ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Желєзного І. В.
провадження № 11-1010сап18
за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 січня 2019 року, за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 02 серпня 2018 року, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 23 травня 2018 року
Рух справи
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення Вищої ради правосуддя від 02 серпня 2018 року «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року про притягнення судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
Велика Палата Верховного Суду постановою від 17 січня 2019 року скаргу ОСОБА_1 задовольнила: скасувала рішення Вищої ради правосуддя від 02 серпня 2018 року «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року про притягнення судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про виправлення описки у цій постанові Великої Палати Верховного Суду. Зазначає, що в її описовій частині, а саме в абзаці другому на аркуші 12, вказано: «У судовому засіданні представник ОСОБА_1 визнав той факт, що суддя повинна була вести себе стриманіше, проте зауважив, що такий захід дисциплінарної відповідальності як догана з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця не є пропорційним вчиненому порушенню». Зазначене не відповідає матеріалам справи та має бути викладено в редакції, яка адекватно, достатньо повно та юридично коректно відображатиме засвідчену технічним записом позицію її представника Меселка Р. А. під час судового засідання.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 січня 2019 року в адміністративній справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 02 серпня 2018 року, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 23 травня 2018 року.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що положення статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Як правило, описка як мовна помилка не спотворює текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: помилкове розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів тощо. Отже, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Якщо учасник справи, його представник подав інформацію суду так, що надалі у цієї особи з тексту судового рішення складається враження, що суд її неправильно зрозумів, зміна розуміння сказаного в судовому засіданні не може бути об`єктом виправлення як описки.
Однак з такими висновками не погоджуюсь, а тому відповідно до частини третьої статті 34 КАС України викладаю в цій частині окрему думку.
Підстави та мотиви для висловлення окремої думки
Згідно з положеннями частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Безумовно, погоджуюсь із висновками Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
Водночас вважаю, що наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 23 березня 2023 року дефініція поняття «описка» є вузькою та не охоплює усіх можливих випадків можливого їх допущення судами, що, у свою чергу, унеможливлює їх виправлення судом у судовому рішенні в порядку статті 253 КАС України. У свою чергу, за таких обставин останнє не відповідатиме вимогам законодавства щодо якості судового рішення.
На мою думку, описками, які можуть бути виправленні в судових рішеннях, не можна вважати лише дати подій, номери і дати документів, найменування сторін, зазначення прізвища, імені, по батькові особи тощо. Так, під час складан