ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 160/2598/20
адміністративне провадження № К/990/13/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Дашутіна І.В., Шишова О.О.,
розглянувши у cудовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Кам`янської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство Кам`янської міської ради "Зеленбуд" про звернення стягнення податкового боргу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 (головуючий суддя Чабаненко С.В., судді Чумак С.Ю., Юрко І.В.),
У С Т А Н О В И В:
У березні 2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач, ГУ ДПС) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кам`янської міської ради (далі - відповідач), третя особа - Комунальне підприємство Кам`янської міської ради "Зеленбуд" про звернення стягнення податкового боргу Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Зеленбуд" у розмірі 4 995 926,98 грн на кошти Кам`янської міської ради.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020, позов ГУ ДПС задоволено: звернуто стягнення на кошти Кам`янської міської ради в рахунок погашення податкового боргу Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Зеленбуд" в сумі 4 995 926,98 грн на користь Державного бюджету.
25.11.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №160/2598/20.
Постановою Верховного Суду від 09.03.2021 скасовано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За результатами нового розгляду справи постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2020.
21.01.2022 ГУ ДПС подало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження (Головного управління ДПС у Дніпропетровській області) правонаступником - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленим підрозділом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 (з урахуванням ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 про виправлення описки) заяву ГУ ДПС про заміну сторони виконавчого провадження у справі №160/2598/20 задоволено: допущено заміну позивача у справі №160/2598/20 з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658); замінено стягувача у виконавчому листі, виданому Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/2598/20, з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" від 30.09.2020 №893 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, а наказом Державної податкової служби України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 30.09.2020 №529 було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи (зокрема, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ), які є правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної податкової служби у відповідних сферах діяльності.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 у справі №160/2598/20 та прийнято нове судове рішення про відмову в задоволені заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну сторони виконавчого провадження.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність вчинення дій щодо заміни сторони виконавчого провадження, зазначивши, що в матеріалах справи відсутні докази наявності виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у справі №160/2598/20. Апеляційний суд зазначив, що процедура заміни сторони в адміністративній справі її правонаступником повинна здійснюватися відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), яка допускає таку заміну на будь-якій стадії судового процесу, а не в порядку, установленому статтею 379 КАС.
ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, Кам`янська міська рада просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти касаційної скарги відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
Обов`язковість судових рішень встановлена також нормами статті 370 КАС, зокрема згідно з нормою частини першої цієї статті судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частиною другою статті 372 КАС судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина четверта статті 372 КАС).
Відповідно до частин першої, третьої статті 373 КАС виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленого законом.
Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу або у разі її відсутності - рекомендованим чи цінним листом (частина четверта статті 373 КАС).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, перелік яких визначено в цій статті, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону №№1404-VIII).
Відповідно до положень частин першої, п`ятої статті 26 зазначеного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення, приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження.
Норми Закону №1404-VIII регулюють виконавче провадження, як завершальну стадію судового провадження, тільки в частині примусового виконання судового рішення. В контексті стадії судового провадження виконавче провадження розпочинається з видачі судом виконавчого листа.
Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З цією нормою кореспондує норма частини першої статті 379 КАС, згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Водночас частиною четвертою статті 379 КАС встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Тобто, норма частини першої статті 379 КАС, як і норма абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII регулюють заміну сторони виконавчого провадження, відкритого в разі звернення судового рішення до примусового виконання, тоді як норма частини четвертої статті 379 КАС примусове виконання судового рішення не регулює, але передбачає можливість заміни боржника або стягувача (потенційних сторін виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення) у виконавчому листі.
Частина четверта статті 379 КАС не встановлює підстави, за яких заміна боржника або стягувача у виконавчому листі можлива. Така заміна є прийнятною у правовідносинах, що допускають правонаступництво, що узгоджується з положеннями абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII.
Це також узгоджується з нормою статті 52 КАС, якою встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.