ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 804/119/17
касаційне провадження № К/9901/32829/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 (головуючий суддя - Іванов С.М., судді - Чередниченко В.Є., Ясенова Т.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Старс" (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 30.12.2016 № 671 "Про організацію та проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства" за підписом начальника Інспекції.
На обґрунтування позовних вимог Товариство послалося на те, що: в резолютивній частині ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 30.11.2016 у справі № 200/20636/16-к було надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки ведення фінансово-господарської діяльності Товариства в рамках кримінального провадження № 32015040040000025, проведення якої доручено фахівцям Головного управління у Дніпропетровській області, тоді як перевірка була призначена та проведена Інспекцією, що свідчить про те, що оскаржуваний наказ прийнято всупереч положень абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 26.01.2017 у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з урахуванням ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 30.11.2016 у справі № 200/20636/16-к та положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у Інспекції були наявні усі правові підстави для прийняття оспорюваного наказу.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 02.03.2017 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив: визнав протиправним та скасував наказ від 30.12.2016 № 671 "Про організацію та проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства" за підписом начальника Інспекції.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що і ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 30.11.2016 у справі № 200/20636/16-к, і положеннями чинного на дату проведення перевірки законодавства було визначено, що обов`язок проведення документальної позапланової перевірки підприємства покладено виключно на контролюючий орган обласного та центрального рівня, яким у даному випадку є Головне управління у Дніпропетровській області, а не Інспекція.
Інспекція оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.05.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки: зміни, внесені Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яким доповнено Податковий кодекс України статтею 19-3 та викладено в новій редакції пункт 19-1.1.1 статті 19-1 цього Кодексу щодо розмежування функцій державних податкових інспекцій, почав діяти з 01.01.2017, тоді як оскаржуваний наказ був прийнятий 32.12.2016; Інспекція відповідає поняттю "контролюючого органу" як те визначає Податковий кодекс України.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін з підстав того, що: в резолютивній частині ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 30.11.2016 у справі № 200/20636/16-к було чітко вказано, якому саме контролюючому органу доручено проведення перевірки, а саме - Головному управлінню у Дніпропетровській області; документи по взаємовідносинах із контрагентами, вказаними в ухвалі слідчого, вже були предметом дослідження у кримінальному провадженні № 32015040040000025 в межах якого і було призначено та проведено перевірку.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.03.2023 прийняв касаційну скаргу до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 28.03.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 30.11.2016 у справі № 200/20636/16-к надано дозвіл на проведення в рамках кримінального провадження № 32015040040000025 позапланової документальної перевірки ведення фінансово-господарської діяльності Товариства за період з 01.01.2014 по теперішній час з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства із визначеними у резолютивній частині ухвали контрагентами. Проведення зазначеної позапланової документальної перевірки доручено фахівцям Головного управління у Дніпропетровській області.
З метою виконання ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 30.11.2016 у справі № 200/20636/16-к, на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України начальником Інспекції був виданий наказ від 30.12.2016 № 671 "Про організацію та проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства".
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Згідно з положеннями пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду звертає увагу на те, що ухвала слідчого судді та наказ контролюючого органу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки мають різну правову природу та різні правові наслідки.
Зокрема, порядок проведення перевірок контролюючими органами визначається спеціальним податковим законодавством, що зумовлює виокремлення суб`єктів таких правовідносин (контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень та платник податків), зміст правовідносин (здійснення суб`єктом владних повноважень функцій, що передбачені законодавством), а також можливість оскаржити відповідний наказ контролюючого органу в порядку адміністративного судочинства.