Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 201/8085/21
провадження № 61-11636св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" про зміну підстави звільнення, стягнення вихідної допомоги та заборгованості за роботу у надурочний час і у святкові дні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" (далі - АТ "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті") про зміну підстави звільнення, стягнення вихідної допомоги та заборгованості за роботу у надурочний час і у святкові дні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.
Позов обґрунтовано тим, що при прийнятті на роботу позивачу було повідомлено, що в неї буде 6-денний робочий тиждень з робочим часом з 08:00 год до 19:00 год із перервою для відпочинку і харчування протягом однієї години, у суботу з 08:00 год до 18:00 год із перервою для відпочинку та харчування протягом однієї години, що обґрунтовується особливістю будівництва метрополітену. Фактично робочий тиждень тривав 59 год на тиждень (5 днів по 10 год і 1 день 9 год).
Зазначала, що положення статті 73 КЗпП України щодо визначення святкових і вихідних днів до представництва не застосовуються, у ці дні позивач мала працювати і отримати оплату відповідно до статей 106, 107 КЗпП України. Після введення в Україні карантину у представництві скорочено робочий час на одну годину протягом дня. Таким чином, з понеділка по п`ятницю робочий час був визначений з 08:00 год до 18:00 год із перервою 1 год, в суботу з 08:00 год до 17:00 год з перервою 1 год. Отже тривалість робочого тижня скоротилась до 53 год.
Вказувала про те, що 31 грудня 2020 року вона подала заяву про переведення на посаду головного архітектора проекту з 02 січня 2021 року, про що 31 грудня 2020 року був виданий наказ № 200-к. 30 липня 2021 року їй було вручене повідомлення про те, що у зв`язку із скороченням штату працівників її буде звільнено з 30 вересня 2021 року відповідно до частини першої статті 40 КЗпП України.
Представництво станом на кінець липня 2021 року мало борг по виплаті основної заробітної плати в розмірі 279 764,53 грн, а також по оплаті роботи за надурочний час та у святкові дні. Вона звернулася до керівництва з питанням про виплату заборгованості по заробітній платі, оплати роботи за надурочний час і у святкові та вихідні дні, однак отримала відповідь, що борг буде накопичуватись, а виплата заборгованості по заробітній платі буде здійснена лише після звільнення без оплати надурочного часу та часу, відпрацьованого у святкові та вихідні дні.
Дізнавшись про це, 02 серпня 2021 року вона подала заяву про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України у зв`язку із порушенням законодавства про працю, а саме: частини першої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці". Заяву прийнято та зареєстровано в журналі під номером 2608 від 02 серпня 2021 року. Того ж дня видано наказ № 225-к про припинення трудового договору (контракту), яким її звільнено з посади головного архітектора проекту на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.
Позивач зазначала, що звільнено її протиправно, з порушенням трудового законодавства, а саме, мав місце факт порушення строків виплати заробітної плати, остаточний розрахунок здійснено несвоєчасно, її залучено до роботи понад нормою у вихідні і святкові дні, не сплачено за роботу у надурочний час і у святкові та вихідні дні, тому вона має бути звільнена на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, також їй повинна бути виплачена вихідна допомога на підставі статті 44 КЗпП України.
Тому, позивач (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просила суд:
- змінити формулювання підстави звільнення з посади головного архітектора проекту з 02 серпня 2021 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України та вважати її звільненою з посади головного архітектора проекту з 02 серпня 2021 року на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, з приведенням даного запису в трудову книжку;
- стягнути з відповідача вихідну допомогу на підставі статті 44 КЗпП України у розмірі середнього заробітку за три місяці в розмірі 377 331,00 грн;
- стягнути з відповідача заборгованість по оплаті надурочного робочого часу у будні та по суботах в розмірі 5 307 578,00 грн;
- стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за роботу у святкові та вихідні дні в розмірі 306 594,41 грн;
- стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за період січень-липень 2021 року в розмірі 8 711,73 грн;
- стягнути з відповідача відшкодування за час затримки розрахунку, визначивши розмір відшкодування;
- компенсувати судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2022 року у складі судді Демидової С. О. позов задоволено частково.
Змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з представництва АТ "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" із звільнено за власним бажанням за частиною першою статті 38 КЗпП України - на звільнено за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю згідно із частиною третьою статті 38 КЗпП України.
Зобов`язано представництво АТ "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 у розділі "Відомості про роботу", зазначити "Звільнена 02 серпня 2021 року за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю згідно із частиною третьою статті 38 КЗпП України".
Стягнуто з АТ "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу на підставі статті 44 КЗпП України у розмірі тримісячного середнього заробітку в розмірі 394 086,36 грн без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивач довела факт порушення законодавства про працю та умов трудового договору, у зв`язку з чим вимоги про стягнення вихідної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП України є доведеними та підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що згідно табеля обліку використання робочого часу стосовно позивача, вона працювала на умовах 40-годинного робочого тижня, що повністю узгоджується зі статтею 50 КЗпП України. В табелях обліку використання робочого часу відсутні відомості про фактичну кількість відпрацьованих годин в надурочний час, у вихідні та святкові дні. Позивач не надала доказів залучення її з ініціативи відповідача до роботи в надурочний час, у вихідні та святкові дні. Накази про залучення позивача до роботи в надурочний час та/або в святкові та вихідні дні не видавалися. Таким чином, позивач не надала належних та допустимих доказів факту залучення її до роботи в надурочний час, вихідні та святкові дні.
Позивач була звільнена 02 серпня 2021 року наказом від 02 серпня 2021 року № 225-к. Остання виплата заробітної плати працівнику здійснена 03 серпня 2021 року з урахуванням вимог частини першої статті 117 КЗпП України. Остаточно із позивачем відповідач розрахувався 03 серпня 2021 року. Отже, період з 02 серпня 2021 року по день остаточного розрахунку - 03 серпня 2021 року становить один робочий день. Як установлено з матеріалів справи, із позивачем був здійснений розрахунок з урахуванням за один день затримки, тому відсутні підстави для відшкодування із відповідача середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати позивачу. Разом із тим, позивач не надала розрахунку компенсації за затримку у виплаті заробітної плати (з розміром компенсації за затримку виплати заробітної плати за кожен місяць), а лише зазначила у позові, що її розмір становить 8 711,73 грн і він розрахований за допомогою "Калькулятора компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату". Тому суд не може прийняти до уваги вказану суму, оскільки вона жодним чином не обґрунтована і не доведена.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2022 року в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 300 000,00 грн.
В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2022 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачеві належало до виплати 394 086,36 грн вихідної допомоги на підставі статті 44 КЗпП України. Вказана сума не була виплачена працівнику при звільненні, а тому відповідно до статті 117 КЗпП України суд апеляційної інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 300 000,00 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в позові в частині стягнення компенсації за затримку у виплаті заробітної плати в розмірі 8 711,73 грн, оскільки в позовній заяві не зазначено в якому місяці 2021 року мала місце затримка при розрахунку у виплаті заробітної плати та виходячи з якої формули було здійснено розрахунок. Вказаний висновок районного суду доводами апеляційної скарги не був спростований.
Суд апеляційної інстанції зазначав, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належать до структури заробітної плати, а тому до таких виплат згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" гарантії цього Закону не застосовуються.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2022 року до Верховного Суду, АТ "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасувати та ухвалити у вказаній частині нове рішення про стягнення коштів у розмірі 39 408,64 грн.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
06 лютого 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 28 лютого 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 06 березня 2023 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17 та від 31 серпня 2022 року у справі № 363/3659/20.
В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що на підставі принципів справедливості, співмірності та пропорційності розмір середнього заробітку необхідно зменшити до 10 % від належної до виплати позивачу суми при звільненні, що складає 39 408,64 грн.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що на підставі заяви позивача від 04 травня 2017 року, наказу від 04 травня 2017 року № 67 її прийнято на роботу на посаду помічника головного архітектора проекту з тривалістю робочого тижня 40 год, з посадовим окладом 125 777,00 грн (т. 1 а. с. 22, 23).
З 02 січня 2021 року на підставі наказу від 31 грудня 2020 року № 200-к позивача переведено на посаду головного архітектора (т. 1 а. с. 26, 27).
При оформленні на роботу позивач була ознайомлена з правилами внутрішнього трудового розпорядку від 22 червня 2016 року та з графіком роботи згідно наказу від 19 жовтня 2017 року № 8-д, що підтверджується її власноручним підписом (т. 1 а. с. 88, 89).
Відповідно до наказу від 19 жовтня 2017 року № 8-д з 01 січня 2018 року позивачу встановлено шестиденний робочий тиждень (понеділок-субота) при тривалості робочого тижня 40 год з наступним режимом роботи - початок робочого часу з понеділка по п`ятницю 09:00 год, закінчення - 17:00 год, перерва для відпочинку та харчування з 12:30 год по 13:30 год. В суботу початок робочого часу 09:00 год, закінчення - 15:00 год, перерва для відпочинку та харчування з 11:30 год по 12:30 год (т. 1 а. с. 90-92).
30 липня 2021 року позивача повідомлено про те, що у зв`язку із скороченням штату працівників її буде звільнено із займаної посади 30 вересня 2021 року (т. 1 а. с. 29).
02 серпня 2021 року позивач подала заяву про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України у зв`язку із порушенням законодавства про працю, а саме частини першої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" (т. 1 а. с. 48-51).
02 серпня 2021 року видано наказ № 225-к про припинення трудового договору (контракту), яким позивача звільнено з посади головного архітектора проекту на підставі частини першої статті 38 КЗпП України, із зазначенням у наказі як підстави звільнення заяви позивача (т. 1 а. с. 52).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;