ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2023 року
м. Київ
Справа № 570/2480/21
Провадження № 51 - 165 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 в режимі
відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021181180000117 від 18 березня 2021 року, щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
за ст. 115 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 24 травня 2022 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 24 травня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В строк відбутого покарання засудженому ОСОБА_6 зараховано строк попереднього ув`язнення з 18 березня 2021 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту затримання - з 18 березня 2021 року.
Знято арешт на майно, накладений ухвалами Рівненського районного суду Рівненської області від 18 березня 2021 року.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення експертиз 4 903 гривні 50 копійок.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_6 17 березня 2021 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на балконі квартири у будинку за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3, в ході раптово виниклого конфлікту, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, використовуючи кухонний ніж, умисно наніс вказаним ножем ОСОБА_8 один удар по обличчю, два удари у життєво важливу частину тіла - ліву половину грудей, один удар в сідницю, один удар в ліве стегно та один удар у спину в районі лівої лопатки потерпілого, у результаті чого заподіяв ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров`я та тяжкі тілесні ушкодження. Від спричинених тілесних ушкоджень у вигляді двох ножових проникаючих поранень грудей з ушкодженням серця та легені ОСОБА_8 помер на місці події. Вказані тілесні ушкодження перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_8 .
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року вирок суду щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що судами обох інстанцій допущені істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_6 внаслідок його суворості. Зазначає, що при дослідженні доказів судами не було враховано позитивних характеристик ОСОБА_6, його визнання вини, усвідомлення протиправності своїх дій, щирий жаль відносно вчиненого, а також активне сприяння розкриттю злочину та в порушення вимог ст. 50 ч. 2, ст. 414 КПК України не вказано чому мінімальний строк призначеного йому покарання буде недієвим та не забезпечить виправлення обвинуваченого. Вважає, що у судів були підстави для застосування до ОСОБА_6 ст. 69 КК України та призначення покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 115 ч. 1 КК України. Також зазначає, що вирок суду не відповідає вимогам ст. 374 КПК України, що є безумовним фактом порушення презумпції невинуватості.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник в судовому засіданні підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
В судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ст. 115 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Термін "явно несправедливе покарання" означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покаранням та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.