року, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави з метою захисту інтересів територіальної громади міста Ужгорода.
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю І-ЗК № 038780 від 29 грудня 2002 року, ОСОБА_2 на підставі рішення IV сесії IV скликання 2-е засідання Ужгородської міської ради від 27 червня 2002 року, передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,10 га, розташована на території АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Під час досудового розслідування встановлено, що рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки Ужгородською міською радою не приймалося.
З листа виконкому Ужгородської міської ради від 01 серпня 2016 року за № 2352/03-18 вбачається, що інформація відносно надання земельних ділянок ОСОБА_2 у районі вул. Верховинської у відділі землекористування відсутня. У державному акті на право приватної власності на землю І-ЗК № 0387080 від 29 грудня 2002 року зазначено, що спірну земельну ділянку видано на підставі рішення IV сесії IV скликання 2-е засідання Ужгородської міської ради від 27 червня 2002 року, однак аналізом всіх рішень Ужгородської міської ради за вказану дату встановлено, що рішення про надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки не приймалося.
Встановлено, що державний акт на право приватної власності на землю І-ЗК № 0387080 від 29 грудня 2002 року, а також технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є підробленими.