ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Желєзного І. В.
у справі № 990/106/22 (провадження № 11-124заі22)
за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
щодо розгляду питання про виправлення описки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2023 року, ухваленій за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року в адміністративній справі № 990/106/22
Рух справи
09 лютого 2023 року Велика Палата Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії прийняла постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
01 березня 2023 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду заяву про виправлення описок (арифметичних помилок) у постанові Великої Палати від 09 лютого 2023 року. Описками вважає те, що викладений у пунктах 3, 6, 13 постанови Великої Палати від 09 лютого 2023 року текст є відмінним від тексту заяв, які подавав їх автор, і така відмінність, на думку ОСОБА_1, зроблена умисно і з метою виправдати відповідача у справі.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2023 року, ухваленій за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року в адміністративній справі № 990/106/22.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважаються опискою помилки, які не викривляють зміст, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Із заяви про виправлення описки прохання ОСОБА_1 стосуються не точності написання тексту доводів його позовної заяви, а незгоди заявника з викладом (трактуванням) суті вимог його звернень до суду, що не є опискою в розумінні статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Однак з такими висновками не погоджуюсь, а тому відповідно до частини третьої статті 34 КАС України викладаю в цій частині окрему думку.
Підстави та мотиви для висловлення окремої думки
Згідно з положеннями частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Вважаю, що, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
Водночас вважаю, що наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 23 березня 2023 року дефініція поняття "описка" є вузькою та не охоплює усіх можливих випадків можливого їх допущення судами, що, у свою чергу унеможливлює їх виправлення судом у судовому рішенні в порядку статті 253 КАС України. У свою чергу, за таких обставин останнє не відповідатиме вимогам законодавства щодо якості судового рішення.
На мою думку, описками, які можуть бути виправленні у судових рішеннях, не можна вважати лише написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Так, під час складання повного тексту судового рішення суд може допускати й інші описки, наприклад, викласти у помилковий спосіб доводи, вимоги, висловлення позиції учасника справи, зміст позовної заяви, клопотання, заяви та інших обставин, якимиучасники справи обґрунтовують свою позицію у справі, тощо. Наведені випадки можуть викликати в учасника справи сумніви в об`єктивності судді, створювати відчуття прояву його упередженого ставлення до певного учасника справи.