Постанова
Іменем України
24 березня 2023 року
м. Київ
справа № 688/3659/21
провадження № 61-9388св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Шепетівський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року у складі судді Березюк Н. П. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Пєнти І. В.,Корніюк А. П., Талалай О. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Шепетівський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Шепетівський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову зазначала, що 08 листопада 2021 року, перебуваючи в Шепетівському відділі ДВС з питань погашення заборгованості перед АТ КБ "ПриватБанк" згідно з рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 27 грудня 2017 року, вона дізналася, що 23 жовтня 2021 року державним виконавцем Мартинюк Т. М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 67233927 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить їй на праві власності.
Вказана постанова винесена на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М.
від 11 січня 2019 року № 98.
Спірним написом нотаріус пропонував за рахунок отриманих коштів від реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 19 602,90 дол. США.
Позивач вважала, що вказаний виконавчий напис вчинено із порушенням норм Закону України "Про нотаріат" та постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", оскільки 23 травня 2007 року між нею та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № НМС0GК00002732.
У зв`язку із виникненням заборгованості за кредитом рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2017 року, яке набрало законної сили 19 лютого 2018 року, стягнено з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість у сумі 13 144,19 дол. США. На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні в Шепетівському відділі ДВС.
Станом на час винесення оспорюваного виконавчого напису ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості сплатила 2 800,61 дол. США, внаслідок чого загальна сума заборгованості зменшилась до 10 343,58 грн. Не зважаючи на це, у виконавчому написі вказана сума заборгованості в розмірі 19 602,90 дол. США. Вважала вказану суму не безспірною, яка майже вдвічі перевищує реальну. При цьому нотаріус не дотримався норм чинного законодавства та не перевірив безспірність її заборгованості.
Крім того, банком не було направлено їй жодних листів із вимогою про усунення порушення щодо зобов`язання, більше того, такого листа і не могло бути, оскільки спір між нею та банком вже був вирішений у судовому порядку та в примусовому порядку із неї стягувалися кошти.
За наведених обставин, просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11 січня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., зареєстрований реєстрі за № 98 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області
від 15 березня 2022 року заяву АТ КБ "ПриватБанк" про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2021 року скасовано.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області
від 24 травня 2022 року позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11 січня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., зареєстрований у реєстрі за № 98 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 . Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 10 908,00 грн, які складаються з судового збору в розмірі 908,00 грн та витрат, пов`язаних з правничою допомогою в розмірі 10 000,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що боржник ОСОБА_1 , оскаржуючи виконавчий напис, довела наданими доказами спірність розміру заборгованості, зазначеної у виконавчому написі.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені та в інтересах позивача, дійшов висновку, що в цій конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Крім того, вказував, що в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже, є визначеним. Доводів щодо неспівмірності витрат на правову допомогу заява про скасування заочного рішення не містить.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області
від 24 травня 2022 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат залишено без змін.
Стягнено з АТ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, банком не оскаржувалось, а тому апеляційним судом відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України не переглядалося.
Постанова суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем надано суду визначені ЦПК України документи щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості у розмірі 10 000,00 грн, а тому суд першої інстанції обґрунтовано поклав відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу на відповідача, адже цей розмір доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про розподіл судових витрат ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не вбачав.
Стягуючи на користь позивача витрати на правничу допомогу понесені на стадії апеляційного провадження у розмірі 5 000,00 грн, суд апеляційної інстанції виходив з їх доведеності.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У вересні 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" через свого представника звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення в частині стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та 5 000,00 грн та ухвалити нове рішення, яким вимоги ОСОБА_1 в частині компенсації витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі залишити без задоволення.
Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
АТ КБ "ПриватБанк" через свого представника у касаційній скарзі вказувало, що справа розглянута та вирішена без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі № 906/194/18, від 11 червня 2020 року у справі № 821/227/17, від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц, від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17.
Заявник вказує, що враховуючи складність справи, обов`язкова участь у ній адвоката не передбачена. До отриманої банком копії позовної заяви не було додано ані квитанції на підтвердження здійснення оплати за послуги адвоката, ані договору, акта, детального опису робіт (наданих послуг). Суди попередніх інстанцій, на думку заявника, не надали належної оцінки обсягу проведеної адвокатом роботи, кількості судових засідань, їх тривалості, складності справи, складенню процесуальних документів, які наявні в матеріалах справи. Заявник стверджує, що розмір витрат на правову допомогу є завищеним та не відповідає фактично виконаній адвокатом роботі.
Аргументи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу № 688/3659/21 із Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.
У листопаді 2022 року справа № 688/3659/21 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача Федоровим В. Б. 06 травня 2022 року до суду подано копії договору про надання правової допомоги від 16 листопада 2021 року № 39/21-ц, додатку до цього договору, ордер від 22 листопада 2021 року серії ВХ № 1016970, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію квитанції від 26 квітня 2022 року № 11 про оплату послуг адвоката у сумі 10 000,00 грн, а також копії описів вкладення від 06 травня 2022 року та накладних про направлення таких документів іншим учасникам справи від 06 травня 2022 року (т. 1 а. с. 49, 50, 162-166).
Крім того, 12 травня 2022 року представник позивача Федоров В. Б. подав заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн з актом прийому-передачі наданих послуг від 12 травня 2022 року № 01-39/21-ц (т. 1 а. с. 167-169).
Згідно із пунктом 1 додатку до договору про надання правової допомоги, сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн. Отже, розмір визначеної умовами договору винагороди за надання правової допомоги у вигляді фіксованої суми не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Згідно із актом прийому-передачі наданих послуг від 12 травня 2022 року № 01-39/21ц у період із 16 листопада 2021 року до 12 травня 2022 року адвокатом надано клієнту правничу допомогу з детальним описом наданих послуг у цивільній справі № 688/3659/21 на суму 10 000,00 грн.
Оплативши надані за договором послуги, позивач ОСОБА_1 фактично погодилася, що ці послуги надані і виконані в повному обсязі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Рішення судів першої та апеляційної інстанції переглядаються у частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.