Постанова
Іменем України
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 601/598/21
провадження № 61-12376св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство", Тернопільська обласна державна адміністрація (з 24 лютого 2022 року - Тернопільська обласна військова адміністрація),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Реєстраційна служба Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області, Почаївська міська рада Кременецького району Тернопільської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сідорова Віталія Михайловича на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 травня 2022 року у складі судді Білосевич Г. С. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Костів О. З., Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позовну заяву і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
В березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" (далі - ДП "Кременецьке лісове господарство"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Реєстраційна служба Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області, про визнання недійсним та скасування державного акта на земельну ділянку, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2005 року він є власником житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Після набуття права власності на цей будинок, який він купив у ОСОБА_2, до нього перейшло право користування земельною ділянкою, на якій він знаходиться. Відповідно до земельно-кадастрової книги Старотаразької сільської ради за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувалася земельна ділянка загальною площею 0,74 га (в тому числі: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,49 га). Рішенням Старотаразької сільської ради від 22 червня 2007 року № 65 йому було надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства - площею 0,23 га, які знаходиться в межах населеного пункту на АДРЕСА_1, за рахунок земельних ділянок, які перебували в користуванні ОСОБА_3 . Після цього він звернувся до ліцензованої землевпорядної організації для виготовлення правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на вказані земельні ділянки, однак у процесі виготовлення цих документів виявилося, що будинок та земельні ділянки розташовані в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6123488200:01:001:0225, цільове призначення якої - землі природоохоронного призначення, категорія земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, форма власності - державна власність. Таким чином, відповідач порушив його права щодо можливості виготовлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на які він має право за законом. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6123488200:01:001:0225, цільове призначення - землі природоохоронного призначення, категорія земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, форма власності - державна власність.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2021 року Тернопільську обласну державну адміністрацію (далі - Тернопільська ОДА) залучено до участі у справі як співвідповідача, а Почаївську міську раду Кременецького району Тернопільської області - як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У відзиві на позовну заяву ДП "Кременецьке лісове господарство" заперечило проти позову та просило відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що земельні ділянки, на які позивачу надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, є складовими земельної ділянки з кадастровим номером 6123488200:01:001:0225, що була внесена до Державного земельного кадастру 15 лютого 2013 року згідно з розробленою Технічною документацією із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для збереження та використання заказників ДП "Кременецьке лісове господарство" (загальнозоологічний заказник місцевого значення "Скит"). Земельна ділянка з кадастровим номером 6123488200:01:001:0225 перебуває в державній власності та постійному користуванні відповідача як постійного лісокористувача, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру та даними матеріалів лісовпорядкування. Відносно земель лісогосподарського призначення закон установлює пріоритет державної, комунальної власності на землю над приватною і прямо забороняє органам виконавчої влади передавати їх у приватну власність. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які підтверджували б відведення позивачу у встановленому законом порядку земельної ділянки під будівлю, розташовану на АДРЕСА_1 . Крім того, позивачем не надано доказів того, що зазначена земельна ділянка була вилучена зі складу земель Державного лісового фонду у встановленому законом порядку, а також того, що він звертався до розпорядника земельної ділянки з питанням припинення права постійного користування нею ДП "Кременецьке лісове господарство" та виділення йому у власність земельних ділянок.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб набув право користування спірною земельною ділянкою або отримав державний акт на землю, уклав договір оренди, здійснив державну реєстрацію будь-яких прав на цю земельну ділянку. Тому відсутні підстави для захисту прав позивача, які не можна вважати порушеними. Реалізація громадянами права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності пов`язана з дотриманням встановленого законом механізму, що включає обов`язок заінтересованої особи вчинити ряд визначених законом дій. Саме по собі надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки не породжує його права власності на спірну земельну ділянку, а є лише складовою визначеного порядку на отримання права власності на неї.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 травня 2022 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказував, що з набуттям права власності на житловий будинок на АДРЕСА_1, який він купив у ОСОБА_2, до нього перейшло право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться цей будинок. Разом з тим в матеріалах справі відсутні належні та допустимі докази наявності у ОСОБА_2 права власності, або права постійного користування земельною ділянкою чи права оренди землі. Суд не взяв до уваги відомості із земельно-кадастрової книги Старотаразької сільської ради про те, що за ОСОБА_3 рахувалася земельна ділянка загальною площею 0,74 га (в тому числі: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,49 га), так як відповідно до статті 22 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-ХІІ право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Пославшись на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17, суд врахував принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, однак не застосував його до спірних правовідносин, так як на час набуття позивачем права власності на житловий будинок земельна ділянка загальною площею 0,74 га, яка складається з двох різних за цільовим призначенням ділянок, не була сформована як об`єкт цивільних прав. За таких обставин, оскільки позивач не отримав державного акта, не уклав договору оренди, не здійснив державної реєстрації будь-яких прав на спірну земельну ділянку, то апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для захисту прав позивача, які не можна вважати порушеними. Рішенням Старотаразької сільської ради від 22 червня 2007 року № 65 ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства - площею 0,23 га, які знаходяться в межах населеного пункту на АДРЕСА_1, однак позивач не розробив проєкту землеустрою, не подав його на затвердження та не оформив право власності на вказані земельні ділянки. Отже, ОСОБА_1 може набути у власність земельні ділянки лише за процедурою, передбаченою статтями 116, 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався у визначеному вказаними статтями порядку до розпорядника спірної земельної ділянки (Тернопільської ОДА) з питанням припинення права постійного користування нею ДП "Кременецьке лісове господарство" та виділення йому у власність земельних ділянок зазначеної площі. Доводи апеляційної скарги про те, що видача державного акта на земельну ділянку загальною площею 466,162 га, кадастровий номер 6123488200:01:001:0225, відбулася незаконно і порушує його право на отримання у власність земельної ділянки під житловий будинок, суд апеляційної інстанції відхилив, так як спірна земельна ділянка, яка є складовою земельної ділянки з кадастровим номером 6123488200:01:001:0225, не була відведена позивачу у встановленому законом порядку. Крім того, апеляційний суд врахував, що спірна земельна ділянка загальною площею 466,162 га, кадастровий номер 6123488200:01:001:0225, має природоохоронне призначення, належить до особливо цінних земель.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
02 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сідоров В. М. подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 травня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), представник ОСОБА_1 - адвокат Сідоров В. М. вказав, що суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин статті 21, 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 120, 125, 126, 152 ЗК України і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм у подібних правовідносинах. Встановивши, що земельна ділянка з кадастровим номером 6123488200:01:001:0225 накладається на земельну ділянку, на якій знаходиться належний ОСОБА_1 на праві власності житловий будинок, суди дійшли помилкового висновку про те, що відсутні підстави для захисту прав позивача, які не можна вважати порушеними.
В лютому 2023 року Тернопільська обласна військова адміністрація подала до Верховного Суду відзив на касаційну каргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Кременецького районного суду Тернопільської області.
27 січня 2023 року справа № 601/598/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 3 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги в межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що за договором купівлі-продажу від 25 жовтня 2005 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 квітня 2006 року № 10426217 ОСОБА_1 є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Старотаразької сільської ради від 22 червня 2007 року № 65 ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства - площею 0,23 га, які знаходиться в межах населеного пункту на АДРЕСА_1, за рахунок земельних ділянок, які перебували в користуванні ОСОБА_3 .
В довідці Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області від 25 вересня 2020 року № 148 зазначено, що згідно із земельно-кадастровою книгою Старотаразької сільської ради за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувалася земельна ділянка загальною площею 0,74 га (в тому числі: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,49 га).
Згідно з повідомленням Почаївської міської ради від 18 січня 2021 року № 113 земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в межах населеного пункту на АДРЕСА_1, не приватизована. Також зазначено, що рішення Старотаразької сільської ради від 22 червня 2007 року № 65 відносно вказаної земельної ділянки зберігаються в архівному відділі Кременецької районної державної адміністрації.
З повідомлень ДП "Кременецьке лісове господарство" від 20 січня 2021 року та від 01 лютого 2021 року вбачається, що на балансі підприємства, за адресою: АДРЕСА_1 відсутні будь-які будівлі. Інформації щодо цієї нерухомості на підприємстві немає.
За повідомленням відділу у Кременецькому районі Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 28 січня 2021 року № 0-19-0.29-19/109-21 земельна ділянка з кадастровим номером 6123488200:01:001:0225 внесена до Держаного земельного кадастру 15 лютого 2013 року згідно з розробленою Технічною документацією із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для збереження та використання заказників ДП "Кременецьке лісове господарство" (Загальнозоологічний заказник місцевого значення "Скит").
Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15 лютого 2013 року № НВ-6100065462013, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 13 жовтня 2014 року № 28003806 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 вересня 2021 року № 272826705 підтверджується, що земельна ділянка площею 466,1612 га, кадастровий помер 6123488200:01:001:022, перебуває в державній власності, належить до категорії землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
За заявою директора ДП "Кременецьке лісове господарство" від 19 серпня 2013 року № 02-415 розпорядженням голови Тернопільської ОДА від 07 жовтня 2013 року № 475-од "Про надання в постійне користування ДП "Кременецьке лісове господарство" земельної ділянки державної власності на території Старотаразької сільської ради Кременецького району" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальнозоологічного заказника місцевого значення "Скит" ДП "Кременецьке лісове господарство" для природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення за межами населеного пункту на території Старотаразької сільської ради Кременецького району. Надано ДП "Кременецьке лісове господарство" в постійне користування земельну ділянку державної власності площею 466,1612 га, кадастровий номер 6123488200:01:001:0225, в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Скит" за рахунок земель, що знаходяться в його користуванні для природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення за межами населеного пункту на території Старотаразької сільської ради Кременецького району. Зобов`язано ДП "Кременецьке лісове господарство": провести державну реєстрацію земельної ділянки та права постійного користування на неї в установленому законом порядку; виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 ЗК України; забезпечувати режим охорони і збереження заказника на наданій в користування земельній ділянці.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою, другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).