Постанова
Іменем України
30 березня 2023 року
м. Київ
справа № 755/18443/20
провадження № 61-7157св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
третя особа - Комунальне підприємство "Реєстраційне бюро",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", третя особа - Комунальне підприємство "Реєстраційне бюро", про визнання незаконним та недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48864602 від 25 вересня 2019 року, державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" (далі - КП "Реєстраційне бюро"), м. Київ, Гаращенка В. В., на підставі якого було внесено запис про право власності від 20 вересня 2019 року (номер запису про право власності 33410120) за Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923691280000); скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності від 20 вересня 2019 року (номер запису про право власності 33410120) на зазначену квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923691280000) за АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк"; припинити право власності на спірну квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923691280000) за АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та поновити право власності на цю квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1923691280000) за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району 06 вересня 1993 року.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що 15 вересня 2005 року між ним і ПАТ "Укрсоцбанк" було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 42.05-07/254, за умовами якого банк надав позивачу кредит у розмірі 27 000,00 дол. США зі строком погашення до 14 вересня 2010 року. Того ж дня між ПАТ "Укрсоцбанк" і ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 42.02-11/445, за умовами якого іпотекодавець передала в іпотеку єдине своє житло - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32,4 кв. м.
21 червня 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва рішенням у справі № 755/5957/16-ц відмовив ПАТ "Укрсоцбанк" у стягненні із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Однак 20 вересня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на спірну квартиру за АТ "Укрсоцбанк". Підставою зазначене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48864602 від 25 вересня 2019 року, державний реєстратор КП "Реєстраційне бюро", м. Київ, - Гаращенко В. В .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після чого відкрилася спадщина, єдиним спадкоємцем першої черги за законом є її син - ОСОБА_1 .
Спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Державна реєстрація права власності на спірну квартиру за ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", є незаконною та підлягає скасуванню, адже ні боржник, ні іпотекодавець не отримували від банку вимоги про усунення порушення та повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, що є порушенням умов договору та Закону України "Про іпотеку". Крім цього, Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" заборонено в позасудовому порядку реєструвати право власності за банком на предмет іпотеки без згоди іпотекодавця.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 15 липня 2021 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване необґрунтованістю заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 26 листопада 2021 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається лише з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав), тому підстав для ухвалення додаткового рішення немає.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2021 року і ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48864602 від 25 вересня 2019 року, державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро", м. Київ, Гаращенка В. В., на підставі якого було внесено запис про право власності від 20 вересня 2019 року (номер запису про право власност 33410120) за АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923691280000). Скасував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності від 20 вересня 2019 року (номер запису про право власності 33410120) на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923691280000) за АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк". Припинив право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923691280000) за АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та поновив право власності на спірну квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923691280000) за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району 06 вересня 1993 року. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог, адже банк не дотримав вимог закону при позасудовому врегулюванні спірного питання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї та їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 25 липня 2022 року, АТ "Альфа-Банк" просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2022 року та залишити в силі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2021 року.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 та постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 158/1572/19, від 08 грудня 2021 року у справі № 757/26707/17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/2030/19, від 31 жовтня 2018 року у справі № 369/382/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 725/885/16, від 06 жовтня 2021 року у справі № 756/5536/19, від 22 травня 2019 року у справі № 490/3505/17, від 01 липня 2021 року у справі № 756/16996/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18.
Як на обґрунтування вимог касаційних скарг банк посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Суди не звернули уваги на те, що позов поданий неналежним позивачем, оскільки права ОСОБА_1 не порушені, адже з моменту реєстрації права власності на предмет іпотеки за банком, спірна квартира перестала бути власністю іпотекодавця, тому не увійшла до складу спадкової маси, права та обов`язки сторін за іпотечним договором на момент смерті припинилися, а отже, позивач не набув статусу іпотекодавця. Оскільки позивач не є іпотекодавцем, порушення його прав чи безпосереднього інтересу він не довів, то він не є належним позивачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Єдиною підставою дня часткового задоволення позову суди вважали відсутність належних і допустимих доказів направлення іпотекодавцеві повідомлення про звернення стягнення. Проте банк на виконання договору та Закону України "Про іпотеку" направляв такі повідомлення на адреси боржника та іпотекодавця в порядку, передбаченому умовами договору, якимипогоджено процедуру надсилання повідомлень, неотримання яких не вказує на неналежне виконання банком своїх зобов`язань.
Суд, перш ніж вирішувати питання про застосування Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", повинен перевірити наявність умов для його застосування, однак цього не зробив. Матеріали справи не містять доказів одночасної наявності всіх умов, передбачених цим законом, тому не зрозуміло, на підставі яких доказів суд встановив факт поширення дії мораторію на спірні правовідносини.
05 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката ОСОБА_1. на касаційну скаргу, мотивований законністю і обґрунтованістю рішення апеляційного суду. Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_2, який в установлений законом строк прийняв спадщину, до складу якої входять всі права і обов`язки спадкодавця, у тому числі щодо спірної квартири та договору іпотеки. Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання, проте свого обов`язку банк не виконав, тому не набув права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Спірна квартира площею 32,40 кв. м, яка використовувалася до часу смерті іпотекодавцем як місце постійного проживання, тому на неї поширюється дія Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 вересня 2005 року між ОСОБА_1 і ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 42.05-07/254, за умовами якого банк надав позивачу кредит у розмірі 27 000,00 дол. США зі строком погашення до 14 вересня 2010 року.
15 вересня 2005 року між ПАТ "Укрсоцбанк" і ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 42.02-11/445, за умовами якого іпотекодавець передала в іпотеку об`єкт нерухомого майна - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32,4 кв. м.
За умовами іпотечного договору № 42.02-11/445 у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 4.1). У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 4.2). Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" (п. п. 4.6.3).