Постанова
Іменем України
30 березня 2023 року
місто Київ
справа № 751/7531/20
провадження № 61-10196св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 січня 2022 року, ухвалене суддею Ченцовою С. М., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, прийняту колегією суддів у складі Онищенко О. І., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у листопаді 2020 року звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення вимог просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на його користь на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 650 000, 00 грн.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 13 червня 2018 року на території Привокзального ринку м. Чернігова ОСОБА_2, який займає посаду директора цього ринку, наніс ОСОБА_1 декілька ударів руками, завдавши тілесні ушкодження.
З цього приводу позивач звернувся до Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області
(далі - ЧВП ГУНП в Чернігівській області) із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, за якою відкрито кримінальне провадження, внесене 19 червня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12018270010004417.
Постановою слідчого Слідчого відділу ЧВП ГУНП в Чернігівській області 31 липня 2019 року провадження у зазначеній справі було закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування на підставі статей 219 та 284 КПК України.
Позивач повторно звернувся до ЧВП ГУНП в Чернігівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2, за якою було відкрито кримінальне провадження № 12019270010004271, внесене до ЄРДР 19 липня 2019 року.
За постановою слідчого СВ ЧВП ГУНП в Чернігівській області від 23 липня 2020 року зазначене кримінальне провадження було закрито на підставі статті 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.
ОСОБА_1 вважає, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях допущена протиправна бездіяльність, яка завдала йому моральну шкоду.
Позивач посилається, що, закриваючи кримінальне провадження за сплином строку досудового розслідування, орган досудового розслідування не виконав покладені на нього завдання з розслідування обставин кримінального правопорушення.
За доводами позивача, незважаючи на те, що досудове розслідування у справі тривало більше двох років, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, відома; інших обставин, які перешкоджали проведенню належного досудового розслідування, немає; за результатами розслідування так і не встановлені обставини справи. У зв`язку з протиправною бездіяльністю слідчих ОСОБА_1 не отримав належного, гарантованого Конституцією України захисту від злочину, він позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні, безкарність ОСОБА_2 за вчинення ним кримінального правопорушення викликає у позивача психологічні страждання, розчарування та зневіру у справедливість, у можливість держави забезпечити належний правопорядок та захист громадян від протиправних посягань.
Стислий виклад заперечень відповідачів
ГУНП в Чернігівській області зазначило, що немає жодної підстави, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", для відшкодування моральної шкоди позивачу та підстав для виникнення права на таке відшкодування. Ухвали слідчого судді про задоволення скарг ОСОБА_1 не містять встановлених статтею 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" підстав виникнення у позивача права для відшкодування моральної шкоди.
Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) подала до суду відзив на позов, в якому просить у його задоволенні відмовити. Зазначила, що згідно зі своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних відносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Нормативними актами не передбачено, що Казначейство повинно нести цивільно-правову відповідальність за неправомірні дії посадових та службових осіб органів державної влади.
Звертала увагу суду, що дії Казначейства стосовно позивача незаконними не визнано та не ухвалювалося судове рішення щодо визнання незаконними дій органів поліції. Позивач не довів причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та тяжкими фізичними і моральними стражданнями, на які посилається позивач. У зв`язку з наведеним незрозуміло, з яких міркувань виходив позивач, оцінюючи відшкодування моральної шкоди у розмірі 650 000, 00 грн, та не зазначено доказів, котрими це підтвердив, зазначений розмір відшкодування шкоди є завищеним і не відповідає дійсності.
Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції
Рішенням від 26 січня 2022 року Новозаводський районний суд м. Чернігова відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідачів йому завдана моральна шкода, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідачів та вини відповідачів у заподіянні моральної шкоди, не зазначив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір відшкодування шкоди, та якими доказами це підтверджується, що на підставі статті 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.
Надмірна тривалість досудового розслідування у кримінальних провадженнях, за висновками суду першої інстанції, не є підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки самий лише факт надмірної тривалості кримінальних проваджень не є доказом негативних наслідків немайнового характеру, які б свідчили про душевні страждання позивача та завдану моральну шкоду.
Стислий виклад змісту рішення суду апеляційної інстанції
Постановою від 13 вересня 2022 року Чернігівський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 січня 2022 року скасував, ухвалив нове рішення.
Суд частково задовольнив позов ОСОБА_1, стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 5 000, 00 грн компенсації моральної шкоди.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виснував, що тривале здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень від 19 червня 2018 року № 12018270010004417 та від 19 липня 2019 року № 12019270010004271, неодноразове ухвалення необґрунтованих рішень органів досудового розслідування про закриття кримінальних проваджень, які були скасовані судом, несвоєчасний розгляд клопотань або взагалі нездійснення їх розгляду, а також відсутність результатів розслідування поза розумним сумнівом негативно впливають на моральний стан позивача ОСОБА_1, завдаючи йому моральної шкоди. Вчинення зазначених протиправних дій та бездіяльності посадовими особами органу досудового розслідування вимагало від позивача докладати додаткових зусиль та часу для усунення порушень його прав.
Апеляційний суд зазначив, що протиправність дій органів досудового розслідування встановлена ухвалами слідчих суддів, та саме факт необхідності неодноразового оскарження таких дій, доказування своєї правоти свідчить про наявність завдання ОСОБА_1 моральних та душевних страждань та причинно-наслідкового зв`язку між цими протиправними діями органів державної влади та заподіяною шкодою.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд врахував характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, характер вимушених змін у його житті та стягнув з Державного бюджету України на користь позивача 5 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди. Такий розмір відшкодування, за висновками суду, відповідатиме вимогам розумності і справедливості.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 12 жовтня 2022 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 січня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник, наполягаючи на тому, що оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції суди ухвалили з неправильним застосуванням норм матеріального права, визначив як підстави касаційного оскарження цих судових рішень те, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18), згідно з якими надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених невизначеністю у спірних правовідносинах, потребою у відвідуванні органів досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність, підривом репутації тощо;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18), відповідно до яких розмір відшкодування моральної шкоди залежить від глибини фізичного болю та страждань, які були заподіяні особі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Державна казначейська служба України подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, просила відмовити у її задоволенні. Зазначила, що погоджується з рішенням суду першої інстанції, яке, на переконання відповідача, ухвалене на підставі всебічно та повно досліджених матеріалів справи. Звертає увагу, що дії Казначейства чи органів поліції стосовно заявника незаконними не визнано, а посилання у касаційній скарзі на правові висновки Верховного Суду, на переконання відповідача, є нерелевантним.
ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, зазначив, що правовою підставою позову є частина шоста статті 1176 ЦК України, а не положення Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 25 жовтня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою від 30 листопада 2022 року Верховний Суд поновив Державній казначейській службі України строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1, прийняв відзив.
За правилами частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 19 червня 2018 року до ЄРДР ЧВП ГУНП в Чернігівській області внесло відомості за заявою ОСОБА_1 про те, що 13 червня 2018 року на ринку "Привокзальний" в м. Чернігові йому завдано тілесних ушкоджень. Номер кримінального провадження 12018270010004417.
24 жовтня 2018 року та 04 березня 2019 року адвокат ОСОБА_1 Лєсков Валентин Олександрович звертався до слідчого ЧВП ГУНП в Чернігівській області з клопотанням про допит свідків.
Постановою від 11 березня 2019 року слідчий СВ ЧВП ГУНП в Чернігівській області частково задовольнив клопотання представника потерпілого Лєскова В. О. від 04 березня 2019 року про допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у вимозі про проведення допиту цих свідків за участю потерпілого та представника потерпілого відмовив.
Не погодившись із зазначеною постановою слідчого, адвокат Лєсков В. О. оскаржив її до суду.
Постановою від 18 березня 2019 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Чернігова задовольнив скаргу, скасував постанову слідчого СВ ЧВП ГУНП в Чернігівській області від 11 березня 2019 року, зобов`язав названого слідчого розглянути клопотання представника потерпілого Лєскова В. О. від 04 березня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 19 червня 2018 року за № 12018270010004417, в порядку та строки, передбачені статтею 220 КПК України.
19 березня 2019 року адвокат Лєсков В. О. подав слідчому СВ ЧВП ГУНП в Чернігівській області клопотання про допит свідків на підставі згаданої ухвали суду, а 28 березня 2019 року подав до суду скаргу на бездіяльність слідчого щодо нерозгляду клопотання представника потерпілого, в задоволенні якої ухвалою від 01 квітня 2019 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Чернігова відмовив у зв`язку із задоволенням вимог заявника.
27 травня 2019 року адвокат Лєсков В. О. звернувся до Чернігівської місцевої прокуратури із скаргою на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018270010004417.
Згідно з повідомленням Чернігівської місцевої прокуратури від 29 травня 2019 року скаргу задоволено, прокурору у провадженні (процесуальному керівнику) надано письмові вказівки із зазначенням строків процесуальних дій.
19 липня 2019 року до ЄРДР ЧВП ГУНП в Чернігівській області внесені відомості за заявою ОСОБА_1 щодо завдання йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2, що відбулося 13 червня 2018 року на території ринку "Привокзальний" у м. Чернігові, кримінальне провадження № 12019270010004271.
Постановою від 31 липня 2019 року ЧВП ГУНП в Чернігівській області закрив кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 19 червня 2018 року за № 12018270010004417, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.
22 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до прокурора Чернігівської області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив внести до ЄРДР відомості про вчинення посадовими особами ЧВП ГУНП в Чернігівській області та Чернігівської місцевої прокуратури кримінального правопорушення, передбаченого статтями 364 та 382 КК України, під час проведення досудового розслідування за фактом заподіяння йому тілесних ушкоджень 13 червня 2018 року ОСОБА_2 .
07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду скаргу, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб прокуратури Чернігівської області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за його скаргою від 22 серпня 2019 року і зобов`язати уповноважену особу прокуратури Чернігівської області внести до ЄРДР такі відомості.
Ухвалою від 09 жовтня 2019 року слідчий суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова частково задовольнив скаргу, зобов`язав уповноважених осіб прокуратури Чернігівської області внести за заявою ОСОБА_1 від 22 серпня 2019 року відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та доручити проведення досудового розслідування згідно з вимогами частини сьомої статті 214 КПК України.
11 жовтня 2019 року Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві, внесло відомості до ЄРДР за частиною першою статті 367 КК України та розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019270000000204 на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2019 року.
У зв`язку з тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019270010004271 не проводилося, позивач та його адвокат Лєсков В. О. у грудні 2019 року знову звернулися зі скаргою до Чернігівської місцевої прокуратури щодо недотримання розумних строків розслідування.
18 грудня 2019 року Чернігівська місцева прокуратура на скаргу ОСОБА_1 щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019270010004271, яка надійшла до Чернігівської місцевої прокуратури 16 грудня 2019 року, повідомила, що 16 грудня 2019 року розглянуто та задоволено з подібних підстав скаргу представника заявника, прокурору у провадженні (процесуальному керівнику) надано письмові вказівки із зазначенням строків процесуальних дій.
11 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Прокуратури Чернігівської області щодо невнесення до ЄРДР повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою від 15 січня 2020 року Новозаводський районний суд м. Чернігова задовольнив скаргу, зобов`язав уповноважену особу Прокуратури Чернігівської області внести відомості за скаргою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 27 грудня 2019 року до ЄРДР.
На підставі зазначеної ухвали слідчого судді 29 січня 2020 року Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, внесені відомості до ЄРДР за частиною першою статті 364 КК України (чинна з 04 червня 2014 року) та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020270000000016.
Постановою від 23 липня 2020 року ЧВП ГУНП в Чернігівській області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 19 липня 2019 року за №12019270010004271, закрито у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.
29 липня 2021 року дізнавач ВД ЧРУП ГУНП в Чернігівській області за результатами проведеного досудового розслідування ухвалив постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України.
08 серпня 2021 року прокурор Чернігівської окружної прокуратури ухвалила постанову про скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження від 19 липня 2019 року за № 12019270010004271 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України.
13 серпня 2021 року прокурор Чернігівської окружної прокуратури винесла постанову про скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження від 19 липня 2019 року за №12019270010004271 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, та надала вказівки для проведення обов`язкових слідчих дій у кримінальному провадженні.